2 грудня 2011, 10:44

Путівка в минуле

Я в жодному разі не є спеціалістом з питань оборонних, але вважаю себе людиною більш-менш освіченою і не позбавленою здорового глузду.

І саме з позицій здорового глузду заклик пана Гриценка негайно почати вливати державні кошти (і побільше) у виробництво збої і військової техніки не видався мені розумним.

ОПК, мовляв, локомотив, путівка в майбутнє.

Так нас вчили у Радянському Союзі. Бо саме у Радянському Союзі так і було. Військово-промисловий комплекс безконтрольно поглинав колосальні ресурси, виробляючи величезну кількість не надто якісних озброєння і техніки, а побіжно ще і зовсім неякісні товари для народу. Як відомо, СРСР для армії і військової промисловості нічого не шкодував, тобто гарантовано мав путівку в майбутнє за рецептом пана Гриценка. І куди та путівка Союз привела? До розвалу.

До того ж, якщо бути чесним, радянський військово-промисловий комплекс здебільшого плентався у хвості у своїх закордонних колег, часто не гребуючи виготовленням копій закордонних зразків.

У передових країнах успіхи військово-промислового комплексу базуються саме на потужних цивільних науці і промисловості.

У роки Другої світової війни США, які до війни практично не виробляли танків, саме на базі своїх потужних цивільних підприємств завалили армії свою і союзників технікою і озброєнням найкращої якості.

Пан Гриценко закликає закуповувати корвети.

А що, у нас все в порядку з цивільними суднами, морськими і річковими? Ми виготовили вдосталь пасажирських літаків?

Пан Гриценко жалкує, що не вистачає слюсарів для виробництва танків.

Але хіба є надлишок слюсарів для виробництва швидкісних поїздів, що їх треба купувати у корейців?

Словом, якщо пан Гриценко вважає, що держава має зайвих п'ять мільярдів щороку, віддаймо їх чорнобильцям.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Верховенство пана Качки

Українські урядовці полюбляють поговорити про верховенство права. От і Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України вчора підкреслив, що "верховенство права не є зовнішньою вимогою, а спільною цінністю, яка лежить в основі як українського, так і європейського суспільства, і має сприйматися як невід'ємна частина демократичного розвитку держави"...

Мудра модель

Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра повідомила в коментарі РБК-Україна, що то не завдяки її тиску було зірване сьогоднішнє засідання Верховного суду у справі за позовом Петра Порошенка до Президента Зеленського про скасування незаконних санкцій...

Штучний інтелект НАБУ проти інституційного колапсу

НАБУ серед наших українських державних органів виглядає найменш, як тепер кажуть, "зашквареним". Та виявляється, чиновники НАБУ мають значно більше спільного з чиновниками таких одіозних структур, як ДБР, ніж хотілося б очікувати...

Влада і відсотки

Уряд відзвітував про виконання Україною майже 85% завдань за угодою. Як тут не згадати, новорічне привітання Президента Зеленського? "Мирна угода готова на 90 відсотків...

Таємне беззаконня

Думаю, всі здогадалися, що у своєму минулому дописі я прозоро натякав на очевидний факт послідовного будівництва в Україні під проводом чинного Гаранта Конституції поліцейської держави, де вже притягають до кримінальної відповідальності за висловлювання у приватних розмовах, а там і до покарань за думкозлочини недалеко...

Критика Зеленського як злочин

Пригадайте, шановні читачі, чи не доводилось вам нещодавно критикувати Президента Зеленського? Сумніватися у правдивості цифр його рейтингу? Обговорювати його зовнішньополітичні контакти? І чи не називали ви Президента Зеленського в тісному колі своїх знайомих якось образливо? "Дилетантом", наприклад, "актором" чи, крий Боже, "клоуном"? А чи не було так, що і щось нецензурне вирвалося? Думаю, багато кому доводилось...