10 січня 2011, 16:41

Святий та божий... на чорта схожий

Намісник Київо-Печерської Лаври архієпископ Павло надавав кадилом стусанів всім, хто сумнівався в його святості. Порушивши півдесятка християнських принципів та заповідей, Павло визвірився на Сергія Лещенка за те, що той фотографує "Мерседеси" попів.



"...якийсь "розумник" сфотографував машину Блаженнішого Митрополита Володимира і зробив із цього "досягнення". Зрозуміло, що ця людина душевно хвора. Тільки так можна пояснити те, що він сфотографував і написав, докоряючи Митрополитові, чого він не їздить на Опелі. У мене від цього аж затрепетало серце! Людина не розуміє, що такий автомобіль – це не розкіш, а необхідність для пересування, для безпеки Митрополита. Його Блаженству у такому поважному віці треба було б мати ще кращу машину, щоб забезпечити йому спокій за всі заслуги, за те, що він приніс у 1992 році благодатний мир Україні.

А щодо автомобілів, які стали улюбленою темою "майстрів пера" у контексті висвітлення церковного життя, у мене є до них запитання: чому вони не знімають відеотехнікою, яка була на початку століття? Якщо журналісти повернуться до відеокамер двадцятого століття, я поміняю Мерседес на Москвич 1946 року. Чому купують камери закордонні? Покажіть мені здобутки України! Нехай зробить Україна хорошу машину і ми будемо їздити. Якщо мені подарували десять років тому Мерседес, я що повинен від нього відмовлятися?! Я їздив і буду їздити!".



Очевидно, якби Павло замість збірника "Бюджет м.Києва на 2010р." частіше гортав Євангеліє, він би пам'ятав такі слова Христа:

"А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, вже підпадає судові... А хто скаже на брата свого "божевільний" – підпадає геєні вогняній." (Матф. 5:22).



Що ж до потреби попів в Мерседесах, тут намісник Лаври не оригінальний. До нього комфорт цієї німецької марки вже називали життєво необхідним його конкуренти з Київського Патріархату. Філарет, як і Володимир з Павлом, теж любить їздити на чорному мерсі з блатними номерами.

Мабуть тому, що для розвитку християнства наші церковні боси зробили більше за Христа чи апостолів. Ті сіромахи пропагували віру здебільшого пішки, рідко – на віслючках. Хоча, при їхніх можливостях, могли б дозволити собі і золоті колісниці.

Для контрасту з нашими церковними ієрархами, раджу почитати кілька коротких історій з життя патріарха Сербської Православної Церкви Павла. Їх уже розміщували в ЖЖ, але не зайвим буде ще раз опублікувати.

Той Павло, на жаль, вже покійний, докорінним чином відрізнявся від цього Павла – любителя Мерседесів та депутата Київради. Кажуть, коли сербський патріарх помер, вся Сербія кілька тижнів не могла отямитись від горя. Ці історії та фото пояснюють чому:

- – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - – - -

"О том, что Патриарх Павел был очень близок к народу и народ его очень любит, свидетельствуют многочисленные истории. Особенно среди них много примеров аскетизма и нестяжательства сербского Патриарха.

Так, известно, что по городу он либо ходил пешком, либо ездил на общественном транспорте – среди людской давки без охраны, без сопровождающих лиц. Каждый мог подойти к нему и поговорить с ним.



Одна из историй о нем, опубликованная в издании "Татьянин день", гласит, как однажды, подходя к зданию патриархии, святейший Павел заметил у входа много иномарок и поинтересовался, чьи это машины. Ему сказали, что это машины архиереев. На что патриарх с улыбкой сказал: "Если они, зная заповедь Спасителя о нестяжательстве, имеют такие машины, то какие же машины у них были бы, если бы этой заповеди не было?".



Известно, что предстоятель Сербской церкви всегда ходил в старых ботинках. "Татьянин день" рассказывает, как одна женщина попала на прием к патриарху. Обсуждая дело, она случайно посмотрела на ноги патриарха и пришла в ужас при виде его обуви – это были старые, некогда порванные, а затем заштопанные ботинки. Женщина подумала: "Какой позор для нас, сербов, что нашему патриарху приходится ходить в таком рванье, неужто никто не может подарить ему новую обувку?". Патриарх тут же с радостью сказал: "Видите, какие у меня хорошие ботинки? Я их нашел возле урны, когда шел в патриархию. Кто-то выбросил, а ведь это настоящая кожа. Я их немного подшил – и вот, они еще долго смогут послужить".

Другая женщина пришла в патриархию с требованием поговорить с предстоятелем Сербской церкви по неотложному делу. Во время аудиенции она рассказала, что этой ночью ей приснилась Богородица, которая велела принести патриарху денег, чтобы он мог купить себе новую обувь. И с этими словами посетительница протянула конверт с деньгами. Патриарх Павел, не беря конверта, спросил: "А в каком часу вы легли спать?" Женщина, удивившись, ответила: "Ну... где-то в одиннадцать". "Знаете, я лег позже, около четырех часов утра", – ответил патриарх, – "и мне тоже приснилась Богородица и просила передать Вам, чтобы Вы эти деньги забрали и отдали тем, кто в них действительно нуждается". И не взял денег.



Он не только мог отремонтировать любую обувь или даже сшить себе ботинки из старых женских сапог, если он видел, что у священника порвана ряса или фелонь, он говорит ему: "Принеси, я починю ее".

Он сам облачался перед службой и сам разоблачался после, сам стирал, гладил и чинил подрясник и рясу, сам исповедовал прихожан и сам причащал их. И питался так мало, как древние отцы-пустынники.

Однажды Патриарх Павел летел куда-то с визитом на самолете. Над морем самолет попал в зону турбулентности, его стало трясти. Молодой архиерей, сидевший рядом с патриархом, спросил, что он думает о том, если самолет сейчас упадет. Святейший Павел невозмутимо ответил: "В отношении себя лично я восприму это как акт справедливости: ведь в жизни я съел столько рыбок, что неудивительно, если теперь они съедят меня".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Всё хорошо, прекрасная маркиза?

Известный медиакритик Наталья Лигачева написала колонку: "Почему я не согласна со статьей в "Европейской правде". В ней она возражает журналистам, призвавшим лишить Украину безвизового режима из-за имитации властью реформ...

Офшоргейт Порошенка: замітання слідів

Сьогодні президент Порошенко нарешті прокоментував скандал зі своїми офшорними компаніями. "Я зробив це не для мінімізації податків, це була повністю публічна дія", – заявив президент...

Син Авакова і гроші в рюкзаках

Перепрошую, поки ми тут займалися розслідуванням історії з голландськими картинами, колеги з програми "Схеми" підняли важливу тему. Йдеться про скандальну закупівлю МВС рюкзаків для бійців міліцейських спецпідрозділів...

Ніякої політики в справі Корбана?

Скажу одразу: мені не подобається Корбан. І всі його друзі на чолі з Коломойським, на мою думку, це зграя бандитів, яка за першої нагоди обдирає країну...

Від Васі Біти до Саші Браслета

Сьогодні з'явилася справді вражаюча новина. На неї звернула увагу моя колега Катерина Каплюк. Виявляється, Полтавська обласна рада незабаром запланувала без аукціону (!) роздати вісім (!) газоносних ділянок...

Ветеринар Януковича досі при владі

Вчора я переглядав копії документів, які рік тому ми з колегами знайшли в Межигір'ї після втечі Януковича. І натрапив на цікаву службову записку...