Європа наближається до точки неповернення, за якою – колапс євро і дезінтеграція країн єврозони?
Схоже, що такий сценарій є найбільш імовірним. Бо нема кому поставити чесний діагноз, а тим більше – діяти рішуче і швидко, інструментами хірургії. Терапія сьогодні – то вже як мертвому припарки. Немає адекватних і відповідальних лідерів, державних діячів. Домінують політики, і вони готуються до виборів. А вибори у Європі на фоні кризи, як бачимо, виносять на поверхню більше популістів, від яких народ очікує лише дві арифметичні дії – відняти і поділити.
Першою зависла над прірвою Греція. Уся Європа намагалася її рятувати. Надавали безпрецедентну фінансову підтримку, реструктурували і списували борги – на сотні мільярдів євро. Контролювали кожний рядок бюджетних витрат. Замість Греції склали для неї бюджет, визначили параметри соціальної і податкової політики. В антикризовий Уряд Греції не включили жодного міністра з партійним квитком, залучали професіоналів. Пройшли вибори – і антикризовий Уряд завис, його політику виборці відторгають, тепер повторні вибори, з прогнозованим результатом...
Зараз над прірвою зависла Іспанія. Це вже не Греція – економіка Іспанії набагато більша, вона сягає 12% економіки єврозони. Рівень безробіття в Іспанії уже перевищив 24%, борги банків понад 260 мільярдів євро, борги держави ростуть з кожним днем, при дефіциті бюджету майже в 10%. Входити в береги ніхто не збирається, боляче і не популярно. Діяти рішуче Уряд і Центробанк не можуть. Який Уряд буде сформовано після нових виборів, до гадалки не треба ходити...
Недалеко від прірви й Італія, з її величезними державними і корпоративними боргами. А це вже не Іспанія, Італія – одна з найбільших економік світу, член групи G7.
Порівняно краща ситуація в Німеччині. Але й там є серйозні внутрішні проблеми, і запасу міцності для підтримки єврозони у ФРН не вистачить. Тим більше, що поразки партії влади на виборах у суб'єктах федерації тиснуть на Уряд Меркель, і вона має невисокі шанси бути переобраною на новий термін. Більш імовірно, що Меркель чекає доля Саркозі. Німці не в захваті від порятунку чужих економік за їхній рахунок, і вони очевидно заявлять про це на виборах, своїми голосами за нового канцлера.
Тим, хто розуміється в економіці, ще десять років тому було ясно, що запроваджувати єдину валюту євро без єдиного Мінфіну – то груба помилка, що закінчиться колапсом. Експертів тоді не дуже слухали, вікопомне рішення про євро приймали політики, усі вони випромінювали оптимізм і ейфорію. Тепер настає час розплати за недалекоглядність і безвідповідальність?
Проблема нестабільності зони євро не лише їхня, європейців, вона і наша теж – адже половина економіки України зорієнтована на експорт. Близько третини на Європу. А там, де не на Європу, теж ринки не спокійні, і нас там не дуже чекають. Україні давно пора пріоритетно розвивати внутрішній ринок, збільшувати внутрішнє споживання вітчизняних товарів, а для цього підвищувати платоспроможний попит наших громадян, зменшувати податковий тиск на фонд зарплати...
Це мають зрозуміти і держава (влада), і крупні експортери (олігархи), яким все одно, рано чи пізно, вимушено доведеться завертати свій бізнес в Україну, коли така нестабільність на міжнародних ринках. Дбати про рівень життя населення, аби воно могло купувати вітчизняну продукцію.
Для України настає час політики економічного егоїзму, з опорою на внутрішній ринок – інакше в умовах світової нестабільності можемо не вижити, як єдина економіка і єдина країна.
Більше інформації на www.grytsenko.com.ua
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
