Українське чиновництво проти прав людини

Нахабство і цинізм українського чиновництва вже давно не мають дивувати ні громадян нашої держави, ні європейську спільноту, ні цілий світ.



Але слуги народу на досягнутому не спиняються, підкорюючи все нові і нові ганебні глибини. І таки справляють враження.

Попередні два абзаци з мого блогу "Атмосфера безкарності...". 2016 рік.

Європейський суд з прав людини вчора черговим рішенням вчергове підтвердив, що українське чиновництво плювати хотіло на закон і права громадян.

РІшенням від 23 січня 2025 року у справі Рєзнік проти України ЄСПЛ встановив порушення статей 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя) і 13 (Право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

І знову мова про обшуки у адвоката, про порушення норм закону, що захищають адвокатську таємницю, з боку слідчих і прокурорів.

У вчорашньому рішенні неодноразово згадується рішення ЄСПЛ 2012 року у моїй справі Головань проти України.

Як справедливо вказується на сайті ЄСПЛ:

"Не дивлячись на важливі доповнення до відповідного місцевого законодавства після справи Головань проти України, залишаються серйозні сумніви щодо якості процесуальних запобіжників для захисту адвокатської таємниці"

"Широко сформульовані ухвали про обшук не містять належного обґрунтування"

"Вилучення і доступ чиновників до належних адвокатам електронних девайсів, які потенційно містять відомості, що складають адвокатську таємницю, без належних процесуальних запобіжників, які б захищали від неналежного втручання".

Вчорашнє рішення ЄСПЛ доводить, що зміни до законодавства не допоможуть в умовах, коли чиновник має можливість безкарно закон порушувати.

Коли чиновник керується не законом, а забаганками начальства.

Коли чиновник нахабно бреше Європейському суду з прав людини, мовляв, закони змінено, проблеми вирішено.

А порушення продовжуються.

Продовжуються тому, що конкретних винуватців численних рішень ЄСПЛ проти України послідовно до відповідальності не притягують.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.