П'ять уроків Тернополя для країни
1. Більшість коментарів, мабуть, піде в контексті президентської кампанії. І, як завжди, в тіні залишаться закладені в Конституції інституційні причини конфліктів: відсутність виконкомів у рад і протистояння ради – держадміністрації; протистояння по лінії Президент – уряд при призначенні (знятті) голів адміністрацій, а звідси й вигадане (ще за часів конфлікту Ющенко – Янукович) поняття "т.в.о" голів адміністрацій; а з іншого боку – можливість з політичних міркувань прийняття радами рішень про недовіру головам адміністрацій, що в разі наявності 2/3 голосів автоматично має вести до відповідного рішення Президента (ст. 118 Конституції); вади пропорційної виборчої системи на місцевому рівні (при тому, що на загальнонаціональному рівні я лишаюся прихильником вдосконалення саме пропорційної моделі).
2. Відверта помилкова лінія поведінки в області, обрана БЮТом. Помилкова і з морально-політичної, і з технологічної точки зору: призначення/скасування виборів, а потім їх бойкот не могли не призвести до тотальної дезорієнтації виборців і, відповідно, фатальних наслідків. При нормальному перебігу виборів були б суттєві втрати, але ж не такі. Дивно як це не було прораховано? Це, очевидно, відбиває і проблеми в побудові стосунків з місцевими осередками, які не можуть реалістично оцінити ситуацію на місцях. Але це відбиває й помилковість віри Тимошенко в силу технологій, своїх юристів, да і просто у свій фарт. Інакше кажучи, підставилися в Тернополі на рівному місті.
3. Чи є це перемогою Банкової? Технологічно так, але якою ціною? Випущено джина з пляшки – "фюрера" Тягнибока. Про цю можливу тактику аналітики уже писали. Для того, щоб відібрати голоси у Тимошенко – цілком логічно. Інша річ, що не тільки у неї, а й потенційно і у "Нашої України", у можливих інших проектів на цьому фланзі, у тому числі й розроблюваних в секретаріаті – тобто своїх же виборців. І головне: де переконаність, що Тягнибока зможуть потім проконтролювати? Такі "революціонери" потім можуть пожерти своїх же творців.
А успіхи Тягнибока підживлюють і "регіоналів", і проросійські сили. От Вам і чергова поляризація країни.
Оскільки мене звинувачують, що я, мовляв, занадто критично оцінюю п. Тягнибока, дозволю собі згадати круглий стіл у Тернополі з представниками політичних сил десь три тижні тому. Так ось, представник "Свободи" (даруйте, не пам'ятаю прізвища молодого чоловіка) чітко сказав: на владні посади треба "брати людей, у яких не менше 50% української крові". Ось так... А хто і як буде рахувати?
4. Облишмо в стороні повідомлення, що "за полтора часа до закрытия участков количество проголосовавших за ВО "СВОБОДУ" резко возросло (примерно на 20 тысяч голосов). В Теризбиркоме это связывают с возвращением избирателей из сел." Будемо вважати, що справді таке відбулося.
А от як несподівано ЄЦ набрав 15%, це при тому, що йому опитування давали вдвічі менше, оце вже цікаво. І це дає підстави ще раз поставити питання, який ресурс на користь ЄЦ може бути задіяний під час загальнонаціональних виборів?
5. Роз'єднаність націонал-демократів – також урок для президентських виборів. Їхня боротьба між собою відкриває шлях іншим. 10% ПР виявилися несподіванкою для самих "регіоналів". Не маю під рукою даних опитувань, але моє спілкування в Тернополі засвідчило, що частина розчарованих БЮТ і НУ піде в бік Тягнибока, а частина може в бік Яценюка. До речі, цікаво, чому не взяв участь у цих виборах Яценюк, не створивши свій блок. Але справа не в цьому. Виглядає так, що для тих, хто на Банковій Янукович краще, ніж Тимошенко. Побоююся, що боротьба Тимошенко і Яценюка (і інших можливих кандидатів справа) в першому турі може полегшити ходу Януковича до влади. Як запобігти такому сценарію? Відповіді на це поки не маю.
