Про МОВУ у вишах від Зе-
Чия мова – того й влада.
(лат. прислів'я)
1. Закон "Про вищу освіту" ухвалено 1 липня 2014 року в післямайданний час, повний европейської облуди, наїву та корисного ідіотства. Щойно тепер пожинаємо гібридні та отруйні плоди тодішньої незрілости суспільства в усіх царинах життя: країна виявилася ментально неготовою до самостійного національного (краще б – націоналістичного!) шляху розвитку. Суспільство саме тоді, привівши до влади Порошенка і його компанію (БПП+НФ), відмовилося від основної ідеологеми Майдану "в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля". Тодішні пристосуванці, приховані колаборанти і гібриди при владі запропонували основне гібридне гасло подальшої деморалізації, пацифікації та вже сьогодні капітуляції України: "єдина країна – єдіная страна" (розумій "єдіная расія"). У теперішньому виконанні зе-орди це гасло має свій подальший логічний розвиток: "...все, що може роз'єднувати українців, – віра, мова, територія, якісь історичні лідери, – потрібно винести за дужки, принаймні доти, доки ми не закінчимо війну", – зазначив Разумков (https://www.5.ua/polityka/treba-vynesty-za-duzhky-u-komandi-zelenskoho-rozpovily-iak-stavliatsia-do-zakonoproektu-pro-ukrainsku-movu-189717.html).
Погоджуся з представником зе-орди лише в одному: з України справді треба винести за дужки ВСЕ, що не є українське: московську мову, московську церкву, московську агентуру та їхній інструмент – "сєпарів". Тоді це і буде Україна, а зараз просто країна (чи страна). Без визначальної графеми У!
2. Логічно, що основна битва в Законі "Про вищу освіту" на комітеті з питань освіти і науки, а потім в залі Верховної Ради розгорілася навколо мовної ст. 48 ("Мова викладання у закладах вищої освіти"). Йшлося про її пункт перший, де в першому читанні формулювання було логічне: "Мовою викладання у закладах вищої освіти є державна мова". Проте в другому читанні я побачила правку від нардепа з партії регіонів, очільника підприємства "Мотор Січ" В. Богуслаєва та ін. про те, що мову в вишах слід запровадити "відповідно до Закону України "Про засади державної мовної політики"", тобто горезвісного путінського мовного закону через його агентів С. Ківалова, В. Колесніченка. Ще більш показовою є повна автура цього закону, де разом зійшлися доморощені манкурти, московити, євреї і представники нацменів: Монастирський Аркадій – генеральний директор Всеукраїнської благодійної організації "Єврейський фонд України", Всеукраїнська громадська організація "Єврейський форум України"; член Ради ВГО "Правозахисний громадський рух "Російськомовна Україна"; Товт Михайло – почесний голова Демократичної спілки угорців України, народний депутат України ІІ скликання; Божеску Ауріка – відповідальний секретар Міжрегіонального об'єднання "Румунська Спільнота України"; помічник-консультант депутата-регіонала Івана Попеску; Бортнік Руслан – голова Всеукраїнської громадської організації "Правозахисна організація "Спільна Мета", член Ради ВГО "Правозахисний громадський рух "Російськомовна Україна".
Що таке В. Богуслаєв – як доморощений "червоний" директор, ворог і слуга Москви – ми вже знаємо. У його версії це підприємство називалося доволі дивно: Мотор СИЧ. Мабуть, сИчі його улюблені орнітологічні створіннячка... Наприкінці серпня цього року спалахнув скандал про продаж цього оборонного стратегічного підприємства з виготовлення двигунів для ракет, гвинтокрилів і реактивних літаків китайцям (холдингу Beijing Skyrizon Aviation) – союзникам Москви в цій царині: 80% гвинтокрилів, вироблених у РФ, оснащено двигунами з біркою "Мотор СИч", зокрема гордість російського авіяпрому, ударний гвинтокрил "Нічний мисливець" Мі-28Н. Радник з питань безпеки президента Америки Дж. Болтон щодо цього заявив: "Військові та чутливі технології не мають потрапити до противників або потенційних противників" (див. https://www.pravda.com.ua/articles/2019/08/28/7224606/). Проте президент Зе- на цю тему промовисто мовчить, але в мовному питанні системно йде шляхом партії регіонів, зокрема Богуслаєва, який, до речі, на останніх виборах сенсаційно програв мажоритарний округ молодому весільному фотографу зі "Слуги народу".
3. Винятково завдяки фракції ВО "Свобода" у парламенті VII скликання та моїй самотній присутності в комітеті освіти і науки Богуслаєв програв зі своєю правкою про мову вищої освіти за путінським мовним законом, як згодом і в Конституційному Суді, що, зокрема, з моєї ініціятиви цей закон скасував. У день голосування законопроєкту на фракції ВО "Свобода" ми ухвалили рішення поставити цю правку на підтвердження – і здобули доленосну перемогу (226 голосів "за"): зосталося формулювання в першому читанні: "Мовою викладання у вищих навчальних закладах є державна мова". Після цього депутатка від "Удару" І. Геращенко стрімголов бігла до Турчинова з вимогою переголосувати цю правку, але, на щастя, Турчинов не дав такої вказівки.
Отже, питання стратегічного оборонного підприємства "Мотор Січ" (а не сИч, як у Богуслаєва) і питання МОВИ – це проблема з того ж ряду: державної і національної безпеки. То яка різниця кому ми продаємо наші стратегічні підприємства і якою мовою навчаємо у вишах? Нам байдуже до нашого найвищого пілотажу, чи не так? Лиш був би мІр ціною втрати Свободи і Суверенітету.
4. "Слуги" чужих народів під покровом блазня Зе- цілком логічно і неминуче стали продовжувачами антиукраїнської мовної політики не лише партії регіонів, але і ліберально-гідридної мовної моделі часів Порошенка, Квіта і Гриневич. 12 листопада 2019 року у Верховній Раді в першому читанні проголосовано Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти" (N2299, автори – "слуги чужих народів": С. Бабак – голова профільного комітету, що відомий як показовий плагіятор (див. https://life.pravda.com.ua/columns/2019/05/29/237021/), Ю. Гришина, О. Коваль, В. Воронов).
Йдеться передусім про зміни до мовної статті 48 ("Мова освітнього процесу у закладах вищої освіти"). Суть змін у двох позиціях:
а) іноземні громадяни можуть навчатися іноземною мовою, під яку, звісно, неминуче потрапляє мова агресора й окупанта – російська, тоді як четвертий пункт ст. 7 Закону "Про освіту" приписує: "У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу" (та сама стаття п. 5 у Законі "Про забезпечення функціонування української мови як державної").
б) право вишу викладати УСІ дисципліни англійською мовою, всупереч п. 4. ст. 7 Закону "Про освіту" та п. 5. ст. 21 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Отже, "слуги чужих народів" на чолі з Зе-Бабак-Зе-Новосад здійснюють своє основне завдання: маргіналізацію державного статусу української мови, який і без того обмежений вкрай ліберальними мовними статтями в різних галузевих законах і, зокрема, в ліберально-гібридному мовному законі 5670д.
Нагадаю, що Зе-Бабак, очільник комітету з питань освіти, науки і інновацій, не тільки яскравий плагіятор, але фантастичний брехун. Це саме він заявляв, що виплата вчителям 4 тисяч доларів щомісячно "абсолютно не є фантастикою, це абсолютно реальні цифри", що на рік обраховуються у 200 мільйонів доларів. На жаль, цей доктор технічних наук, як довели експерти, у своїх фантастичних розрахунках помилився всього лиш у 100 разів: "... якщо 450 000 українських вчителів помножити на $4000 зарплати, то цифра $200 млн на рік ніяк не складається – виходить $1.8 млрд на місяць чи більше $21.5 млрд на рік" (див. https://nv.ua/ukr/opinion/tragikomediya-v-troh-diyah-pro-zelenskogo-ta-osvitu-50011016.html).
Воістину зійшов на нас із небес давно омріяний "куратор освітнього напряму Українського інституту майбутнього", як пише про нього вікіпедія. З такими фантастами нам не лише майбутнє не світить, але й цілком убито теперішнє...
Словом, зе-орда, здаючи українські стратегічні підприємства, зокрема оборонного циклу, здаючи українську землю як основне "національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави" (ст. 11 Конституції України) ", неминуче здаватиме й МОВУ як основний знак української ідентичности і кордон власної культури. Бо це не їхня ідентичність, не їхня культура і не їхня земля. Все, що наше, українське, для них лише товар і вилучені з цього гроші. Тільки "німії підлії раби" (Т. Шевченко) могли власноруч здати свою державу, свій дім у руки цих лихварів-українофобів, що легко, сміючись, покроково ліквідовують Українську Державу.
П.Н. І найцікавіше: за московізацію чужоземців у наших вишах у повному складі проголосувала порошенківська фракція ЄС. Лише двоє не голосували... Дякуйте, дякуни! (див. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=1569)
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
