Секретна стратегія...
У мережі пишуть про "секретну стратегію деокупації українських територій".
Не посперечаєшся, оскільки якщо така стратегія і інсує, вона настільки секретна, що суть її невідома і самим стратегам.
Три місяці тому, а саме 30.05.2016 Адміністрація Президента, Генеральна прокуратура та Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Украни отримали листа від інвестора – резидента Великої Британії.
У цьому листі інвестор, чиї основні активи залишилися у зоні АТО, просив висловити правову позицію та дати інструкції власникам підприємств, активи яких зосереджені у зоні АТО, щодо порядку здійснення господарської діяльності на цих територіях та належних засобів реагування на "пропозиції" та погрози з боку представників так званої "ДНР".
Станом на сьогодні, інвестор не одержав жодної відповіді, а з'ясування долі надісланих листів перетворилося, здебільшого, на квест.
В Адміністрації Президента повідомили, що переслали листа до Кабміну.
У новоствореному Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Украни повідомили, що спочатку не розглянули звернення по суті та переслали його за належністю до Мін'юсту, але згодом їм самім переслали це ж звернення з Кабміну. Те саме звернення, що надійшло до Кабміну з Адміністрації Президента. Наразі чекаємо відповідь по суті від Міністерства.
А от що стосується Генпрокуратури – пошук триває. За всіма доступними на сайті ГПУ телефонами поки не вдалося одержати інформації щодо реєстрації звернення. Кажуть, цим займається загальна канцелярія ГПУ, але телефона її або не знають, або "мы не являемся справочным бюро, мы занимаемся реформированием", як справедливо зазначили в Управлінні реформ та забезпечення якості роботи Генеральної прокуратури України.
Секретна стратегія...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
