Неоколоніяльна мовна модель команди ЗЕ §1. ЗЕ і МОВА до президентства
Президентські і парламентські вибори в Україні 2019 року розвернули Україну до вже призабутого синдрому совка, туги за втраченим СРСР, на уламках якого тримається держава патологічного устрою з украденою в нас на початку ХVIII століття назвою Русь у її грецькому варіянті – Росія. Віртуальна партія кіношного походження зі сталінською назвою "Слуги народу" вперше за всю історію нашої Незалежности стала монопартією з вистачальною більшістю в парламенті. Спершу представники цього віртуального утворення за підтримки охлосу заявили про сповідування ідеології лібертаріянства – цієї радикальної версії класичного лібералізму з мінімалізацією державного апарату та відкиданням будь-яких моральних обмежень задля досягнення своєї індивідуальної свободи. Інакше – повільна, але дуже послідовна робота з роздержавлення держави – її конечна смерть. Згодом у новорічній промові напередодні 2020 року за наявности "шампанського, канапок зі шпротами та олів'є", але за відсутности державних символів блазень-президент означив свої ідейні цінності доступніше для юрби: "...неважливо як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована. ˂...˃ немає різниці, біля якого пам'ятника ти чекаєш дівчину, в яку ти закоханий. Якщо ми бачимо майбутнє однаково, це повинно нас об'єднати" [Давайте кожен чесно відповість на важливе питання: хто я. Новорічне привітання президента Зеленського. https://tsn.ua/politika/davayte-kozhen-chesno-vidpovist-na-vazhlive-pitannya-hto-ya-novorichne-privitannya-prezidenta-zelenskogo-1468050.html, 31.12.2019]. В. Зеленський – головний блазень 95 кварталу, шоумен, актор, комік, режисер, продюсер та сценарист – став фокусом втілення саме таких прагнень примітивного охлосу з його гедоністичним та аморальним розумінням життя й абсолютним нерозумінням сутности держави та призначення нації. Його промова в новорічну ніч стала антикодом до знаменитої статті українського письменника-націоналіста Уласа Самчука "Нарід чи чернь", що написана 1941 року. Видатний український епік ще тоді формулює антагоністичний український шлях, висловлений в антонімних номенах нарід / чернь. Власне, народові, на відміну від черні, "не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, чи домінуючим є для нас Шевченко, чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо у школі, не все одно, яке наше відношення до російської літератури. Ні! Це не все одно... А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це значить, що ми не нарід, не якась спільна історична збірна сила, а невиразна юрба, сіра маса, вічно принижена без всяких ідеалів чернь" [Улас Самчук. Нарід чи чернь. http://ukrlit.org/samchuk_ulas_oleksiiovych/narid_chy_chern].
Отож Зеленський, як він себе правильно ідентифікував усіченою формою в середньому роді ЗЕ, є втіленням не українського народу, а "невиразної юрби, сірої маси, вічно приниженої без всяких ідеалів черні", що за 80 років від часу Уласа Самчука стала в Україні владою – логічною наступницею більшовицько-московського зброду, який і тоді зусиллями черні та угодовством і гібридизмом інтелігенції затопив кров'ю наші національно-визвольні змагання 1917-1921 років, що трималися на пасіонарних особистостях. І тоді, і тепер була війна. Історія показала: майбутнє за тими, хто жорстко бореться і воює. Натомість теперішній президент і головнокомандувач зігнорував кілька повісток до війська: "Після початку збройної агресії РФ проти України Зеленський 18 квітня 2014 року отримав повістку до військкомату, але до армії не пішов. Факт надсилання такої повістки 13 квітня 2019 року оприлюднила прес-служба Міністерства оборони України та підтвердив колишній командир 43-го батальйону "Патріот" Сергій Мацейко ˂...˃ Так само Володимиром Зеленським були проігноровані наступні три повістки, відповідно за 23 червня та 15 серпня 2014 року й повістка за 10 травня 2015 року" [https://uk.wikipedia.org/wiki/%, Зеленський Володимир Олександрович; Передумали: Міноборони вже каже, що Зеленський не ухилявся від мобілізації. https://www.pravda.com.ua/news/2019/06/19/7218522/, 19.06.2019 р.].
Мовне обличчя Зе-президента
Народився в Кривому Розі в єврейській сім'ї. Юридичну освіту здобув у Криворізькому економічному інституті Київського економічного університету ім. Гетьмана, де працює його батько. За фахом ніколи не працював, за винятком двох місяців вишівської практики.
У повсякденному спілкуванні Зе – російськомовний, українську мову почав вивчати щойно з 2017 року, що пов'язано зі зйомками кінокомедії "Я, Ти, Він, Вона" та ухваленим Законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації", де передбачено частку державної мови в етері на загальнонаціональних каналах – не менше від 75% (саме в прайм-тайм), а на місцевих – не менше від 60%. За порушення – значний штраф.
Ще на початку російської окупації України, у березні 2014 року, Зе на каналі 1+1 заявив, що "якщо на Сході та в Криму люди хочуть говорити російською – відчепіться, залиште їх. Дайте їм законні підстави говорити російською". Заяву зроблено саме тоді, коли російська пропаганда масово поширювала брехні про "заборону" новою владою після Революції гідности розмовляти російською мовою в Україні.
Його російськомовність – це органічна картина наслідку окупованої України від 1921 року, заселення її чужинцями, втягнення в імперію зла СРСР, де російська мова стала символом панування, а українська – формою протесту для свідомих українців і чимось вторинним та підлеглим для заляканої та здеградованої маси. Він сам зізнається в інтерв'ю одіозному виданню "Комсомольской правдє в Украінє", що думає російською: "Українську мову можна розуміти, але не думати нею ˂...˃ Не проблема говорити по-українськи. І це в жодному разі, і це найголовніше, не пов'язано з мовними питаннями, уподобаннями або любов'ю до чогось. Але, мені так здається, що це не принципові речі. Я знаю українську мову. Але я не мислю нею вільно. Я перекладаю. Так, я можу з вами розмовляти українською мовою, але проблема в тому, що я перекладаю. І це помітно – я роблю паузу. А я дуже поважаю українську мову! І я не хотів би, щоб ви потім про мене написали, що він кострубато говорить. Для мене це репутаційний хук" ["Не думаю нею вільно: Зеленський висловився про українську мову. https://intermarium.com.ua/ne-dumayu-neyu-vilno-zelenskyj-vyslovyvsya-pro-ukrayinsku-movu/].
Російськомовність – це не юридична, а політична категорія, що згубно прив'язує Україну до її колоніяльного минулого і є знаком підлеглости українців Росії. Саме російськомовність стала політичною основою для Путіна розпочати війну в Україні під приводом захисту російськомовних. Чітко діягностував природу російськомовних в Україні директор Інституту української мови П. Гриценко: "Ми можемо вам сказати до дня точно, коли в політичному лексиконі ще Радянського Союзу з'явилося поняття і назва "русскоязичноє насєлєніє". І першим це сказав міністр закордонних справ Андрій Козирєв. Воно виросло звідти, з надр КПРС і КГБ, які вже бачили, що Радянський Союз розвалюється. Значить треба було шукати ті зачіпки, які будуть давати право тримати вкупі. І оце ще було апробовано до України. Тобто треба знати, що це все є незмінна лінія поведінки нашого північного сусіда Росії" [Від книги до мети. Авторський проєкт Ірини Фаріон. Випуск V-VI, Львів, 2018, с. 16].
Не відомо, звідки взялися його батьки в Україні, проте батько Олександр як чужинець і моральний неадекват вже в часи президентства свого сина заявив, що українська мова його як завідувача катедри інформатики та інформаційних технологій філії КНЕУ ім. Вадима Гетьмана у Кривому Розі обтяжує: "Приносить мені студент статтю українською, я беру і коректую статтю. Читати я не можу це з однієї простої причини. Немає жодної технічної книжки нормальної українською мовою. Як мені читати? Навіщо мені в 71 рік обтяжувати себе якимись труднощами?" ["Не хочу обтяжувати себе". https://gazeta.ua/articles/sogodennya/_ne-hochu-obtyazhuvati-sebe-batko-zelenskogo-pro-ukrayinsku-movu/943766, 19.12.2019].
Цей яскравий представник окупантів нашої землі демонструє не лише повну моральну деградацію, але й дрімуче невігластво в оцінці українського технічного дискурсу чи технічної термінології, що в українській мові сягнула свого вибуху в 20-30-ті роки ХХ століття і після терору 30-70-х років стрімко відновилася й розвинулася в часи Незалежної Української Держави.
Нагадаю цьому мовоненависному "професорові", що ще в часи українізації, зокрема від 1917 року почасти до 1932 року видано близько 60-х базових термінологічних словників практично в усіх царинах людської життєдіяльности: граматична, природознавча, справочинна, правнича, математична, медична, ботанічна, фінансова, технічна, банкова, сільськогосподарська, бібліотечна, анатомічна, політико-економічна, географічна, геологічна, зоологічна, природнича, механічна, економічна, будівельна, музична, гірнича, антропогеографічна, транспортна, біологічна, та ін. термінології [Кубайчук Віктор. Хронологія мовних подій в Україні (Зовнішня історія української мови). Київ: "К.І.С.", 2004. С.136-146]. Звісно, такий пласт батькові Зе опанувати не під силу. І хоч ці праці як основний науковий пульс нації були люстровані та знищені (як і автори та укладачі), проте з відродженням Української Держави ця словникарська спадщина, як і навчально-наукова література технічного спрямування від року до року поповнює наші книгозбірні і забезпечує всі без винятку сфери науково-технічної комунікації [див. більше: Список словників / Фахові та галузеві. Термінологічні. Наукової мови https://uk.wiktionary.org/wiki].
Основна ідейна лінія виступів Зе у "Студія Квартал 95 квартал" – це приниження українців і України (через мовний чинник зокрема):
"Після російсько-грузинської війни "95 квартал" Зеленського видав номери, де президенти України (Ющенко) і Грузії (Саакашвілі) були показані цілковитими маріонетками США. Маріонетками тупими і дебілкуватими, здатними виключно виконувати те, що їм радить Вашингтон. Про те саме нам тоді з кожної праски волала російська пропаганда.
Скандальною відома історія в Прибалтиці, коли комік Зеленський порівняв Україну з актрисою німецького порно. ˂...˃
Комік Зеленський влаштував публічну істерику, коли в Україну під час війни не пустили російських акторів, які вітали Путіна з анексією Криму та незаконно їздили до окупованих українських регіонів. Комік Зеленський мав змогу замінити російських акторів українськими, але він обрав дознімати свій серіал "Свати" у Білорусі з тими самими акторами з РФ. В Україні ж він заявив, мовляв, яка різниця, хто там вітав Путіна з приєднанням Криму? Це, мовляв, не підстава забороняти в'їзд в Україну. Хіба не про те саме нам каже Москва?" [Дмитро Вовнянко. Де закінчується Москва і починається комік Зе. https://web.archive.org/web/20190206214259/https://glavcom.ua/columns/dvovnyanko/de-zakinchujetsya-moskva-i-pochinajetsya-komik-zelenskiy-566259.html, 6.02.2019]
Загальновідомо, що протягом 2015-2018 років Зе грав у телесеріялі московського сценариста українського походження О. Кирющенка (тобто типового манкурта) "Слуга народу" роль Василя Голобородька – вчителя історії, якого обирають президентом України. Зауважу, що Зе не тільки актор у цьому фільмі, але й автор ідеї та продюсер, себто ідеологія цього фільму, зокрема його мовний вияв – це світогляд самого Зе. Серіял, як зазначають притомні експерти, – яскравий приклад мовної шизофренії та українофобії, де персонажі упереміш говорять то українською, але переважно російською мовами. Зокрема, на цьому зауважує соціолінгвіст Л. Масенко: "Заслуговує на увагу передовсім суцільна російськомовність цього телевізійного продукту. Як писали у відгуках користувачі соцмереж, у більшості серій не прозвучало жодного українського слова, персонажі розмовляють виключно російською. В деяких серіях українською говорять лише прибиральниці, продавчині і якісь неприємні другорядні персонажі. В такий спосіб серіал демонструє глядачеві соціальну неповноцінність української мови, її носіями є лише поодинокі представники нижчих верств населення. Щоправда іноді їм дозволено співати українською, як наприклад у сцені віншування Голобородька, коли вони ведуть танок навколо нього, співаючи "Син Божий народився". Натомість середній клас і бізнес, а також головний герой Василь Голобородько, який несподівано став президентом, спілкуються лише російською.
Російськомовним Голобородько був і в своїй професійній діяльності учителя історії ще до обрання президентом. У перших серіях дія відбувається в школі, де він розповідає учням про першого президента України Михайла Грушевського. І вчитель, і всі старшокласники, за винятком одного українськомовного учня, спілкуються російською. Суть меседжу, який ця сцена адресує глядачеві, – викладати історію України її мовою зовсім не обов'язково, це з успіхом можна робити й мовою сусідньої держави. Присутність в класі єдиного учня, який говорить українською, увиразнює маргінальне становище цієї міноритарної мови" [Лариса Масенко. Особливості мови персонажів серіалу "Слуга народу". https://www.radiosvoboda.org/a/29742581.html, 31. 01.2019]. Нагадаю, що в червні 2019 року трансляцію телесеріялу "Свати" за участи низки осіб, що порушували законодавство України, відновлено.
Мовна тканина фільму є найкращою світлиною мовної свідомости Зе як яскравого представника постсовкового покоління, виплеканого в часи СРСР з його ідеологією homo sovietikusa. Союз розпався, але свідомість совка з панівною мовою окупації – російською та підлеглою українською – в головах убогих людей залишилася. Ці несамочинні люди досі вмонтовані в простір московської псевдокультури, образ якої намагаються культивувати в Україні, щоб затримати це минуле. Вони перетворюються в озлоблених і претензійних, але численних маргіналів, що, розминувшись із машиною часу, вперто прив'язують українське суспільство до московської псевдокультури.
29 грудня 2018 року в черговому інтерв'ю Зе озвучив такі основні мовні посили: питання мови – це питання часу, тому не слід примушувати говорити українською; українська – державна, але "розмовляйте як хочете". Себто послідовний недержавний анархічний промосковський підхід до мовного питання, що базується лише на приватному бажанні та відчуттях [Не треба нікого ламати, як колись випалили українську мову з України.
https://gordonua.com/ukr/news/society/-zelenskij-ne-treba-nikogo-lamati-jak-kolis-vipalili-ukrajinsku-movu-z-ukrajini-mi-ne-povinni-vipaljuvati-tih-hto-govorit-na-inshih-movah-618750.html, 29.12.2018].
У квітні 2019 року дружина Зе заявила, що він шукає нового репетитора й досі поглиблює мову [Буде вдосконалювати українську: дружина Зеленського терміново шукає чоловіку викладача. https://web.archive.org/web/20190430032337/https://www.rbc.ua/ukr/styler/budet-sovershenstvovat-ukrainskiy-zhena-zelenskogo-1556002425.html].
Як кандидат у президенти 22 березня 2019 року в інтерв'ю журналістам провідних західних ЗМІ Зе виступив із основним посилом захисту російської мови і закликав не тиснути на мови нацменшин: "Українська мова – державна мова. Країна і влада повинні підтримувати і розвивати російську мову і мови меншин. Не треба утискувати їхні мови. Не треба утискувати російську мову". Згодом у своєму стилі закидування різнорідних ідей гамузом заявив, що "українська мова чудова, коли нею говорять грамотно" і, мовляв, "Всі переходять на українську мову з великим задоволенням. Все буде. Всі розмовлятимуть українською мовою. У нас наступне покоління буде говорити все українською" ["Не треба утискувати!" https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/ne-treba-tisnuti-zelenskij-zhorstko-zastupivsya-za-rosijsku-movu.htm, 22.03.2019]. Себто за ширмою декларативної державности української мови та мовами нацменшин держава має захищати мову окупанта. Виконання в державі 10 статті Конституції України названо "утиском" російськомовних, які за 28 років відновленої державности демонстративно не застосовують державної мови і за це не відповідають перед законом.
За удавано злагіднілим висловом, що "Всі розмовлятимуть українською мовою" насправді криється неоколоніяльна модель мовної поведінки, у якій державна мова не є віссю розвитку. Отже, чітко висловлено філософію подальшої московізації України під слабким прикриттям "нема різниці" або української мови як державного декору. Головне – не порушити російськомовного комфорту живучого совка, бо скасувати державний статус української мови вже нема сили.
Правда, під час виборчої кампанії в медіяпростір закинуто мовну наживку для незрілого виборця, що ототожнює себе з українськомовністю. Оприлюднено відео, де Зе говорить ті чи ті фрази українською мовою, а в разі помилки змушений підтягуватися на турнику. "Все дуже просто, я – вишу, мені кажуть слово, я його перекладаю. Якщо я неправильно переклав, підтягуюся двічі" [Квартал 95 вигадав для Зеленського покарання за суржик. https://znaj.ua/politics/206557-kvartal-95-vigadav-dlya-zelenskogo-pokarannya-za-surzhik-video, 28.01.19].
Далі буде.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
