21 березня 2021, 22:10

Про мову ''давню і достойну...''

Президент Литви Гітанас Науседа під час українськомовного виступу у Верховній Раді 19 березня 2021 року назвав нашу мову "давньою і достойною", "яку було довго переслідувано і знищувано, однак не знищено".

Ще з уст жодного нашого президента не чула акценту саме на давності нашої мови та її системному знищенні – і її, попри все, незаперечній перемозі. Звісно, жоден з наших президентів, з огляду на нікчемне знання української мови, не здатен уживати безособової форми дієслова на -но, -то (переслідува-но, знищува-но, знище-но), як це зробив Президент величної Литви. Мова завше виказує нас у найнесподіваніший спосіб. При нагоді хочу нагадати цей знаменитий історичний припис у Литовсько-Руському князівстві про державний статус нашої староукраїнської (руської) мови у Литовському Статуті (1566, 1588 рр.), бо про це добре знає президент Литви, але зовсім не знає президент України: "А писар земский мает по Руску литерами и словы Рускими вси листы и позвы писати, а не иншым языком и словы, и так мает писар присегати" [Ст. 1566, с. 90-91];

Містить Литовський Статут і стратегічно важливий у мовно-етнічному і політичному плані артикул 9-й розділу III-го про неприпустимість посідання урядів чужинцями та продажу їм землі: "Иж достоенств врядов в дедицтво чужоземцом давано быти не маеть", відповідно до якого ні ґрунтів, ні посад іноземець не має права отримати: "Але на достоенства и всякий вряд духовный и свецкий не маеть быти обиран, ани от нас, Господаря, ставлен, толко здавна продков своих уроженец Великого Князства Литовского Литвин и Русин". У разі порушення цього припису людина чужого народу втратила б свою маєтність на користь Великого князя Литовського [Ст. 1566, с. 76, 281].

А завершу своє коротке слово з моєї докторської монографії приписом з Литовського Статуту 1588 року: розділ IV "О судьях и о судех", де в артикулі 1-у зазначено: "А писар земский маеть по-руску литерами и словы рускими вси листы, выписы и позвы писати, а не иншым езыком и словы. А присягнути маеть на вряд свой писарский тыми словы" [Ст. 1588, кн. 1, т. III, с. 430]. Більше про це читайте у моїй монографії "Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у 14-17 століттях: мовна свідомість. Мовна дійсність, мовна перспектива" (Видавництво Львівської політехніки, 2015, 2-е вид. 2018 р., тел. 097 250 80 86)

powered by lun.ua

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА – ОСНОВА СОБОРНОСТИ: ДІЯХРОННИЙ АСПЕКТ. Українська об'єднує. Російська – вбиває.

Найвища й найміцніша духова організація одности народу – то соборна літературна мова. Іван Огієнко Мова – в останню чергу засіб комунікації...

Про мову ''давню і достойну...''

Президент Литви Гітанас Науседа під час українськомовного виступу у Верховній Раді 19 березня 2021 року назвав нашу мову "давньою і достойною", "яку було довго переслідувано і знищувано, однак не знищено"...

ЛЕСЯ УКРАЇНКА і мовне питання

Дитинство: "вихована я в українській мові" Народження й життя Лариси Косач припало на час дії Валуєвського циркуляру (1863 р.) та Емського указу (1876 р...

Майдан і війна: про 10 рис ВИОКРЕМЛЕНИХ побратимів-свободівців

18 лютого 2021 року на етері "Великого Львова" після моїх слів про 19 убитих на Майдані свободівців, після згадки про уродинника Героя України Тараса Матвієва та віддання шани всім полеглим, після моєї аналітики, чому перемога Майдану обернулася поразкою, бо обрано Порошенка і Зеленського президентами (для мене це тотожні персонажі: породження одне одного), – дехто в телестудії звинуватив мене у виокремленні свободівців серед усіх решта...

Іван Пулюй: фізик-богослов, що творив твердиню Національного Духу

31 січня 1918 року відійшов у вічність видатний фізик та мислитель Іван Пулюй. Ми надто мало знаємо про Його світогляд та філософсько-політичні максими життєвих доріг...

СУД над ПРАВОПИСОМ як українофобська агонія

Скасування змін до правопису (від 3 червня 2019 р.) через одіозний "вовчий" (на чолі із Павлом Вовком) Окружний Адміністративний Суд у Києві – справа замовна й українофобська...