Ці страшні таємниці слідства
23 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив рішення про задоволення позову адвоката нашого об'єднання Артема Сульженка та адвоката Дмитра Ільченка і визнав протиправним та нечинним рішення Вищої ради правосуддя від 20.07.2023 N742/0/15-23 "Про затвердження Змін до порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень".
Справа цікава і стосується бажання прокурорів і слідчих тримати свої оборудки у таємниці від суспільства.
У СРСР було багато таємниць. Кляті буржуїни не мали знати про тотальну відсталість і нікчемність "совка", а тому без секретності було не обійтись. Хоча і секретність не допомогла.
Знаменита таємниця досудового розслідування, про яку так люблять згадувати слідчі і прокурори теж часто потрібна лише для того, щоб приховати непрофесіоналізм, безпорадність, а іноді і прямі порушення закону з боку тих самих слідчих.
Коли слідчий чи прокурор говорить, що не може розголошувати таємницю слідства, він лукавить. Просто не хоче. Адже відповідно до статті 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Тому коли слідчий "не може" відповісти на питання, наприклад, журналіста, стосовно кримінального провадження, такий слідчий не надав сам собі дозволу.
Недобросовісним слідчим дуже заважає Єдиний державний реєстр судових рішень, який відповідно до закону забезпечує доступ до судових рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал.
Відповідно до закону, можливість обмеження права вільного користування Реєстром є прерогативою виключно самого суду.
Але знайшлися креативні слідчі, які почали виносити постанови про визнання судових рішень таємницею досудового розслідування.
Національне антикорупційне бюро України вирішило поставити цю протиправну практику на міцну основу і звернулося до Вищої ради правосуддя з пропозицією внести зміни до порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Новообраним членам ВРП вистачило трохи більше двох днів аби погодитись на пропозицію НАБУ "переглянути позицію попереднього складу Вищої ради правосуддя" і внести зміни якими було "легалізовано" можливість свавільного обмеження доступу до судових рішень на підставі постанов слідчих, прокурорів.
Саме ці зміни визнав протиправними та нечинними Верховний Суд
Верховний Суд зауважив, що відповідно до конституційного принципу гласності судового процесу такі обмеження можуть встановлюватися виключно законом, а відтак самостійне визначення ВРП підстав для обмеження доступу до судових рішень не відповідає повноваженням цього органу.
Норми КПК України, за висновком Верховного Суду, не містять підстав для обмеження доступу саме до судових рішень, що є компетенцією суду.
Відтак, Верховний Суд дійшов висновку щодо незаконності оскарженого нормативно-правового акту ВРП і задовольнив позови.
У разі апеляційного оскарження остаточну крапку має поставити Велика Палата Верховного Суду.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
