221-й: "порошенківка" Павленко виступала за Королевську і Тігіпка
На 221-му окрузі рейтинговий “бренд” блок Петра Порошенка представляє адвокатеса Олександра Павленко.
Сайт ЦВК засвідчує, у 2012-му році юристка, яка зараз є одним з облич нової команди Порошенка, представляла знану мрійницю Наталію Королевську з її провальним проектом “Україна – вперед!”.
А ще кілька місяців тому на виборах президента теперішня кандидатка захищала інтереси іншого кандидата в президенти Сергія Тігіпка.
Більше того, юристка Павлено судилась з соціологами, які на думку її клієнта мрійниці Королевської оприлюднили не ту соціологію. Лідерка “України вперед” вимагала спростування, бо у той же час невідомими компаніями була опублікована соціологія, яка пророкувала Наталі блискучу перемогу на виборах до парламенту.
Виборці у 2012-му році засвідчили: проект “Наташа” попри колосальне фінансування з тріском провалився.
Батько Олександри – народний депутат попереднього скликання Сергій Павленко, який представляв блок Литвина на виборах 2012-го року й ішов у списку. Щоправда, з слів його доньки, вони фактично познайомились, коли вона вже була дорослою.
Кар’єра доньки екс-нардепа розвивалась доволі стрімко. У неї вже є своя юридична компанія “Павленко і Побережнюк Сі.Ай.Ес” і за даними ЗМІ її гонорар складає 350 євро. Тобто за день кандидатка в нардепи може заробити більше, аніж нардеп за місяць.
Їй довірили справу збитого малазійського Боїнгу.
До цього у соцмережі Павленко зазначила, що у вихованні сина відтепер використовує лише українську мову.
Під час майдану з-поміж нечисленних постів є один про те, що Павленко схвально оцінила звільнення затриманих, зокрема студенітв Карпенка-Карого. Виступала на майдані у грудні і як юрист різко критикувала рішення суддів, завдяки рішенням яких людей арештовували й кидали в СІЗО. І сама відзначила, що вела переговори з деякими слугами Феміди.
У соцмережі виступала проти законів, прийнятих 16-го січня.
Але це ріщення за кілька місяців не завадить представляти юристу, який заробляє близько 350 євро за годину, інтереси Тігіпко.
Ось березневий пост у соцмережі. Вже після подій на майдані, коли почалися події в Криму.
У цей час після майдану вона була довіреною особою Тігіпка. Рейтинг блоку Петра Порошенка у столиці може гарантувати цій кандидатці мандат нардепа.
Оскільки на виборах до Київради, зокрема в Шевченківському районі, перемагали навіть нікому невідомі безробітні особи, який ставили на “злитий” за домовленістю округ. Такі, наприклад, як Юлія Лимар.
За мандат у 221-му окрузі з Павленко буде змагатися чинний нардеп і також юрист Леонід Ємець, який у 2012-му році обирався як представник “Батьківщини” саме в 221 окрузі. Зараз, щоправда, він іде в лавах Народного фронту.
Його батько теж був нардепом, тому розбудовувати політичну кар’єру син налаштований доволі серйозно і навіть створив свій сайт.
На виборах у 221-му році Ємець переміг з доволі сильним відривом у майже 11 тисяч голосів. Тому Павленко за мандат ще доведеться поборотись.
Але тоді у столиці “бренд” Батьківщини давав додаткові шанси для перемоги. Тепер ситуація змінилась і Ємець може втратити мандат.
За два роки депутатства Ємець написав 11 запитів.
Також подав 35 законопроектів.
Під час майдану Ємець активно підтримував активістів й допомагав як юрист у цих справах.
У день закоханих 14-го лютого в перерві між майданівськими справами встиг забігти до РАГС-у, аби одружитись.
Після майдану став одним із лобістів закону “Про очищення влади” (в народі – закон про люстрацію).
Свою політичну кар’єру Ємець починав як довірена особа Віктора Ющенка під час президентських виборів 2004-гороку. Далі молодий політик стає депутатом ради Печерського району, який є частиною 221-го виборчого округу. Там очолив фракцію “Наша Україна” (2006-й рік).
Але у 2009-му році підписав листа Вікторові Ющенку, де висловив незгоду з його політичним курсом і вийшов з “Нашої України” до лав “Батьківщини”, а коли рейтинг політсили занепав перейшов до лав “Народного фронту”.
Перед виборами Ємець домовився з Олегом Ляшко, що на дільниці разом з “радикалами” слідкуватимуть, щоб передвиборча боротьба тривала чесно.
Але шанси вже нерівні, бо схоже на те, що у його головної опонентки є щонайменше троє надійних кандидатів-”техніків” у цьому окрузі.
У трьох кандидатів - Павла Бірюка, Андрія Горбуленка , Олександра Гусєва - програма створена на одному комп’ютері. Про це свідчать властивості файлів програм кандидатів.
Три безробітних кандидати-кияни, очевидно, мають технічну природу й комусь в цьому окрузі дуже потрібні для перемоги.
Знаково, що Олександр Гусєв ще навесні балотувався до Київради від УДАР-у, але геть у іншому окрузі Дарницького району. Тоді він ще мав роботу в ВО “Укрдержліспроекті”.
Ганна Гросу – представляє партію Ляшка і є членом Радикальної партії. Працює директором Товариства виробничо-комерційної колективної фірми “Мігро”.
Це не просто тезка, а рідна мати молодої співачки Аліни Гросу, якою опікується Ірина Білик – та, що колись агітувала за Віктора Януковича.
Аліна Гросу навчалася в Росії й отримала цього року диплом. Тепер повернулася в Україну підтримує маму й традиційно постить фото з своїм зображенням.
До слова, коли Гросу було 13-ть років матір звинувачували у неправильному вихованні неповнолітньої. У ЗМІ виник скандал через те, що Гросу, яка починала з пісень на кшталт “Жу-жу-жу маленька бджілка”, у свої 13-ть років знялась у садо-мазо кліпі.
Тому членство у Радикальній партії Олега Ляшка, який фігурував у секс-скандалі, вже не має дивувати виброців.
У цьому ж окрузі самовисуванцем іде той, хто у 2012-му році у боротьбі з Ємцем посів 2-ге місце – Яросалав Діденко. Але тоді він ішов з “брендом” УДАР. Зараз стане зрозуміло, скільки насправді дивідендів дає партійне висування.
Щоправдапісля поразки Діденко до Київради йшов як самовисуванець в одному з печерських округів і виграв.
Працює директором ТОВ “Центр соціальних ініціатив “Кияни разом”, у якої є свій сайт, який доволі нечасто поновлюється. На виборах самовисуванець агітує кольорами команди порошенка. Це доволі поширене явище на цих виборах.
У соцмережі з посітв видно, що майдан підтримував з самого початку.
На цій більниці балотується “демальянсівець” Олексій Марценюк, якому поталанило на вибора в Київраду менше, аніж Діденку. Він балотувався у сусідньому з ним окрузі, але не пройшов.
Ці вибори для Марценюка-”демальянсівця” це швидше заявка на наступні вибори до Київради. “Демальянсівець” працює менеджером проектів у ТОВ “Істван”. На час передвиборчої кампанії взяв відпустку.
До цього по кілька років працював у Бельгії (2004-2005 рр.) та Великобританії (2005-2007рр.).
Під час майдану на сторінці Facebook патріотичні пости і навіть до 8-го березня кандидат підійшов креативно.
Паралельно веде сторінку “Вконтакте”. До розгону майдану майже всі пости були відпочинкові. Кристалізація відбулася саме після розгону студентів. Відтоді майже всі пости на суспільно-політичні теми.
До слова, Марценюк писав програму на своєму комп’ютері, на відміну від більшості інших кандидатів.
Народний рух України, який колись очолював Вячеслав Чорновіл, представлений безпартійним Валерієм Бебиком. Він працює ведучим програми “Цивілізація ІНКОГНІТА” на телеканалі Тоніс (щонеділі о 20:00).
Окрім цього, він є професором і завідує однією з кафедр Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”. Бебик – доктор політчних наук.
До Верховної ради намагався потрапити ще 2012-го року як самовисуванець. Для цього обрав один з округів Львівщини.
Що знаково, так це що Бебик робив свою передвиборчу програму на своєму комп’ютері й на цей раз редагував програму 2012-го року. Про це говорять властивості файлу програми, яку можна завантажити з сайту ЦВК.
У львівському окрузі він показав майже найменший результат – 0,4 %.
Бебик балотувався цієї весни до Київради, але в його 56-му окрузі перемогла помічниця забудовника Лева Парцхаладзе – Валентина Мандрик.
Національну демократичну партію України представляє в центрі столиці представляє одесит В’ячеслав Денисов. Він працює юристом в адвокатській компанії “Леуса”.
У своїй соцмережі він звинувачує представницю від блоку Порошенка в нечесній боротьбі. Мовляв, її штаб націлений на знищення агітації конкурентів.
Денисов пише, що мало місце застосування сили з боку штабу конкурентки до його агітаторів.
У соцмережі пости лише з вересня місяця. Денисов балотувався до Київради у травні цього року в одному з печерських округів. Ці вибори радше ще одна можливість заявити про себе, оскільки наступного року знову вибори до Київради.
Партії відвертого антимайданівського сегменту, який по суті представляють екс-регіонали та їхні союзники, представлені кількома кандидатами.
Від “Сильної України” Тігіпка, яку ще кілька місяців тому як довірена особа представляла теперішня кандидатка від блоку Петра Порошенка Олександра Павленко, йде помічниця нардепа Любов Богаченко.
Як і Павленко, Богаченко була довіреною особою кандидата на пост Президента Сергія Тігіпка.
Киянин Олексій Кущ наважився в столиці представляти “Опозиційний блок”. Працює в Національному транспортному університеті. Безпартійний Кущ, який є доцентом на одній з кафедр, народився в Росії.
На виборах до Київради йшов від Української партії “Єдність”, яку очолює екс-міський голова і екс-нардеп Олександр Омельченко.
Кущ вже встиг прислужитись минулій владі. У 2013-му році на повторних виборах у найскандальнішому 223-му окрузі Кущ виставив свою кандидатуру.
У 2012-му році працівник національного вишу висувався вже у цьому ж окрузі й набрав понад 2,5 % голосів (його підтриали понад 2 600 людей).
І ця людина продовжує викладати дітям й є гловою Первинної профспілкової організації студентів.
Комунісчтичну партію представляє молодий Гліб Гмиря, уродженець Луганщини. Йому немає й 30-ти років. Він перший секретар Печерського райкому партії.
У 2012-му році вже пробував йти до парламенту під непрохідним 75-м номером. На виборах президента Гмиря був довіреною особою Симоненка.
У соцмережі “Вконтакте” у молодого комуніста Гмирі жодного досвіду і аж 16-ть друзів.
Андрій Мартинюк – представляє Ліберальну партію України. Він – очільник ТОВ “Фреш Форекс Україна”.
Решта кандидатів, окрім технічного Дарта Вейдера, – самовисуванці.
На цьому окрузі немає офіційного представника Батьківщини, але є її представник самовисуванець Юрій Щербань.
Він – професор Національного технічного університету й всю свою трудову діяльність пропрацював у вишах.
У “Батьківщині” з 2005 року. Був депутатом Печерської райради й очолював там фракцію. З того часу вів активну партійну роботу й очолював партійні делегації від Печерського району, в якому продиває найбільша кількість мільйонерів столиці.
Самовисуванець Лондар Олексій на своїй сторінці у соцмережі Facebook пише, що вже працює у Верховній Раді України, хоча на сайті ЦВК значиться, що він є старшим науковим співробітником науково-дослідного фінансового інституту “Академія фінансового управління”.
На фото кандидат – праворуч.
У соцмережі пише, що не хоче наймати агітаторів і сам обійде свій округ.
У Лондара вже є досвід передвиборчої боротьби. Він на минулих виборах до парламенту йшов в нардепи від Української народної партії, щоправда у Волинській області (23 округ). Його підтримали понад 4 % виборців Волині. Це понад 4,5 тисяч голосів.
Знаково, що з 31 грудня по 8 березня постів у соцмережі немає. Домайданівські пости більше спрямовані на висвітлення відпочинку власника сторінки соцмережі.
Павловський Олександр – киянин і директор ТОВ “Сатурн-К”, яке займається питаннями безпеки вже майже 2 десятки років. Хоча іде самовисуванцем, послуговується брендом “Самопомочі”, яка вирішила його у такий спосіб підтримати.
Між Павловським та “демальянсівцем” Марценюком були перемовини, аби хтось знявся, але домовленості не склалися.
Зараз кандидати промайданівського крила, в тому числі і Ємець, намагаються скоординувати дії, аби під “брендом” Петра Порошенка не пройшла довірена особа Тігіпка і адвокатеса Королевської – Олександра Павленко.
Самовисуванка Оксана Грищенко працює керівником ТОВ “Скарабей” – консалтинг з питань комерційної діяльності та управління.
У соціальній мережі Facebook пости патріотичні, але Грищенко позиціонується більше як людина мистецтва. Свою передвичборчу програму схоже на те, що робила на своєму власному комп’ютері.
Юрій Скаліцький – киянин-підприємець, який має ТОВ “Регіональні ресурси” (промисловість нерудних матеріалів) та Леонід Новіков – теж столичний підприємець, який є членом Парітї ветеранів Афганістану.
Технічну природу має безробітний киянин Дарт Вейдер (Андрійович) – він, на відміну від свого тезки з 219-го округу, не знявся з виборів.
Це означає, що йому не повернуть суму застави, але члени комісії від Дарта Вейдера уже могли взяти участь у жеребкуванні й залишитись на своїх позиціях у ДВК.
Програми Дартів Вейдерів, які йдуть по різних округах, зроблені на Південно-Західній залізниці (ПЗЗ).
(Колись на ПЗЗ створювали передвиборчу программу Ляшкові. Керівником ПЗЗ є Олексій Кривопишин, якого призначили ще за часів Януковича).
Проект Дарт Вейдер та Інтернет партія України – це такий собі одеський гумор. Вперше Дарт Вейдр, за основною версією, з’явився в Одесі і задумувався як суто регіональний проект місцевого політика Олексія Гончаренка – сина "регіонала" Олексія Костусєва.
Костусєв кинув мати Гончаренка тоді, коли сину було лише кілька років. Конфлікт між батьком та сином загострився у 2010-му році, коли на посаду міського голову Одеси претендували син Гончаренко і тато Костусєв. Останнього підтримувала Партія регіонів й Гончаренко на вибори не пішов.
Через короткий проміжок часу (2011-й рік) до міської ради, де мерство здобув "регіонал" Костусєв вперше завітав Дарт Вейдер, який звинуватив місцеву владу в дерибані.
Тобто проект Дарта Вейдера може виконувати своєрідну функцію "тролінга" конкурента й вже давно виріс далеко за межі Одеси.
Проект Дарт Вейдер пішов на президентські вибори навесні цього року, а тут для реєстрації треба б було вже кілька мільйонів гривень. ЦВК йому, щоправда, відмовила.
Тепер на парламентських виборах пішла хвиля реєстрацій кандидатів в нардепи у різних округах столиці. Це значить, що низка людей погодилась змінити своє ім’я та прізвище.
Для кандидата в нардепи сума, яку треба сплатити, складає дещо більше 10 тис гривень, але, щоб зареєструвати низку технічних кандидатів в країні, сума треба чимала.
Ці кандидати заводять своїх членів в комісії та додатково виконується функція "тролінгу".
Цей столичний округ унікальний ще й тим, що охоплює одразу частини трьох районів столиці: Шевченківський, Печерський та Солом’янський.
“Громада Шевченка” буде вдячна за будь-яку інформацію (документи), які могли б доповнити наш аналітичний допис.
