Питання з 2004 р.
Сьогоднішні "Сегодня", згадуючи питання "недобросовісної реклами", міркують, чи з'явиться антиреклама щодо минулого Януковича (нагадаємо, що на youtube ролики уже висять).
Але для мене питання не в політтехнологічності всіх цих ходів, а в іншому.
Днями виступав перед групою європейських докторантів, розповідав про політичну ситуацію в Україні. Кажу: згідно з опитуваннями на першому місці іде Янукович, на другому – Тимошенко, третьому – Яценюк.
Вони питають: а Янукович має шанси виграти у другому турі?
Кажу, що має.
Дивуються: невже люди проголосують за кандидата в президенти, який мав судимості? А за що мав?
Тут мені стало боляче за нас самих, і я почав давати традиційні політологічні пояснення: Партія регіонів і Віктор Федорович уже не ті, що були 2004 р., вони намагаються цивілізуватися, вчаться грати за правилами електоральної демократії, там є прагматичне крило тощо. А за що були судимості точно і невідомо, мало що говорять політичні опоненти, вони погашені. Тепер Янукович пише великі концептуальні статті, як врятувати країну або ж про геополітику і нову систему безпеки.
А європейці на мене дивляться незрозумілими очима. Розповідаєш їм, що історія і політика – складні і суперечливі, а вони все одно чогось не розуміють.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
