Олексій Гарань Історик-міжнародник, політолог, політконсультант, учасник багатьох "авантюрних" проектів, що стали успішними

П.Бурковський. 5 сценаріїв розвитку подій у Донбасі/5 Szenarien für die Entwicklung der Lage im Donbas

16 березня 2020, 12:13

Чого очікувати від Росії і як може вчинити Україна?

Читать по-русски

Deutsch lesen

У матеріалі описано імовірну поведінку РФ і можливу реакцію України з квітня 2020-го по травень 2024 року.

Цю статтю підготовлено на основі аналітичної доповіді для німецького аналітичного видання Ukraine Analysen, яка вийшла на початку березня, ще до зустрічі ТКГ у Мінську.

Тепер, на нашу думку, з появою інформації про можливі нові поступки України та з посиленням тиску на президента України з різних боків (на зовнішньому і внутрішньому політичному фронтах), слід ще раз чітко сказати: яку мету ставить перед собою Росія, якими можуть бути наслідки тих або інших рішень керівництва України, і що треба робити, аби зберегти державу й суспільство.

Наш матеріал присвячений п'яти базовим сценаріям, котрі описують імовірну поведінку Росії та можливу реакцію України, починаючи з квітня 2020-го і до кінця каденції нинішнього президента України у травні 2024 року.

Відправною точкою для побудови сценаріїв є наші припущення, як Кремль оцінюватиме свої військово-політичні можливості й ризики, що випливають із поточної ситуації в Донбасі та переговірного процесу з командою президента України Володимира Зеленського.

Ми, своєю чергою, виходимо з того, що тільки у разі блокування найнебезпечніших дій Росії та запобігання наперед програшним ініціативам українського керівництва Київ отримає можливість зміцнити свій контроль над розвитком конфлікту і наблизитися до рішення, яке відповідає його інтересам.

Наведені нижче п'ять сценаріїв вибудувані нами від двох найімовірніших у нинішніх умовах, а саме – "Швидке врегулювання на умовах Росії" та "Нав'язування "замороженого" конфлікту в Донбасі", до двох менш імовірних – "Війна на виснаження" і "Поступове мирне врегулювання".

Останні події свідчать, що між обома країнами розпочався діалог про шляхи виходу з конфлікту. Зокрема, керівником офісу президента Зеленського, тобто, фактично, другим головним у країні посадовцем, став Андрій Єрмак. Ще у вересні 2019 року він запевняв, що президент Зеленський увійде в історію як людина, котра закінчила війну.

З іменем Єрмака в Україні пов'язують і два успішних раунди обміну полоненими та ув'язненими з Росією, зокрема й визволення відомого у світі кримського режисера Олега Сенцова. А віцепрем'єр РФ Дмітрій Козак назвав п. Єрмака головним двигуном нового контракту з питань транзиту російського газу в Європу через Україну.

Тим часом січневі перестановки у вищих ешелонах влади в Росії засвідчили зростання ролі російського візаві Андрія Єрмака – тепер уже заступника голови адміністрації президента РФ Дмітрія Козака. Він також відомий тим, що з 2014 року курирував в уряді "реконструкцію Криму", а з 2015-го – "гуманітарну підтримку" ОРДЛО. Тепер він офіційно відповідає за "український напрям", і Єрмак відкрито називає його "більш конструктивним" переговірником,порівняно з відомим куратором проєкту "Новороссия" Владіславом Сурковим.

Заяви президента Зеленського під час і після Мюнхенської конференції з питань безпеки свідчать, що українська сторона налаштована піти на компроміси, яких вимагає Росія. Зокрема, Зеленський не виключив патрулювання територій ОРДЛО спільними силами бойовиків і українських сил безпеки. А це вже елемент визнання сепаратистів, чого так хочуть у Кремлі.

Неприємним продовженням мюнхенської історії стала поява проєкту рішення про створення так званої консультативної ради для вироблення "пропозицій для політичних і правових рішень з урегулювання конфлікту відповідно до Комплексу заходів..." Пізніше, 13 березня, сам Андрій Єрмак визнав, що є необхідність узгоджувати з "ДНР/ЛНР" "конституційну реформу в частині децентралізації та питання, які стосуються місцевих виборів". Це ще один крок назустріч вимогам Кремля.

З іншого боку, ще в грудні 2019 року Єрмак заявив, що у разі надмірного тиску й диктату з боку Росії ОРДЛО просто остаточно "відріжуть" від України, і країна продовжить шлях на Захід. Поки що від своїх погроз Єрмак публічно не відмовлявся.

Тим часом Владімір Путін під час першої зустрічі з Зеленським у Парижі заявив, що необхідно "синхронізувати процес досягнення перемир'я з проведенням в Україні політичних реформ, передбачених Мінськими угодами".

Тобто, навіть незаважаючи на ознаки конструктивного діалогу, обидві сторони по-різному бачать кінцевий результат переговорів. І це, а також продовження бойових дій у Донбасі, може стати нездоланною перешкодою на шляху як "швидкого миру", так і "заморозки" конфлікту.

Лютневе загострення на лінії фронту і нові втрати напередодні чергової зустрічі ТКГ в Мінську свідчать, що Путін не має наміру відмовлятися від військового тиску та провокування України, навіть попри те, що одночасно вимагає від Зеленського незаперечного виконання Мінських домовленостей.

Тому шлях до двох менш імовірних сценаріїв лежить через проміжний сценарій – "Зрив мирного процесу". Він припускає можливість нової агресії з боку Росії, яка в разі успіху приведе до миру на її умовах, а невдача підштовхне Росію до ще більшої самоізоляції та конфронтації з Заходом або до кардинальних внутрішніх змін.

Сценарій "Швидке мирне врегулювання на умовах Росії"

Уявлення про етапи такого сценарію може дати "План-концепція урегулювання кризи на Південному Сході України шляхом поетапного створення умов для реалізації Мінських домовленостей від 12.02.2015 року", підготовлений лідером ОПЗЖ Віктором Медведчуком і привселюдно схвалений президентом РФ Владіміром Путіним 18 липня 2019 року в Санкт-Петербурзі.

Ключові елементи сценарію:

- визнання Україною керівництва "ДНР/ЛНР" легітимними представниками населення ОРДЛО;

- усунення посередництва ФРН, Франції та ООН при розробці деталей (дорожньої карти) повернення ОРДЛО до складу України;

- одержання згоди й підтримки України в просуванні рішення про зняття міжнародних, передусім європейських, санкцій із РФ в обмін на пільгові умови поставок енергоносіїв (природного газу, нафти й нафтопродуктів, енергетичного вугілля);

- легалізація окупаційних військ на території ОРДЛО під виглядом "миротворців" і/або "спільних патрулів" із "народною міліцією ОРДЛО".

Імовірні наслідки для України:

- втрата Україною міжнародної підтримки й припинення санкцій проти РФ, уведених за наслідки збройної агресії в 2014-2019 роках;

- падіння внутрішньої підтримки й легітимності дій українських Збройних сил зі стримування російських військ у Донбасі;

- поновлення й загострення громадянського протистояння всередині країни.

Враховуючи вагу наслідків такого сценарію для збереження української держави й демократії, керівництву України слід утримуватися від входження в процес реалізації сценарію "швидкого мирного врегулювання".

А якщо ні, то вже в короткостроковій перспективі це призведе до встановлення зовнішнього управління країною з боку РФ, а в середньостроковій виникне реальна загроза розпаду держави.

На нашу думку, в українського керівництва є низка інструментів для недопущення такого повороту подій:

1) з метою збереження міжнародної підтримки та дружнього посередництва Німеччини і Франції Україна може запропонувати створення в рамках "нормандської четвірки" експертної групи, яка розробить план виведення з території ОРДЛО підрозділів ЗС РФ і російських приватних військових компаній (ПВК), а також порядку й умов для міжнародної місії спостереження за процесом такого виведення і роззброєння незаконних військових формувань ОРДЛО. Це має стати неодмінною умовою імплементації "формули Штайнмаєра" в українське законодавство і гарантією того, що "особливий статус" ОРДЛО не буде використаний для подальшої дестабілізації України;

2) Україна може запропонувати проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, щоб затвердити план демілітаризації ОРДЛО. Від готовності Росії виконувати цей план і не перешкоджати роззброєнню "корпусів" "ДНР/ЛНР" і залежатиме доля антиросійських санкцій Європейського Союзу, їх скорочення чи нарощування. Зокрема, механізмом запуску повного скасування санкцій має стати офіційна заява України про відновлення повного контролю над державним кордоном в ОРДЛО;

3) при цьому, ймовірно, Україна буде проти участі в міжнародній місії в Донбасі представників країн, які в рамках Генеральної Асамблеї ООН були проти резолюцій, що засуджують анексію Криму, порушення прав людини в окупованому Криму, агресію РФ у Чорному та Азовському морях;

4) в українські закони може бути внесена заборона на участь у виборах громадян, які отримали паспорти іноземної держави-агресора.

5) у Законі "Про особливості державної політики із забезпечення суверенітету над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях" може з'явитися заборона на проведення виборів і референдумів в ОРДЛО до виведення всіх іноземних військ, відновлення контролю над державним кордоном, відновлення роботи українських органів влади та дії законів України;

6) Київ відхилятиме будь-які спроби російської сторони пов'язати прогрес переговорів із мирного врегулювання в Донбасі з переговорами про умови та ціни прямих поставок російського природного газу в Україну;

7) постійний і наполегливий діалог із представниками Франції та Німеччини, урядами держав – членів ЄС про те, чому прямі переговори між Україною й "ДНР/ЛНР" не відповідають інтересам України і не можуть вважатися кроком назустріч миру:

а) так звані керівники "ДНР/ЛНР" не контролюють "військових корпусів" і не мають реальних повноважень, щоб забезпечити повне припинення вогню, відведення військ та озброєнь, безперешкодний і безпечний моніторинг місією ОБСЄ навіть виконання Мінських домовленостей;

б) "керівники "ДНР/ЛНР" не є законно обраними й не представляють інтереси жителів окупованих територій;

в) "керівництво "ДНР/ЛНР" не визнає Конституцію та закони України, у рамках яких захищаються права громадян і забезпечуються вільні й чесні вибори;

г) "керівництво "ДНР/ЛНР" складається з громадян РФ та осіб, які в результаті переходу на службу у ЗС РФ або в російські спецслужби автоматично втратили громадянство України й тому не можуть брати участь у будь-яких виборах на території України;

д) "керівництво "ДНР/ЛНР" упродовж 2014-2019 рр. систематично погрожувало й перешкоджало роботі українських і міжнародних гуманітарних місій в ОРДЛО;

е) "керівництво "ДНР/ЛНР" причетне до скоєння військових злочинів – знищення Боїнга МН17, захоплення заручників, катувань і страт військовополонених та мирних громадян.

Сценарій "Нав'язування Україні "замороженого" конфлікту в Донбасі"

Читаті далі

powered by lun.ua
Коментарі — 13
Александр Черных _ 16.03.2020 17:41
IP: 94.244.158.---
Сегодня я читаю совсем другого Алексея Гороня.Когда эмоции берут верх над разумом это плохо для любого человека,тем более для политолога.И не важно чем вызван всплеск этих эмоций.
А теперь по сути.Да выбор у Украины посути очень скудный и к тому же весьма ограниченный по времени.Свой шанс мы упустили в начале 90-х годов прошлого века,решив что мы умнее всех остальных в мире и сможем "проскочить между капельками" и остаться сухими.Негласно отказавшись от западных ценностей и публично от имперских российских самонадеяная Украина и оказалась в нынешнем положении.Зачем в таком виде мы нужны Западу?А вот Россия надеется в данной ситуации свой шанс не упустить.Все наши олигархи ментально ближе к России и в критический момент с легкостью перейдут на ее сторону.В этих условиях у президента,если он хочет сохранить Украину как государство остается один шанс искать компромисс с Россией,который будет однозначно невыгодный Украине.Вопрос только насколько?И это не "зрада" а разумный выход.
_ABM_ _ 16.03.2020 16:21
IP: 77.222.153.---
Романов Денис 🐐🇷🇺 – Русское Дерьмо 💩 💨:
Влад Дорошенко:
-... самоуничтожение. Таков план Путина...
План) 🐐🇷🇺 (уйла – плевать на свой народ.
ViHo _ 16.03.2020 16:16
IP: 78.111.186.---
Ключова проблема України чітко прописана в підзаголовку публікації "чого очікувати від Росії, і як може вчинити Україна" – Україна налаштована грати виключно "другим номером": Москва щось втне – Україна буду якось реагувати, Москва сидить тихо – і Україна й пальцем не ворухне. Тобто, українска влада чітко орієнтована "грати на нічию". Так було при Порошенко, так зостається і при Зеленському. От тільки війна – не футбол, у війні нічиїх не буває. Той, хто не прагне перемоги, приречений на поразку. А в Україні накладене табу навіть на обговорення теми, як та перемога може виглядати і як її досягти. За перемогу влада намагається видати просто повернення стану на листопад 2013 року, тільки без Януковича у президентському кріслі. От тільки ці вологі фантазії українських "еліт" навряд чи знайдуть співчуття в Кремлі – він уже свій Рубікон в українському питанні давно перейшов.
Владимир Мариевский _ 16.03.2020 14:57
IP: 194.44.219.---
Есть у нас один путь – укреплять торговые и дипломатические отношения с Европой, США, Турцией и другими нормальными странами, совершенствовать вооружения и осваивать новейшие разработки. Да, РФ больше по численности и ресурсам, но армия ее сильно отстает в технологическом плане, демография населения – отвратительная (губо говоря, скоро в окопах будут одни только бабы). В случае возникновения большой войны, поставки оружия, боеприпасов, ресурсов, техническая и военная помощь наших партнеров возрастут на порядки. Для этого просто не нужно быть дерьмовой страной с дерьмовым руководством!
Влад Дорошенко _ 16.03.2020 14:10
IP: 93.72.24.---
Нівіщо писати такі тексти, що не вистачає терпіння їх прочитати?
Треба такі прості фрази: просто перестати стріляти, просто перестати красти, просто перестати розоряти Україну, ні капітуляції, половину я уступлю-половину ти тощо.
Раптом в гіршому разі країна розориться, Порошенко та інші олігархи і можновладці скажуть: бач, які ми дальновидні були, коли виводили гроші на свої рахунки на Кіпрі та офшорних зонах. Ми будували курячі ферми з держдотацій і шоколадні заводи, промисловість упала – чого нею турбуватись, все одно може агресор забрати.
Валерій Магала _ 16.03.2020 14:01
IP: 212.22.198.---
Романов Денис:
Валерій Магала:
Романов Денис:
Валерій Магала:
У Путина задача разорить Украину на зло Западу, а продолжение войны это самый лучший способ.
Мета Московії споконвічна – знищити Україну як самостійну дуржаву, позаяк без України, як відомо, імперія неможлива. Захід тут абсолютно ні до чого, якщо не брати до уваги теплу компанію Путін-Меркель-Макрон, які тиснуть нав Україну з метою її капітуляції.
Хорошая мечта, но Россия не Московия и Украина не самостоятельная страна. России Украина нужна так же как Украине ОРДЛО.
А вот разорить Украину на зло Западу, это будет показательный эффект для многих стран СНГ.
Ми прекрасно знаємо всі постулати рос пропаганди, нема сенсу їх тут повторювати, це смішно. Що є нормальним для вас, є повним ідіотизмом для нормальних людей. Нема потреби зайвий раз цей ідіотизм демонструцвати, тут це не продається.
Log Log _ 16.03.2020 13:42
IP: 91.196.178.---
Модератори, приберіть смердюче лайно Романов Денис.
Валерій Магала _ 16.03.2020 13:27
IP: 212.22.198.---
Романов Денис:
Валерій Магала:
У Путина задача разорить Украину на зло Западу, а продолжение войны это самый лучший способ.
Мета Московії споконвічна – знищити Україну як самостійну дуржаву, позаяк без України, як відомо, імперія неможлива. Захід тут абсолютно ні до чого, якщо не брати до уваги теплу компанію Путін-Меркель-Макрон, які тиснуть нав Україну з метою її капітуляції.
Валерій Магала _ 16.03.2020 13:25
IP: 212.22.198.---
Андрій Єрмак стверджує, що "ніяких кроків, які б сьогодні створювали правове поле для представників так званих ОРДЛО, їхнього визнання, не існує, . що до "консультативної ради" мають увійти лише ті особи, які не вбивали українських військових. Однак за таким критерієм нинішній ватажок загарбників ОРДО Денис Пушилін, що ніколи не тримав у руках зброї, і "чинний голова уряду ДНР" Олександр Ананченко цілком годяться для представництва до "консультативної ради". За потреби Москва без зусиль підбере десяток цілком благонадійних донбаських маріонеток для участі в ній. Але від цього вони все одно не перетворяться на "представників народу Донбасу", а залишаться лише представниками своїх кремлівських кураторів.
Це може привести до того, що для ухвалення законів, необхідних для реалізації положення про "консультативну раду", Зеленському доведеться спиратися на
Валерій Магала _ 16.03.2020 13:21
IP: 212.22.198.---
При цьому не йдеться про негайне припинення вогню, так само як і про встановлення українського контролю над кордоном із Росією на Донбасі як неодмінну умову проведення вільних і чесних виборів на окупованій частині Донбасу. Так само, як не йдеться про наявність на окупованій частині Донбасу російських військ і необхідності їх виведення. Це схоже на прийняття російської концепції "іхтамнет" і відкриває шлях до включення злоякісної колаборантської пухлини у здорове тіло України, до втілення в життя ще однієї давньої мрії Кремля.
Валерій Магала _ 16.03.2020 13:19
IP: 212.22.198.---
Рішення про заснування "консультативної ради" – це повна здача всіх позицій України в донбаському питанні. Не розуміти це може тільки божевільний. Адже до "ради" увійдуть як представники Києва, так і представники загарбників, і вони разом займуться розробкою проєктів політичних і правових рішень щодо врегулювання конфлікту. Росія ж повністю зніме із себе відповідальність за стан на окупованій частині Донбасу, її більше не буде вважатимуть державою-окупанткою. І залишиться лише один крок до скасування санкцій, чого і прагне Путін. Все російське озброєння та бойова техніка на Донбасі залишаться, а обстріли з боку російських окросійських окупантів і колаборантів на лінії зіткнення не припиняться.
Oxana Sungurova _ 16.03.2020 12:54
IP: 46.172.86.---
ФРАНЦІЯ МАЛА П'ЯТЬ РЕВОЛЮЦІЙ. ІМПЕРІЇ Ж ЗА ІСТОРИЧНИМИ ТА ЕКОНОМІЧНИМИ ЗАКОНАМИ ПРИРЕЧЕНІ НА САМОЗНИЩЕННЯ.
Пелех Максим _ 16.03.2020 12:29
IP: 31.133.53.---
Действовать в национальных интересах, не обращая внимания на положительные/отрицательные оценки действий соседей, – не судьба?
Уряд реформ406 Корупція1348 Зеленський30 Україна та Європа1094 Aтака Путіна1232
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter