Ідіоти на службі ненажерливих олігархів.

Грубо? Можливо. Але як інакше назвати голову Нацкомісії, що визначає вартість комунальних послуг, пана Вовка та вовків-членів комісії, які на повному серйозі офіційно стверджують, що навіть після багатократних підвищень комунальних тарифів "населення платить лише 42,2% ринкового рівня тарифу на електроенергію" і що, відповідно, тариф треба піднімати більш ніж удвічі до "ринкового рівня". Який ринок? Де ті вовки його побачили? Усюди – монополісти: в постачанні вугілля, у постачанні газу, в генерації енергії, в транспортуванні енергії, в розподілі енергії, у тепловодопостачанні – усюди! Хтось детально і чесно перевіряв ціноутворення енергії монополістів-олігархів? У вартість якої вони закладають свої яхти, літаки, футбольні стадіони і клуби, телеканали і газети, свої маєтки по 100-200 мільйонів доларів і фунтів у європейських столицях і на морях, туди ж закладають фінансування "своїх" партій, фракцій, міністрів, прокурорів, суддів? А їхні вовки в Нацкомісії розказують казки про "ринок", про високу "ринкову вартість" і про жадібний народ, який не доплачує монополістам-олігархам ще 57,8% вартості енергії?! Одне лише питання поки без відповіді: коли народ це усвідомить, щоб на виборах знову не повівся на шоколадні обіцянки?

P.S. Ідіот (давньогрецький термін) – людина, що живе у відриві від суспільного життя; людина, що страждає глибокою формою розумової відсталості (олігофренією) – ідіотією. Кому з вовків що до вподоби.

P.P.S. У США під час навчання я жив у місті Монтгомері, штат Алабама. Населення трохи більше Білої Церкви. Як і кожен мешканець, орендуючи житло, я міг обирати одну з трьох енергопостачальних компаній, які полювали за споживачами, змагально пропонуючи вигідніші умови. І ніхто не годував мене казками про енергомережу як "природну монополію".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.