Турчинов має негайно віддати військам наказ захищати Україну!
Якщо Турчинов, як Верховний головнокомандувач, такого наказу не віддасть, причому негайно, то не лише Крим – Україну як державу можемо втратити. Без жодного перебільшення.
Варіантів дій є лише два:
1) піднімати руки догори і здаватися Росії;
2) боротися і захищати країну від зовнішньої агресії.
Я – за другий варіант. Не маю сумніву, що переважна більшість громадян України, в тч українські військові – також.
Три фактори є визначальними.
Перший фактор – Путін публічно віддав наказ повернути свої війська з навчань до місць постійної дислокації до 7 березня – чудово, значить, уже два дні минуло, як російських військ в Україні немає. Формально-юридично – їх НЕМАЄ, ні в Криму, ні в інших регіонах України!
Другий фактор – Путін публічно оголосив, що Чорноморський флот РФ на території України суворо дотримується двосторонніх угод і законодавства України – чудово, значить, військовослужбовці ЧФ РФ перебувають у місцях постійної дислокації. Значить, їх немає за межами визначених угодами баз і гарнізонів, окрім випадків, погоджених з Україною. Формально-юридично – їх за межами базування, з ворожими намірами, НЕМАЄ, ні в Криму, ні в інших регіонах України!
Третій фактор – усі українські війська перебувають у місцях постійної дислокації або в районах проведення навчань, під повним контролем з боку командирів (начальників). Жодного українського військового (з автоматом, кулеметом, гранатометом), який би вийшов з-під контролю чи вкрав зброю у військовій частині й пішов блокувати наші гарнізони чи тероризувати населення – НЕМАЄ, ні в Криму, ні в інших регіонах України!
Висновок: усі, хто зараз зі зброєю в руках, з бронетехнікою, блокують наші військові частини, тероризують особовий склад і мирних громадян, мінують територію, нищать нашу військову тезніку й обладнання – це не українські військові і не російські військові; це – БАНДИТИ!
Верховний головнокомандувач має негайно віддати наказ військам:
1) ОГОЛОСИТИ БАНДИТАМ УЛЬТИМАТУМ, з визначенням часу (12 годин, максимум добу) – скласти зброю і припинити бандитизм!
2) в разі невиконання – ЗНЕШКОДИТИ БАНДИТІВ, усіма доступними засобами! Насамперед, силами Внутрішніх військ і міліції (це їхня пряма функція), за підтримки армійських сил і засобів, спецпідрозділів СБУ та інших силових структур (це також їхня функція, якщо в країні виявлені незаконні збройні формування бандитів).
Невидання такого наказу військам може спровокувати самостійні (НЕПІДГОТОВЛЕНІ й нескоординовані державою) дії по захисту країни з боку свідомих патріотично налаштованих громадян, з масовими жертвами. Небесної Сотні мало – хтось чекає Небесних Бригад і Небесних Дивізій?!
Невидання такого наказу військам стримує і розхолоджує зарубіжних партнерів України, насамперед держав-гаранторів нашої безпеки – США і Велику Британію, від задіяння військових засобів стримування російської агресії проти України. В першу чергу, розгортання повітряних сил на території суміжних з Україною держав, а також морських сил в акваторії Чорного моря – з метою демілітаризації, недопущення ескалації війни, унеможливлення проникнення на нашу територію чужих військ і озброєнь, ні з повітря, ні з моря. Адже ясно, що країни-партнери діятимуть рішуче лише тоді, коли рішучість боротися за свою власну долю проявить сама Україна!
Врешті-решт, Верховний головнокомандувач має усвідомити, що українські військові в Криму, яких російські війська і бандити взяли в заручники – це не "просто військові", це взята в заручники Україна. Здамо їх – здамо армію і здамо Україну. Допустити цього не можна!
Тому невидання такого наказу військам за нинішніх умов, коли під загрозою цілісність і майбутнє усієї нашої країни, вважатиму з боку Верховного головнокомандувача – актом державної зради.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
