''Для чего нужен порох?'' (фотозамальовки про гумор на війні) ДОДАНО
- Для чего нужен порох? – неквапливо розмірковує командир гармати Гоша (мобілізований комп'ютерщик із Чернівців. – Для того, чтобы делать фейерверки, разжигать костер. А еще из него можно выкладывать разные слова.
- Які такі слова? – питаю.
- Ну, например, "Путин – х...о".
Я довго коливався перед тим, як ставити цей пост про гумор на війні, особливо після загибелі чоловіка Тані Чорновол. Не був знайомий особисто, хоча бачив його в "Азові". Суха статистика смертей, повідомлення в ЗМІ – страшно і боляче. Але коли ця статистика перетворюється в конкретних людей, стає ще болючіше.
Банально казати, що війна – це смерть. Але люди лишаються людьми. І щоб вижити, і перемогти до зубів озброєного, підлого і цинічного агресора, потрібна і сила духа, і моральна перевага. Людяність, яку демонструють наші бійці, коли одразу після звільнення міста, віддають щойно отриману для них самих "гуманітарку", зголоднілим місцевим. Людяність, коли підприємець із Бердянська, який закрив свій бізнес, взяв автомат, але каже, що йому досі важко стріляти в сепаратистів, бо "це теж люди".
А ще – гумор. Який теж присутній на війні. Тож із тих фото, які я вже виставляв на УП, вирішив зробити окрему підбірку.
Жовті пов'язки – щоб відрізняти своїх. Ну, а народ у нас – веселий!
Сказав, що не вболіває за "Шахтар", але підняв, бо валявся на дорозі і стало "обидно" за "Шахтар". Причепили на автобус з номерами "ПТН – ПНХ"
Волонтери пригнали з Києва три машини з такими само номерами
Бійцю, між іншим, 62 роки! Подивіться, які файні шнурки!
Тяжка доля "прапора ЛНР"
Політпросвіт від "Мурзікньюс" (Еспресо ТВ). До речі, раджу – смішно
Їдальня на базі "Айдару"
Хлопці сказали, що з деталей гранати виходять класні коньячні рюмки. Згодом подарували коньячний "набір" із 6 шт.
"Псевдо" – окрема історія. Ось "Піжон", за висловом комвзвода "Айдару", "намісник Бога на землі" (бо координує від армії на передовій)
А ось "БЕндера" (зліва, саме "БЕндера") і "Падре"
АКСУ (автомат Калашникова складной, укороченный) – залежно від настрою: "Ксюша" або "сучка"
Богдану – 18 років. З київського інтернату. Каже, що виховала вулиця і "ультрас"
Богдан опікується АГС (автоматичний гранатомет станковий). Серйозна штука
Богдан приміряє "гуманітарку"
У звільненому Слов'янську: Ленін із синьо-жовтим шаликом
PS У коментах переживають, що у Слов'янську ще є Ленін. Для підняття настрою додаю фото з Богуслава. Черевик – от і все, що залишилося від Леніна... Вірю, що так буде повсюди.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
