26 лютого 2016, 10:15

Как в Минздраве свои же приказы подделывают

С конца октября по февраль Минздрав проводит массовую кампанию дополнительных прививок против полиомиелитов. В первые два тура прививали всех детей в возрасте до 6 лет. Третий тур, в котором планируют прививают детей до 10 лет, начался 25 января. А уже на следующий день было объявлено об эпидемии гриппа в 20 областях Украины.

Поэтому получилось так, что врачи не только лечат заболевших деток, но также ездят по детсадам, школам, дежурят в поликлиниках. Объем работы огромный, дополнительную прививку должны получить четыре миллиона детей.

Я поинтересовался, кто и на каком основании принимал решение прививать детей именно в этот период. Тем более, что прививки против полиомиелита делают в основном "капельками" – живыми вакцинами, содержащими ослабленный вирус.

Как выяснилось, прививки в январе-феврале на основании приказа N933 от 31 декабря 2015 года. Я долго не мог его найти – на сайте Минздрава никакой информации о нем не было. Его опубликовали только в феврале. Но когда я увидел текст приказа на официальном сайте, я сначала просто не поверил своим глазам.

http://www.moz.gov.ua/ua/print/dn_20151231_0933.html

Если верить Министерству здравоохранения, этот приказ был принят 31 декабря 2015 года, а основание для его подписания стало... решение Оперативного штаба от 19 января 2016 года!



Это могло быть обычной опечаткой. Однако в январе 2015 года этого штаба просто не существовало, а информации о том, что штаб заседал, например, 19 декабря, на сайте Минздрава нет.

Более того, как мне стало известно, первоначально фигурировал другой вариант приказа – с той же датой, с тем же номером, но вообще без упоминаний о решении штаба. По всей видимости, его дописали потом, задним числом – чтобы хоть как-то, хоть чем-то обосновать такое решение. Поэтому я думаю, что подделка документов в данном случае – налицо.

Более того. 15 февраля давно прошло, а прививки все продолжаются. На основании чего их делают – снова неясно. Никаких новых приказов по этому поводу Минздрав не издавал. Кто распорядился, на каком основании, кто несет ответственность за это решение и за здоровье детей – сказать трудно.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

У заручниках президента: чому Україна ризикує залишитись без швидкого членства в ЄС?

Останніми тижнями українсько-німецькі відносини опинилися в центрі незвичної дипломатичної напруги. Причина – суперечка навколо формату майбутнього членства України в Євросоюзі...

30 тисяч доларів за вихід? Чому потрібно терміново ліквідувати ТЦК

21 квітня у мережі з'явилися кадри зі стріляниною, справжньою погонею та затримання 8 співробітників Пересипського ТЦК та СП. Під час обшуків співробітники СБУ виявили у затриманих бити, кастети та гроші...

Приміщення-привид і подорожі в часі: що відбувається у Прилуцькому РТЦК?

Коли піднімаєш багато тем з свавіллям ТЦК, то отримуєш і зворотній звʼязок від людей. Так і відбулось 9 квітня, коли я отримав відео від підписника з приміщення Прилуцького ТЦК та СП...

Підняти не можна залишити: що відбувається у Верховній Раді на тлі податкових законопроектів?

Сьогодні, 8 квітня, Верховна Рада ухвалила в першому читанні закон, відомий як "закон про податок на OLX". 234 депутати проголосували "за", що лише на дев'ять більше за мінімально необхідну кількість...

Як не сплутати береги: чому посварились Укрпошта та Нацбанк?

Конфлікти в українському державному секторі давно перестали бути чимось незвичним, але історія між очільником Укрпошти Ігорем Смілянським та Національним банком України вийшла на зовсім інший рівень...

Феномен кварталу: чому друзі президента обирають Іспанію?

Багато українських чиновників планують жити за кордоном і постійно купують собі житло в різних країнах. Це не секрет, і не сенсанція, бо це було постійно...