Привид в квадраті.
Історія з масовим "клаксонодудкогудінням" якось пройшла повз мене. Не скажу, що я про неї не чув. Просто пробігши діагонально той "маніфест" сприйняв його як річ несерйозну. Не внаслідок аналізу, а так, на рівні відчуттів та емоцій.
Автор ідеї явно перенапружив фантазію. Ну, клаксон ще туди-сюди. Але нормальна людина, представник так званого середнього класу, на вулиці з дудкою! Я посміявся і забув.
Однак побачивши наскільки жваво обговорюється справа, оцінена мною як абсолютно пустопорожня, скільки ця історія вона викликала бурхливих емоцій, сварок, обвинувачень і образ, не полінувався перечитати "маніфест", а також "супутні документи і матеріали" більш-менш уважно.
Передчуття мене не обдурили! Пусте! Незрозуміло, до кого звертався автор "маніфесту", тобто, хто саме мав "сурмити в сурми і бити в барабани"? Невже середній клас – це тільки боржники за іпотечними кредитами? І знову ж таки, що мало статися після "великого гудіння", крім, звичайно, задоволення автора ідеї?
Простими сигналами можна передати тільки коротку і просту для розуміння інформацію. Стрічки певного кольору могли свого часу об'єднати людей, бо несли простий сигнал: "Ведемо до влади політичну силу відповідного кольору".
Тепер проблем, що турбують людей, більше і вони складніші. І тому зараз не до простих сигналів типу синхронного гудіння, чхання, чи, даруйте, пукання.
Маркс і Енгельс теж починали з маніфесту про привида, який блукав Європою. Але комуністична ідея оволоділа масами, ставши реальною силою. Пророцтво Бісмарка збулося, і світ таки наплакався, а ми більше за всіх. Привид середнього класу новомодних сурмачів виявився привидом привида, привидом у квадраті.
Це, правда, не означає що в Україні немає середнього класу. Просто не ті і не так намагаються той середній клас очолити.
Коментатори часто вимагають пропозицій та рецептів. Однак я не вважаю себе джерелом таємничих знань. А тому рецепту організації українського середнього класу у мене немає.
Хоча чому б замість маніфестів не опублікувати статут та програму громадської організації чи навіть політичної партії? Чому б одночасно не опублікувати текст заяви про вступ до такого формування, а на додачу банківські реквізити для сплати вступних внесків. Якщо дадуть хоч по гривні, то дійсно підтримають ідею.
Не досить креативно? А що ви хотіли від адвоката, який при словах "давайте об'єднуватися" одразу згадує положення Закону України "Про об'єднання громадян"? Не подобається, ідіть дудіть.
P.S. Прошу вибачення. Всі про це пишуть. Я і не втримався.
P.S.S. Хотів назвати цей текст "Мертві бджоли не гудуть". Передумав. Ще не вмерла Україна.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
