22 грудня 2014, 17:22

Рим Український

Мав нагоду виступити минулого четверга на семінарі у Римі, організованому Інститутом світової політики (за допомогою ПАКТ, Фонду "Відродження" та українського посольства). Я не буду висвітлювати змістовного боку справи, оскільки про сам семінар написала у блозі керівник Інституту Альона Гетьманчук. А напишу про інші враження. Виявилося, що у ватиканському Соборі Св. Петра є образи і Св. Володимира, і Cв. Ольги, і український тризуб. Представники українського посольства показали їх Альоні та Сергію Солодкому, а вони вже розповіли мені.

Мене це вразило. Бо був у Соборі Св. Петра кілька разів, за день до того відвідав гроти Ватикану із похованнями пап, а от своїх святих не побачив. Поїхав ще раз. Знайти не міг, потім виявилося, що ця частина собору (вівтар Св.Еразма) була відгороджена задля служби: туристів туди не пускали. Отож, якби я про це не знав від Сергія та Альони, пройшов би собі повз них, як це зробив за день до того. Але тепер я вже був наполегливим. Пояснив, що іду вклонитися святим моєї країни, і моя наполегливість була винагороджена. Отримав величезний душевний підйом, відчув гордість за країну, тим більше, коли побачив Володимира із тризубом і київською Десятинною церквою.





Відкрито це було 1989 р., за рік після відзначення тисячоліття Хрещення Руси. Але ж ніде у путівниках для наших туристів про це немає!

Іще одна приємна несподіванка – церква Св. Климента – третього папи, засланого до Криму (помер неподалік Херсонеса). Про цю церкву (що неподалік від Колізею) пишуть у путівниках. Вона надзвичайно цікава, бо має три яруси. Не пошкодуйте кілька євро, щоб спуститися донизу. Найнижчий ярус – старовинний храм Мітри. А от на другому ярусі вже старовинна християнська церква, де, як твердять, і похований автор слов'янської абетки Cв. Кирило (помер у Римі 869 р.). Про це я знав із путівників. Але я побачив написи подяки від різних слов'янських народів. І найприємнішою була "від вдячного українського народу", що також з'явилася ще 1988 року!



Отже, ці два місця я рекомендую всім нашим відвідувачам Риму, коли завітаєте до Собору Св. Петра і церкви Св.Климента.

А можна відвідати і специфічно українські місця. Є церкви і монастирі, та ще й доволі давні. Наприклад, у самому центрі Рима на пл. Мадонна дей Монті (найближча ст.метро – Кавур). Поруч справа – Дім Св. Софії, дуже пристойний і недорогий готель.





Після підписання і ратифікації Берестейської Унії у 1596 р. виникла потреба мати постійного представника Київської Церкви при Апостольському Престолі. У 1626 р. Київський Митрополит Йосиф Веньямин Рутський відправив до Риму свого першого прокуратора священика Миколу Новака, який своїм осідком мав церкву святих мучеників Сергія і Вакха та прилеглі до неї території. У 1641 році за дозволом папи Урбана VIII (1623-1644) це все переходить у власність Київського Митрополита. Належить УГКЦ і зараз.

Однак центральним є Собор Св. Софії, побудований за Йосифа Сліпого (недалеко від ст.метро Ваttistini).





1969 року Блаженніший Йосиф та сімнадцять Владик в присутності Папи Павла VІ, який переніс сюди із базиліки св. Климента частину мощей св. Климента, довершили посвячення собору Святої Софії. Тут і Український католицький університет, заснований 1963 р. Йосифом Сліпим. З виходом УГКЦ із підпілля та незалежністю Української Держави, УКУ в Римі передав свої обов'язки львівському осередку. Сучасний осередок УКУ в Римі носить назву Інститут св. Климента Папи.

А поруч із ним отакий, незвичний пам'ятник Великому Кобзареві у римський тозі.



І, звичайно, при всіх церквах працює українська діаспора, яка нині активно збирає кошти нашим військовим в АТО (гроші, продаж листівок, української кулінарії, благочинні концерти тощо).



Давайте рекламувати наші, українські місця в центрі Європи: і для наших туристів, і для іноземців. І не тільки Європи. Бо є місця, які легко можна пов'язати (хай і опосередковано) з Україною. От, наприклад, здогадайтесь з трьох разів, як називається головне місце відпочинку і проведення всіх політичних акцій у центрі Колкати (Калькутти)? Правильна відповідь: "Майдан" (Maidan).

Тож буваєте за кордоном? Не забудьте одягнути синьо-жовту стрічечку. Це буде внесок кожного в протидії інформаційній агресії Кремля.

PS. І дрібничок тут немає. Був на початку місяця на конференції у Брюселі. Захотів подивитися на один із центрів Фландрії – Aнтверпен. Купую квиток на екскурсію до кафедрального собору. Питають: "З якої країни?" – Кажу: "Україна". Потім дивлюся квиток, а там Rusland!



Запитую: Чого так?

-А у нас опції "Україна" немає. Є "Росія".

- А що ще є?

- "Європа", "Азія".

- То пишіть "Європа"? Хіба ж фламандці не знають, що Росія напала на Україну?

- Та знаємо...

Дрібничок в інформаційній війні справді немає.

Бразильський професор про помилки Лули

Невиправдані помилки Лули шкодять його міжнародній репутації "Тиждень", 4.04.24. Англомовний оригінал: Americas Quarterly Олівер Штункель – професор Школи міжнародних відносин Фундації Варгаса в Сан-Паулу...

21 лютого: як Захід тиснув на "Раду Майдану" і про "незавершену революцію"

Повний текст в журналі "Країна". Додаткові фото і діаграми на сайті "Демініціатив" - 21 лютого 2014-го, після розстрілів на Майдані владнати конфлікт між українською владою й опозицією приїхали міжнародні посередники – міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Польщі та представник РФ...

Чи варто оприлюднювати персональні рейтинги військових і порівнювати з політиками?

А от не певен, чи треба це робити. Звісно, закриті дослідження варто робити. А от оприлюднювати? На початку інвазії була неформальна домовленість не ставити президентські рейтинги і рейтинги політичних партій...

Не розхитувати човен: нам потрібно підтримати нове військове керівництво

Не встиг дати інтерв'ю "Галичині" із закликом, який у заголовку, як з'явилося повідомлення, що новий командувач ТрО керував Внутрішніми військами при розгоні Майдану, а командувач Об'єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв заявив, що дізнався про своє звільнення зі ЗМІ...

Будні комуністичної "Cuba Libre" – країни моїх юнацьких захоплень

Куба була кінцевим пунктом моєї останньої поїздки країнами Глобального Півдня, що цього разу включала ПАР і Мексику, де в Університеті Гвадалахари я брав участь в дискусії під час Гвадалахарського книжкового ярмарку, найбільшого в іспаномовному світі і другому в світі після Франкфурстського...

ЗЕ+ЗА: більшість українців воліють бачити спільну команду

Про це в етері "Радіо Свобода" говорили експерти. Свої думки з приводу цього висловив у розмові із Властою Лазур (з 28:43 хв.) науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА Олексій ГАРАНЬ...