Сам по собі...

У машині слухав по радіо чергову передачу про Податковий кодекс. Ведуча сказала щось на кшталт "щоб створити сприятливі умови для бізнесу слід записати до податкового кодексу дещо справді революційне".

Не заперечую, податкове законодавство суттєво впливає на бізнес-клімат. Однак...

Якось цього літа ми з дружиною шукали у центрі Парижа де б повечеряти.

Буквально через дорогу від парку Тюїльрі знайшли маленький ресторанчик, що, судячи з позначеного на дверях розкладу роботи, тільки-но відкрився.

Увійшовши всередину, побачили чоловіка років тридцяти, який розкатував скалкою тісто. Стіл, що він за ним працював, стояв буквально у кроці від вхідних дверей. Столики для відвідувачів виднілися у глибіні невеликого приміщення ресторану, відвідувачі сиділи лише за одним.

Я трохи здивувався, зрозумівши, що кухар зі скалкою у цьому ресторанчику був єдиним представником обслуги. Піднявши голову він запитав, чи замовляли ми столик. На наше "ні" похитав головою і сказав, що нічим не може допомогти, тому що всі місця зарезервовані. Запропонував лише взяти візитку і наступного разу телефонувати. На питання, чи можливо буде замовити столик англійською, англійською ж відповів, що на дзвінки відповідає сам, отже – можливо.

Я тоді відчув повагу до цієї людини-ресторана. Сам готує, сам подає, сам приймає замовлення. Напевно, сам купує продукти і не соромиться прибрати крихти зі столика. Сам собі господар.

Вважаю, що наявність подібних закладів є гарним індикатором бізнес-клімату. Але податковий кодекс, яким би він не був, їх появу не забезпечить. Хоча перешкодити може...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.