"Особливий статус" – текст Закону. Може, досить уже владі брехати?!
Щоб Ви не піддалися нахабно-солодкій пропаганді Кремля і Банкової, щоб мали свідому власну позицію, знайдіть 20 хвилин і прочитайте текст Закону. Нагадаю, Порошенко з Турчиновим проштовхнули його 16 вересня минулого року, при виставленій за двері пресі й при вимкненому табло, щоб ніхто не побачив справжнього результату голосування. Будучи тоді депутатом, я проголосував "проти".
Що бачимо в Законі? Повна амністія усіх терористів, які вбивали, викрадали і катували людей, розкрадали і нищили майно людей, і які роблять це сьогодні. Без жодних виключень! Своя міліція, свої суди, своя прокуратура – весь силовий репресивний блок про-путінський. Місцеві Ради, яких не можна розпускати, навіть якщо творитимуть беззаконня. Договірні відносини з Києвом, Кабміном і міністерствами. І при тому – зобов'язання Києва фінансувати цей про-путінський бандитський анклав із державного бюджету, та ще й за захищеними статтями, коли не дозволяється зменшити видатки ні на копійку, навіть якщо на решті України станеться сотня стихійних лих чи катастроф.
Щось подібне передбачено Законом для інших областей України? Ні. І близько таких/подібних прав вони не мають!
Якщо це не "особливий статус", то що це?! Може, досить уже владі брехати?
Завтра перше читання змін до Конституції. 226 голосів напевно буде. Потім етап внесення поправок і наостанок друге голосування – от на цьому етапі згадку про "особливий статус" ("особливий порядок місцевого самоврядування") треба ВИЛУЧИТИ із проекту. Якщо депутати її не вилучать, тоді нам з Вами треба тиснути на Раду, щоб за "особливий статус" 300 голосів не знайшлося!
Коли це друге, критично важливе голосування відбудеться, у вересні чи в грудні – наразі невідомо. Триматимемо руку на пульсі...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
