ВПЕРШЕ ПРО БУДАПЕШТСЬКИЙ МЕМОРАНДУМ: Ліз Трасс
У чому полягає знаменність зустрічі міністрів закордонних справ Ліз Трасс і С. Лаврова 10 лютого 2022 року в Москві? Саме міністр закордонних справ Великобританії пані Трасс вперше на міжнародній арені від часу московсько-української війни озвучила потребу гарантувати українську безпеку, спираючись на Будапештський меморандум. Це був найрезонансніший та найактуальніший посил, озвучений на пресконференції і майже не висвітлений в засобах нашої масової інформації.
Мінські домовленності, у пастку яких закинув Україну Порошенко з Путіним, Меркель та Оландом-Макроном цілеспрямовано та зумисне витіснили саме той міжнародний договір, на який має спиратися Україна в гарантіях своєї безпеки. Поки що Мінськ, з огляду на слабкість українського проводу, перемагає Будапешт. І ось саме на цьому маніпуляційному тлі, відкриваючи переговори з російською стороною, Л. Трасс заявила, що швидше можна досягти "прогресу для зміцнення безпеки всіх", якщо Москва повернеться до поваги принципу територіальної цілісности та суверенітету України, "під яким Росія добровільно підписалася 1994 року в рамках Будапештського меморандуму" (Кудрін Олег. Мінсько-пекінсько-берлінські маневри Кремля: дипломатія, армія, спорт. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3402249-minskopekinskoberlinski-manevri-kremla-diplomatia-armia-sport.html).
Міністр щонайменше двічі нагадувала про цей документ (на відміну від наших владно-опозиційних політиків), протиставляючи його зобов'язання загрозливому стотисячному московському війську на кордонах з Україною.
Апелювання до цього міжнародного пакту неабияк роздратувало Лаврова, і він щиро видав московську мотивацію демонстративного нехтування міжнародним документом. Мовляв, Росія надавала гарантії безпеки Україні як неядерній державі, але вона не зобов'язувалася підтримувати антидержавний переворот, що стався в Україні 2014 року, здійснений "радикалами", "нацистами" і "фашистами" та ін. А відтак продовжив загальновідому маячню про порушення прав нацменшин та "дискримінацію рускоязичного насєлєнія", яке, виявляється, підтримує президент В. Зеленський. Непоганий жарт зіграла доля з російськомовним Зеленським, який, принижуючи українців і їхню мову за всю свою акторську діяльність і чемно працюючи на змосковщення українського інформаційного простору, отримав удар під представника країни, частиною культури якої він, без сумніву, був. Бумеранг прилетить завжди: коли живеш в Україні, то будь українцем і за мовою, і за культурою. Інакше справедливо заплатиш за це. Якщо Москві щось не подобається в Україні, то це саме те, що слід розвивати і посилювати.
Лавров назвав розмову між міністрами закордонних справ Великобританії та Росії "глухого з німим", на що пані Трасс відповіла, що не була німою, адже говорила про потребу відвернути агресію Росії від України, а відтак сподівається на продовження перемовин.
Показовою стала і наступна заява російського МЗС, де попереджено, що британські чиновники повинні змінити свою риторику: "Британська сторона повинна чітко усвідомлювати, що без чіткої зміни тону виступів представників британського керівництва неможлива продуктивна взаємодія ні у вирішенні двосторонніх проблем, ні у вирішенні міжнародних проблем" (МЗС Британії відклало план "найжорсткіших санкційˮ проти РФ на тлі візиту міністерки в Москву. Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/10/7323469/).
Як на мене, ця пресконференція остаточно оголила комплекси Москви. Росія – це справжній параноїдальний політичний ґвалтівник, що не мислить життя без своєї жертви. Тому жертва має стати вироком для ґвалтівника. Ми їх створили – і ми маємо їх розтрощити до етнічних меж Московії.
Частково цим вироком стане ухвалений закон у Великобританії про санкції від 10 лютого 2022 року, який набуде сили щойно Москва розпочне повномасштабне вторгнення. Це власне той закон, який ще 31 січня міністр закордонних справ Ліз Трасс внесла до парламенту Британії.
Опублікований документ включає право запроваджувати санкції проти осіб, які залучені або були залучені до дестабілізації України, підривали, загрожували територіяльній цілісності, суверенітету чи незалежності України, а також підтримують у цьому уряд Росії. А це кремлівська верхівка, що ухвалює рішення, бойовики на Донбасі, ті, хто їх постачає, і навіть політики, що роблять дестабілізаційні заяви.
Під санкції потраплять і ті, хто заважає роботі міжнародних організацій в Україні, хто провадить бізнес з Донбасом, зокрема возить туди продукти чи вивозить звідти вугілля; хто правадить бізнес у Криму, а також ті, хто найтісніше співпрацює з владою Путіна.
Поправки до закону про санкції тепер дозволяють уряду карати фізичних осіб та компанії з низки стратегічно важливих галузей економіки: хемічної, оборонної, гірничодобувної, інформаційної та телекомунікаційної, а також фінансової. А це, звісно, одіозні стовпи путінської сили: голова Газпрому О. Міллер, голова Роснєфті І. Сєчін, голова Роскосмосу Д. Рогозін, голова Центробанку Е. Набіуліна, голова Росатома О. Ліхачьов, а відтак московські олігархи, що ховають свої гроші в Лондоні Р. Абрамович, О. Дерипаска, А. Усманов.
Постає запитання: як можна було за цих вісім років війни, коли вбито 15 тисяч воїнів, не зачистити Україну від московської агентури, не пересадити всіх опезежистів та мураєвих з медведчуками-порошенками, не зліквідувати їхній спільний бізнес і торгівлю з ворогом, не припинити рускоязичну окупацію інформпростору та розгул псевдодемократії? Як можна було демонстративно не чути закликів ВО "Свободи" спиратися в безпекових питаннях України і світу винятково на Будапештський меморандум? Як можна так по-тупому не розуміти підстав зовнішньої і внутрішньої політики?
Невже всього лиш треба було, аби міністр чужої держави приїхала в лігво психопата Путіна і про це оголосила: "Я тут, щоб запобігти війні з Україною?". Чи і цього не досить?
Шановні і нешановні владці! Ви і далі розповідатимете нам про виконання мінсько-порошенківських угод на догоду серійному політичному ґвалтівникові Путіну чи врешті отямитеся і подаватимете до Міжнародного трибуналу за порушення Москвою Будапештського меморандуму?
Словом! До зброї! То єдина мова, яку здатен зрозуміти цей політичний маніяк.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
