Яким має бути імпічмент в Україні
В квітні 2010 року після підписання Януковичем та Медведєвим так званих "харківських угод" я відкрив нашу Конституцію, аби ще раз глянути на процедуру імпічменту. Відкрив, прочитав і закрив.
Попри те, що революції не розпочинаються порухом пальця, ймовірність повалення президента в результаті масштабних протестів в нашій країні в рази переважає ймовірність його усунення з посади в порядку процедури імпічменту. Та що там казати про ймовірність усунення.
За роки Незалежності передбачена Конституцією процедура імпічменту не те що не призвела до усунення – вона ЖОДНОГО разу не була навіть розпочата. Попри наявність підстав і спроби парламентарів. В першу чергу, в часи президентства Кучми і в часи президентства Януковича.
Чому?
Діюча процедура імпічменту нереалістична. Потребуєте підтверджень? Читайте 111 статтю Конституції або дивіться на слайд нижче.
Нереалістичність процедури імпічменту означає, що ми не можемо ані покарати за зраду чи вчинені злочини, ані попередити їх, ані мати інструмент для розв'язання політичних криз і уникнення вуличних протистоянь, спричинених протиправними діями президента.
Можливо, процедура імпічменту не має бути вже занадто простою, аби її простота не стала причиною зловживань політичних опонентів, зокрема ворогів нашої державності. Але вона, безперечно, має бути реалістичною.
Ми взяли за основу напрацювання українських конституціоналістів, вивчили закордонний досвід і підготували законопроект, яким пропонується внесення змін до Конституції.
Дієва процедура імпічменту, на наш погляд, виглядає так:
Тобто ми пропонуємо:
- подвійне голосування в парламенті замість потрійного
- зменшити кількість необхідних голосів для імпічменту з 3/4 до 2/3
- виключити з процесу Верховний Суд
- додати підставою для усунення з посади Президента порушення Конституції
==========
Оскільки йдеться про зміни до Конституції, то ініціатива мала б пройти той самий шлях, який зараз проходить законопроект 6773 від 19.07.2017 щодо змін до Конституції в частині скасування депутатської недоторканості: 150 підписів народних депутатів, результативне голосування в парламенті для направлення на висновок Конституційного суду, 300 голосів у Верховні Раді.
Сто п'ятдесят підписів для реєстрації згаданого законопроекту по депутатській недоторканності збиралися Юрієм Левченком багато місяців. Завершився цей процес після того, як підтиснула вулиця.
Очевидно, що збір такої ж кількості підписів під законопроектом по процедурі імпічменту буде складнішим. По-перше, на відміну від скасування депутатської недоторканості, дієва процедура імпічменту, так і не стала частиною коаліційної угоди. "Закон про імпічмент" просто виключили з неї напередодні її підписання. Аргумент "записали-голосуйте", як у випадку з недоторканністю, тут не спрацює.
По-друге, дієва процедура імпічменту є небажаною для Петра Порошенка й Банкова чинитиме серйозний опір.
Тому розпочинати збір підписів є доцільним лише тоді, коли і в частині українського суспільства, і в середовищі експертів, і серед більшості політичних сил буде згода щодо підходу. А доти, важливий діалог.
Ми його ведемо.
==========
З нашими аргументами на користь появи дієвого механізму імпічменту можна ознайомитися в статті "Імпічмент як альтернатива революції?" члена Правління ДемАльянсу Максима Черкасенка, оприлюдненій у тижневику "Дзеркало тижня".
Також можна переглянути трансляцію круглого столу за участі юристів-конституціоналістів та народних депутатів, де ми презентували наш підхід.
Запрошуємо до обговорення.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
