Єгор Фірсов Народний депутат VII-VIII скликань; Екс-голова Держекоінспекції України

Лісові пожежі: халатність та безвідповідальність влади

02 жовтня 2020, 11:02

На Луганщині згоріло більше 13 тисяч гектарів лісу станом на 2 жовтня. Для розуміння масштабу – це більше ніж 18 тисяч футбольних полів. Тільки уявіть собі цю площу! Найгірше у цих пожежах – людські втрати. Остання лісова пожежа забрала 9 людських життів.

З регулярністю раз на два місяці в Україні виникають масштабні лісові пожежі, які знищують ліс тисячами гектар. Кожен держорган озвучує свою версію причин, через яку горить ліс, але реальним розслідуванням ніхто не займається. Через декілька днів все забувають, і перемикаються на наступну актуальну тему. Схоже, що міністерство Екології просто не здатне довести цю справу до кінця. Немає ані висновків, ані стратегій, ані розбору питання, чому так сталося і що треба робити.

Отже, чому пожежі стали дійсно масштабними? Такого масштабу пожежі досягають через зміни клімату. Зима без снігу, відсутність опадів, температурні рекорди, сильний вітер, усе це суттєво ускладнює ситуацію. Ми і так маємо проблеми з лісом щодо незаконних рубок, а тут ще і пожежі, які крадуть наші "зелені легені".

Зрозуміло, що в першу чергу, протидія лісовим пожежам – це гроші: сучасні моніторингові станції, безпілотники, протипожежна авіація тощо. Але є речі, які уряд мав би зробити терміново, практично не витрачаючи на це ресурсів.

Перше – реформа державних органів. Функція гасіння пожежі у лісі покладена на застарілий корумпований орган – Державне лісове агентство. Цей орган, за своїми повноваженнями, вирощує ліс, продає його, контролює незаконні рубки, і ще здійснює гасіння пожежі, якщо вона виникла. Саме так, гасить пожежу не служба з надзвичайних ситуацій (вони допомагають), а основна функція покладена на держлісагенство. Далі робота Держекоінспекції, яка контролює дотримання протипожежних норм лісгоспами, хоча до цього, як правило, справа не доходить. Інспектори у кращому випадку перевіряють рубки. Тобто реального контролю за дотриманням протипожежних норм фактично немає.

Друге – висновки з минулих пожеж. Я, як людина, що прожила декілька тижнів в самому епіцентрі чорнобильських пожеж навесні, хочу сказати, що обов'язково треба проводити роботу над помилками, а не гоцати по граблях. Поясню трохи детальніше.

Через те, що цей "монстр", Держлісагенство, погряз у корупції, через махінації з обігом деревини, має різні невластиві йому функції, які суперечать одна одній (рубати ліс та охороняти його від рубок), він не здатен протидіяти пожежам та системно проводити заходи протипожежної безпеки.

Про що мова?

1.Інвентаризація та цифровізація карт. Вони не оцифровані, застарілі, на карті може бути позначена водойма, а насправді її вже давно немає, і навпаки. Іноді карт взагалі немає. Хтось скаже, які карти – коли є гугл та інтернет. Але на більшості території лісу відсутній інтернет та телефонний зв'язок. Під час чорнобильської пожежі, вогнеборці, що героїчно гасили вогонь, іноді губились і не мали ніякої координації.

2. Контроль протипожежних заходів. Має здійснюватися контроль за дотриманням норм та облаштуванням протипожежними смугами та протипожежними дорогами. Іноді вогнеборці потрапляли в пастку, коли на карті показана дорога, а за фактом її давно вже немає.

Керівництво Державного лісового агентства не робить висновків після пожеж, адже вони зацікавлені лише у розподілі тих фірм, які будуть рубати ліс після пожежі. Так, це не помилка, ліс не встигає згоріти повністю і "ділки" б'ються за можливість його зрубати.

3. Підготовка лісового пожежного. Уряд має починати навчання та підготовку лісових вогнеборців. Цивілізований світ йде цим шляхом. Пожежні, яких ми звикли бачити – не навчались на те, щоб гасити ліс. Концепція гасіння лісу суттєво відрізняється від повсякденної робити пожежного. Уряд разом з державними учбовими закладами має терміново почати запроваджувати підготовку відповідних фахівців.

4. Просвіта. Я не виключаю, що основною причиною палання лісу є підпал сухого листя. Я добре розумію, чим і як живуть села та приватний сектор – у цей час починають спалювати залишки з огороду та перше опале листя. Люди реалізують свою давню звичку, бо так робили завжди, кожного року і ще з минулих століть. Я вже мовчу про небезпеку для здоров'я через спалене листя. За даними Національного екологічного центру України з однієї тонни спаленої рослинності, в атмосферу виділяється близько 9 кг мікрочастинок диму. У ньому є пил, окис азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук; також виділяється бензопірен, який здатен викликати у людини рак. Тобто це все одно, що постійно дихати смогом.

Щоб перевчити і викорінити цю звичку у людей не достатньо просто підняти штрафи. Треба проводити інформаційну кампанію. Хтось бачив виступи Міністра екології на цю тему? Чи соціальну рекламу? Я не бачив. А екологічна освіта – це дуже важливо, бо як правило, люди шкодять самі собі.

Якщо Уряд терміново не зверне увагу на ці комплексні проблеми, ліс перетвориться на щось дуже рідке та унікальне. Тому що саме в цей час Луганщина все ще палає, лісу стає все менше, але висновки, на жаль, в нашій державі робити немає кому.

powered by lun.ua
Коментарі — 0
Україна та Європа1133 Aтака Путіна1291 Корупція1443 Зеленський75 Мовне питання189
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter