СУД над ПРАВОПИСОМ як українофобська агонія
Скасування змін до правопису (від 3 червня 2019 р.) через одіозний "вовчий" (на чолі із Павлом Вовком) Окружний Адміністративний Суд у Києві – справа замовна й українофобська. Так звана позивачка – семикласниця з Херсону, якій тяжко опанувати правописні зміни до ЗНО (це основна мотивація позову) – є рідною сестрою дружини адвоката Дмитра Ільченка, що представляє сторону оскарження вкрай необхідних правописних змін.
Промовисто, що цей Д. Ільченко був адвокатом і партійним товаришем Владислава Мангера – замовника вбивства К. Гандзюк, на якого арештований Мангер переписав свою власність (див. https://www.facebook.com/gandziukgate/). За словами цього Ільченка, позов про скасування постанови скерували "для захисту української мови від її спотворення на користь регіональних діалектів". Таким формулюванням цей адвоКат публічно зізнався в невиліковному ДЕБІЛІЗМІ. І це прекрасно.
Позов подано також від так званої Громадської організації "Правова держава", що обслуговує одіозного суддю того ж суду П. Вовка. Як подає "УП", очільник цієї ГО Р. Кравець фігурує на плівках із кабінету голови ОАСК Вовка, в яких ідеться про використання "Правової держави" для подання позовів з ініціятиви очільника ОАС (див. https://zmist.pl.ua/news/sud-skasuvav-novyj-ukrayinskyj-pravopys-yak-vin-mav-zminyty-movu). Тому нецивілізованому Вовкові, що родом із Краматорська на Донеччині, давно пора до лісу... Ще 17 липня 2020 року його повідомили про підозру в створенні злочинної організації, що клепає замовні рішення, та в захопленні влади в системі судоустрою. 1 вересня 2020 року Вища рада правосуддя відмовилася відсторонити Вовка від керування Окружним київським судом, пояснивши це тим, що він так і не отримав статус підозрюваного (див.: https://uk.wikipedia.org/wiki/%).
Таким способом Окружний адмінсуд перетворився в основний українофобський наріст на тілі нашої нелюстрованої судової системи, зумовленої злучкою лібералів та українофобів від Порошенка до Медведчука. Цей суд 2019 року за позовом І. Коломойського визнав націоналізацію "ПриватБанку" незаконною; заблокував перейменування Української православної церкви (Московського патріярхату), яка, за рішенням Верховної Ради, мала внести у свою назву зв'язок з Росією; визнав незаконним рішення Київради, ініційоване депутатами-свободівцями, про перейменування проспектів Московського і Ватутіна на проспекти Бандери і Шухевича; скасував заборону на показ в Україні серіялу "Свати"; поновив Р. Насірова на посаді голови Державної служби та низка інших (див.: https://www.unian.ua/society/skasuvannya-novogo-ukrajinskogo-pravopisu-stalo-vidomo-hto-podav-pozov-novini-ukrajini-11302025.html).
Ось такий гарячий сплав межи убивством К. Гандзюк, узаконено-злочинним ОАС і скасуванням деколонізаційних змін до правопису. Чи не новітня форма гордієвих вузлів сучасної соціолінгвістики? Якщо люди покидьки – то у всьому.
Ухвалені 2019 року зміни – це ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ фонетико-морфологічної системи української мови. Попри половинчастий характер цих змін, на загал – це крок у поверненні мови до її правдивого функціювання і шана всім тим мовознавцям, що в 30-ті роки заплатили своїм життям за природну кодифікацію української мови (див. більше про це у моїй книжці "Мовна норма: пошук істини". Івано-Франківськ, 2017).
Сподіваюся, Уряд оскаржить це безглузде рішення ОАС – і українська мова й надалі позбуватиметься московських лаптів на своєму тілі. Більше про правописні зміни див.: https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/5b8c59e9296a4/; https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/5b90339de8dde/
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
