22 травня 2016, 22:56

И все-таки не продавайте!

Кабмин на днях утвердил условия приватизации Одесского припортового завода.

Наконец-то, в условия продажи включили результаты обязательного экологического аудита, который был выполнен по заказу Фонда госимущества. Так что наша многолетняя борьба за то, чтобы завод не продавали без экологического аудита оказалась не напрасной.

В рамках этой борьбы мне даже довелось судиться (и выиграть!) с премьер-министром Юлией Тимошенко в далеком 2008 году (интересно, что сегодня "Батькивщина" и Тимошенко свою позицию кардинально изменили).

Кстати, моя позиция не менялась с тех пор как в 2005 году мы впервые боролись с продажей ОПЗ. Я был против, когда ОПЗ продавала Тимошенко, потом Ехануров, потом Янукович, потом снова Тимошенко, потом Азаров, потом Яценюк. И хотя я приветствую то, что правительство Гройсмана услышало нас, и приватизирует ОПЗ с учетом требований экологического законодательства, я и в этот раз против продажи Припортового.

И вот почему.

Во-первых, это безусловно стратегический объект. В состав ОПЗ входит крупнейшее в Европе аммиакохранилище емкостью 120 тысяч тонн, а цех перегрузки аммиака фактически является финальной заслонкой 1020-км уникального аммиакопровода, который начинается на территории РФ.

Почему мы говорим, что нельзя продавать уникальную газотранспортную систему, но при этом фактически продаем не менее уникальную аммиакотранспортную?

Во-вторых, сегодня наверное мы не выручим те средства, которые могли бы выручить в другой экономической и геополитической обстановке.

И в-третьих, это все равно беспрецедентно опасное предприятие. Мы же не ставим вопрос о приватизации атомных электростанций. Так почему мы продаем не менее опасный ОПЗ, находящийся к тому же всего в 15 км от многоквартирных домов миллионной Одессы.

Направляю соответствующее депутатское обращение в Кабмин и в СНБО.

Призываю правительство ещё раз взвесить все за и против.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Приміщення-привид і подорожі в часі: що відбувається у Прилуцькому РТЦК?

Коли піднімаєш багато тем з свавіллям ТЦК, то отримуєш і зворотній звʼязок від людей. Так і відбулось 9 квітня, коли я отримав відео від підписника з приміщення Прилуцького ТЦК та СП...

Підняти не можна залишити: що відбувається у Верховній Раді на тлі податкових законопроектів?

Сьогодні, 8 квітня, Верховна Рада ухвалила в першому читанні закон, відомий як "закон про податок на OLX". 234 депутати проголосували "за", що лише на дев'ять більше за мінімально необхідну кількість...

Як не сплутати береги: чому посварились Укрпошта та Нацбанк?

Конфлікти в українському державному секторі давно перестали бути чимось незвичним, але історія між очільником Укрпошти Ігорем Смілянським та Національним банком України вийшла на зовсім інший рівень...

Феномен кварталу: чому друзі президента обирають Іспанію?

Багато українських чиновників планують жити за кордоном і постійно купують собі житло в різних країнах. Це не секрет, і не сенсанція, бо це було постійно...

"Білі пальта" встигли забруднитись: як бездоганні інфлюенсери виявляються недосконалими?

Увесь тиждень соцмережу Threads та Україну розривав скандал з співзасновником Monobank Олегом Гороховським, який виклав на своїй сторінці жартівливий пост з дівчиною на тлі триколору під час відеоверифікації та насмішливим підписом "Звернулася клієнтка на відеоверифікацію з питанням, чому заблокували її рахунок...

У тихому омуті: Андрій Єрмак намагається повернутися в українську політику?

Як увійти в українську політику? Існує безліч шляхів: від роботи в апаратах державних структур до громадянської активності під час виборів. Але виникає інше питання: як не допустити повернутися тим, хто має бути давно з підозрою? І зараз це все про Андрія Єрмака – колишнього голову Офісу Президента, який спочатку обіцяв долучитись до Збройних Сил і воювати на фронті, але потім щось різко передумав, що вирішив поки відновити адвокатську діяльність...