Церква у Хаті. Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Перший Великдень без Мами. Перший Великдень для правдивого усамітнення і зростання. Перший Великдень з ДВОМА онучатами. Перший Великдень, де нема межі між Життям і Смертю. Перший Великдень, коли цвіт дерев з'їжачений від холоду. Перший Великдень, коли порожнеча вулиць дихає глибиною і таїнством. Перший Великдень, коли абсолютна самодостатність і мудрість УСЬОГО. Перший Великдень, коли потреба Віри і Церкви тотожна диханню. Перший Великдень, коли спогад про дитинство настояний на недільних Службах Божих при зашторених вікнах у нашій хаті. Це 70-і – поч. 80-х років. Саме ці підпільні Служби Божі Греко-Католицької Церкви, що мостилася в хатах одержимих вірян, зокрема нашій, творили мою і братову свідомість. Ми, як свічки, щонеділі в нашому маленькому помешканні в прохідній кімнаті разом ставали до Служби Божої. Перший Великдень, коли згадую про це з особливою подякою моїм уже відійшлим до Неба батькам Дмитрові і Ярославі. Вони ніколи не були ритуальними християнами. А реальними. Ніколи не були показушними. А глибинними. Ніколи не були суєтливими. А непохитними в вірі. Ніколи не виряджалися до церкви в якість виняткові строї. Просто світилися молитвою. Ніколи не були дріб'язковими, а ВЕЛИКИМИ. Ніколи не міряли світ своїм життям. А міряли Богом.
Вперше відчула всю ваготу їхніх заповітів і поклик тримати фронт нашої Віри. Вперше зв'язок поколінь став переді мною у всій маєстатичності. Вперше відчуто всю повноту щастя, бо це Великдень, де смерть долається смертю.
Вперше після тривалої перерви знову освятили пасочку в хаті, в тій хаті, що була підпільною Церквою понад 10 років. Освятили при маленьких онучатах, найкращим знаком Бога на землі. Естафету перейнято. Між Смертю і Воскресінням межі немає. Між Життям і Смертю також. Особливо в час великих випробувань. Міряймо світ Його Воскресінням і воскреснемо самі.
Христос Воскрес! Воістину воскрес! Воскресне Україна!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
