Знову Павлоград – і знову історичні паралелі...

Після Донеччини мав летіти до Києва. Але, як кажуть в армії, не поспішай виконувати наказ – надійде інший, який його скасує:)

Штаб попросив затриматися на день у сусідній Дніпропетровській області. Тож у середу Марганець, Новопокровка – зустрічі з людьми, плюс ефіри в Дніпрі...

Дорога із Артемівська до Дніпропетровська пролягала через Павлоград. Навіяла спогади про президентську кампанію 2009 року: тоді ми із дружиною Юлею і двома доньками – Світланою і Анною, майже два тижні проживали в Павлограді, проводили зустрічі з людьми одразу в трьох областях...

Чому обрали Павлоград? Бо це місто мужніх людей, яке не підкорилося диктаторам – ні Сталіну, ні Гітлеру!

Коли Сталін почав нищити украінське селянство, люди тут із навколишніх сіл піднялися на збройне повстання, з вилами, рушницями, сокирами – і таки не допустили Голодомору.

А в роки війни Павлоград став єдиним крупним містом у Союзі, яке піднялося на збройне повстання проти фашистів і силами своїх мешканців звільнилося ще до приходу Радянської армії.

Мужність і протидія диктату сьогодні знову актуальні. Гляньте у календар: 28 жовтня – День звільнення України від окупантів!

Читайте більше на www.grytsenko.com.ua

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.