24 листопада 2009, 14:28

Право на брехню?

Цікаво було послухати у теленовинах коментарі журналістів стосовно законопроекту народних депутатів А.В.Портнова та О.В.Лавриновича про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо відшкодування моральної шкоди.

Депутати пропонують дещо посилити відповідальність за поширення завідомо неправдивих відомостей про особу. Зокрема визначати розмір грошового відшкодування моральної шкоди залежно від характеру правопорушення, статусу особи, якій завдана така шкода, характеру та способу поширення завідомо неправдивих відомостей, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Крім того, пропонується при визначенні розміру відшкодування враховувати вимоги розумності і справедливості, а також матеріальний стан особи, яка нанесла таку шкоду.



Коментарі журналістів були, здебільшого, негативними. Мовляв, черговий наступ на свободу слова. Небезпека втрати журналістами – авторами гострих матеріалів, мало не останніх штанів на відшкодування моральної шкоди сильним світу цього.

Однак коментатори якось проходили повз той факт, що відповідальність має наступати за поширення "завідомо неправдивих відомостей". А тому найбільш надійний спосіб уникнути втрат – просто не брехати. Або хоча б перевіряти інформацію перед тим, як представити її широкому загалу.

Чи завжди так чинять українські ЗМІ? Нижче публікую документ, що походить від видавця не найменшої в Україні газети. Текст говорить сам за себе, але звертаю увагу, що видавник вдруге і повторно повідомляє, що публікує статті вигаданих осіб та посилається у тих статтях на відсутні у редакції документи.

То чи варто дивуватися, що така газета змушена була платити за завдану моральну шкоду?




Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

DEJURE і патологічна доброчесність

Вдруге за останніх кілька днів реагую на активність Фундації DEJURE. Що поробиш, ці добрі люди просто переповнені добрими намірами. Добрими намірами того штибу, що ведуть, якщо не прямо до пекла, то кудись поряд...

DEJURE, де-факто і собачий рот

Тут Фундація DEJURE, коментуючи відмову Верховного Суду скасувати очевидно протиправні санкції проти Петра Порошенка, розмірковує про обставини, за яких формували нинішній склад Верховного Суду дев'ять років тому...

Президент Зеленський анонсував звільнення старого Зеленського і призначення нового

Насправді, Зеленський анонсував звільнення Свириденко, зміни уряду та керівників правоохоронних органів. Однак хіба Свириденко була справжньою главою Уряду? Сама називала себе піхотинцем Зеленського і виконувала всі його примхи та забаганки...

Верховний суд і санкції. Кінець незалежності судової влади

Верховний Суд відмовив у скасуванні санкцій, застосованих до Петра Порошенка. У мережі вже, захлинаючись слиною, зловтішаються різні радники-уповноважені та ті, хто їм підспівує...

Вдаримо резолюцією Європарламенту по беззаконню і саботажу

Саботажу євроінтеграції. Відповідно до Конституції України: - Президент є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору...

Директор ДБР побоюється

Олексій Сухочов проти реформування ДБР. за його словами, реформування ДБР у запропонованому вигляді може призвести до знищення інституції...