Олексій Гарань Професор НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи"

''Два проєкти над Бабиним Яром'': Зеленський обирає проєкт за участю російських бізнесменів, на чолі – Єрмак

08 серпня 2020, 14:40

Маю сумніви, що наш Президент взагалі бачив звернення 700 діячів науки, культури, бо він схвалив приватний проєкт меморіалу за участі російських бізнесменів-друзів Путіна (Фрідмана та Гана). А куратором стане А.Єрмак, який здається повністю контролює російський напрямок у нашого Президента. На тлі підпису Єрмака поруч із "полномочными представителями" ОРДЛО такий крок не виглядає дивним. (До речі, ми досі не побачили оригіналу домовленості про перемир'я, тобто не знаємо, хто і в якій якості його підписав. Це теж свідчить про стиль і "прозорість" керівництва країни у болючих питаннях національної, у тому числі гуманітарної, безпеки).

Чесно кажучи, я взагалі сумніваюся, що наш Президент знає про існування іншого проєкту, створеного на замовлення держави робочою групою при Інституті історії України Національної академії наук. Чи поклало нечисленне оточення Зеленського, якому він довіряє (за його словами, це і є Єрмак), на президентський стіл цей проєкт, як і звернення 700-т?

Але нам (громадськості) – своє робити. Слідом за блискучим аналізом Мирославом Мариновичем загроз бізнесового проєкту, пропоную увазі читача статтю в газеті "День" Галини Хараз, редакторки сайту Міжнародного меморіального центру Голокосту євреїв Буковини. Вона порівнює обидва проєкти. Підкреслення в тексті – мої.


Нове старе протистояння або Два проєкти над Бабиним Яром

Галина Хараз

"День", 7 серпня 2020

Бабин Яр у Києві є місцем низки болючих трагедій, які мали місце в новітній історії України. Тут у XX столітті було розстріляно, закатовано, загинуло страшною смертю близько ста тисяч людей. Історично склалося, що Бабин Яр став жахливим символом тотального нацистського знищення євреїв на території України, та разом з тим він є братською могилою євреїв, українців, росіян, ромів, людей різного етнічного та соціального походження і політичних поглядів, котрі стали жертвами кривавої жорстокості нацистського та радянського режимів.

Але, попри наявність на території Яру та прилеглих місць більш ніж 30 пам'ятних знаків, досі немає в Києві гідного цього місця меморіалу та музейного центру, як немає досі й Українського музею Голокосту.

Задля розв'язання проблеми меморіалізації Бабиного Яру майже одночасно, але на цілком різних засадах останніми роками було розпочато розробку двох проєктів.

Один – це український проєкт, створений на замовлення держави робочою групою при Інституті історії України. До складу групи увійшли провідні спеціалісти, співробітники десяти наукових, освітніх та музейних закладів. Проєкт включає в себе реорганізацію наявного історичного заповідника в меморіальний парк "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь", а також створення Музею пам'яті жертв Бабиного Яру та Українського музею Голокосту. Цим проєктом належить опікуватися державі, що не виключає участі корпоративних та приватних спонсорів, але під державним та громадським контролем.

Інший проєкт – фінансований приватними особами, а саме – російськими мільярдерами єврейського походження. Формально приватний, а насправді патронований російською путінською владою, він демонстративно відгороджений від Української держави та громадськості, хоча в його наглядовій раді присутні "весільні генерали", які не мають жодного впливу на рішення та дії реальних господарів проєкту. Декларована мета проєкту – створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", як центру освіти, документації та пам'яті, присвяченого трагічним подіям вересня 1941 року.

Ці два проєкти виглядають як конкуруючі, але це не зовсім так – вони принципово різні за своєю ідеологічною основою, за методами створення і функціонування, за спрямованістю щодо вирішення (або ж з точністю до навпаки) болючих питань національної пам'яті України.

Для глибшого розуміння проблеми необхідно брати до уваги наявність щонайменше двох різних поглядів на участь євреїв в українському житті та українській історії упродовж багатьох сотень років.

Прихильники одного погляду вважають євреїв чужинцями в Україні й усі складнощі та конфлікти в українсько-єврейських відносинах сприймають як конфлікти між "своїми", "місцевими" та "чужими", "зайдами". Тому історія і трагедії українських євреїв для них чужі, для них ніби немає місця в загальноукраїнській національній пам'яті. Зі свого боку, багато євреїв (із низки історичних причин, які не будемо зараз розглядати) відокремлюють себе від неєврейського оточення. Така взаємна відокремленість є, на жаль, постійно діючим чинником недовіри, ворожості та ксенофобії.

Інший погляд визначає, що євреї – таке ж місцеве населення, як і українці: дійсно, інакше – особливо у давні часи – за релігійними і (виходячи з того) ментальними настановами, але терени України – це й їхній дім і батьківщина. Так що історія українських євреїв- це невід'ємна складова української історії взагалі, тому Голокост – це не "окрема єврейська проблема", що трапилася з кимось колись. Це наш спільний біль, наша спільна трагедія і наша спільна пам'ять.

Слід також розуміти, що Голокост у формі незчисленних масових акцій тотального знищення єврейського населення, як це сталося на території України, – не випадковість і, тим паче, не наслідок українсько-єврейських конфліктів чи якогось особливого антисемітизму українців. Тут, на українських землях, гітлерівці просто почувалися "вільнішими" в організації масових вбивств, аніж в окупованих ними країнах Західної Європи. Вони прийшли на територію, де під радянською владою, а ще раніше – під владою Російської імперії місцеве населення було жорстко привчено до свого безправ'я та абсолютної покори властям. Тут завжди було смертельно небезпечно виступити на захист жертви режиму: "Заступишся – будеш наступним, вб'ють і його, і тебе".

Історія Другої світової війни та Голокосту як її частини – результат "взаємодії" двох імперських сил, які виборювали власні імперські інтереси, серед іншого, й на території України і яким було вкрай неважливе "тубільне" населення в найширшому сенсі цього слова. Втім, одна імперська сила (нацистська Німеччина) досягала своїх цілей, фізично винищуючи всіх євреїв назагал і – одночасно – всіх інших, хто чимось заважав або міг заважати, і використовуючи у своїх інтересах тих, хто був на це згодний. Для протилежної сили (сталінського СРСР) так само не важили життя і смерть і євреїв, і своїх червоноармійців-військовополонених, і пересічних громадян-заручників, і всіх, хто опинився під владою нацистів. Що дійсно турбувало радянську владу – це, з одного боку, території та матеріальні ресурси, а з іншого – послаблення ідеологічних супротивників, а конкретно українських націоналістів, як і інших національно свідомих рухів.

Тому з початку воєнних дій на території СРСР більшовицька влада не евакуювала єврейське населення (виїхали лише ті, хто був задіяний на евакуйованих підприємствах) і навіть не інформувала євреїв щодо смертельної небезпеки, яку становило для них саме наближення нацистів – хоч про тотальне винищення євреїв на вже окупованих територіях було відомо і нацистські ідеологічні антиєврейські закони також не були таємницею для "компетентних органів". Радянські владні структури начебто не хотіли "виділяти" євреїв із маси населення, яке було залишено ворогові, але насправді це "не-виділення" означало тотальну смерть.

Це не завадило радянській владі потім позиціонувати себе "визволителькою євреїв від фашистської чуми", хоч на час її повернення визволяти було вже майже нікого. Але в подальшому, після закінчення Нюрнберзького процесу, де Бабин Яр та інші місця нацистських злочинів були використані як доказ вини гітлерівської верхівки, – в СРСР про єврейські жертви було швидко забуто і навіть згадувати про них було майже заборонено. Паралельно вирішувалося питання компрометації українського політичного націоналізму і українців загалом: їх назагал ототожнювали з покидьками, які брали участь у нацистському винищенні євреїв. І тоді вже не важило, ким саме і якого етнічного походження були ті покидьки – місцеві люмпени, чи патологічні антисеміти, чи радянські військовополонені, які за буханку хліба й нагоду вирватися із табору смерті були згодні на все.

Коли Третій Рейх було знищено у воєнному протистоянні, Німеччина – хоч і не одразу, під тиском – зреклася людиноненависницької нацистської ідеології, відродилася як нова, відкрита, вільна, дійсно цивілізована держава, яка усвідомлює і спокутує провину перед людством і показує достойний приклад дієвої політики "ніколи знову".

Радянський Союз завдяки перемозі в Другій світовій війні залишився тією ж самою антилюдяною імперією, яка й надалі ламала і гнобила все, до чого могла дотягнутися, аж доки не сконала. На жаль, відроджена на його уламках сучасна Росія старанно використовує найгірше та наймерзенніше із того, чим була "багата" радянська імперія, під гаслом "можем повторить!".

Тому й тепер, після майже 80 років забуття, зневаги, ідеологічної боротьби, нещирого та щирого вшанування, ми бачимо, як Бабин Яр стає місцем нового імперського тиску на незалежну Україну.

Для цього відпрацьовується новий (насправді, не новий) комплекс ідеологем:

"Україна – центральне місце Голокосту. Тут було вбито найбільше євреїв, тому що німці мали підтримку від українців. Українці – погромники і бандерівці. Бандерівці вбивали євреїв. Бандерівці – поплічники фашистів. Радянська армія та особисто товариш Сталін – спасителі євреїв від остаточного винищення фашистами. Радянська армія звільнила Україну від бандерівців. Бандерівці – антисеміти і ненавидять Росію. Росіяни та українці завжди були братами. Бандерівці та євреї захопили владу на Україні. Вони хочуть відірвати Україну від Росії, але ми їм не дозволимо". І таке інше.

На жаль, ці ідеологеми в дуже тонких варіаціях вплетено у наратив – історичну частину концепції – "російського" проєкту "Меморіал Голокосту "Бабин Яр"; можливо, навіть не завжди поважні розробники цього наративу розуміли, що їх "використовують" для просування завідомо хибних ідей.

Разом з тим, практичним висновком такої концепції стає штучне відокремлення євреїв від неєврейського оточення, виведення їх "за дужки" української історії, тобто реалізується той самий розподіл на "своїх" та "чужих".

Натомість завданням українського проєкту є реалізація цілісного погляду на історичний контекст, у якому всі верстви населення України, всі етноси та групи у своїй взаємодії творили і творять українську історію.
На прикладі Бабиного Яру – з усіма навколишніми сплюндрованими кладовищами, зі згадками про справу Бейліса і постатями священників Глаголєвих, із жахіттям розстрілів і знущань, з Куренівською трагедією, з відчайдушними зусиллями захистити і зберегти пам'ять жертв. У цьому проєкті відтворюється цілісна тканина національної пам'яті, яка є основою існування української політичної нації.

Саме ідеологічне підґрунтя є принциповим у протистоянні двох меморіальних проєктів. Тому "державний" проєкт відкритий для громадськості, принципово орієнтований на розбудову української національної пам'яті і, здавалось би, має здобути належну підтримку, фінансування та промоцію з боку держави.

На противагу, "російський" проєкт демонстративно відособлює себе від України та української громадськості: "Це наші гроші, і ми самі визначимо, хто у вас тут герой, а хто ні. Взагалі, ви – тубільці – не маєте тут жодних прав, але ми навіть дозволимо вашій людинці заглянути у шпаринку, як і що ми тут про вас вирішуємо".

У цьому протистоянні численні представники української культурної та громадської спільноти (загалом понад 700 осіб) звернулися до керівництва України з вимогою негайно втрутитися в цю справу, визначити державний пріоритет у питаннях національної пам'яті, підтримати "державний" проєкт і не допустити використання жахливих трагедій на теренах України в цілях цинічної антиукраїнської імперської пропаганди.

Тут мав би пролунати голос Української держави в особі її найвищого посадовця – Президента України, тобто людини, яка відповідає на виклики проти державних засад і повинна протистояти ідеологічній, політичній, фінансовій, культурній агресії з боку ворожої держави.

Але ні, відповіді на наше звернення ми не отримали. Натомість отримали дещо інше.

Із офіційних новин стало відомо, що 29 липня Президент України Володимир Зеленський мав зустріч із членами наглядової ради фонду "Меморіал Голокосту "Бабин Яр" і висловив підтримку цьому проєкту, а керівник Офісу Президента Андрій Єрмак очолить робочу групу з координації будівництва меморіалу "Бабин Яр" у Києві.

Дякуємо, дуже дякуємо.

P.S.: Моя щира подяка Йосифу Зісельсу, Віталію Нахмановичу, Тетяні Себті, Катерині Кобченко за суттєві міркування та дружню допомогу в роботі над цим текстом.

Галина ХАРАЗ, Єрусалим

powered by lun.ua
Коментарі — 19
Юрій Гресько _ 14.08.2020 19:08
IP: 178.137.135.---
Гібридна лапа Московської Федерації з легкістю пригрібає до себе нинішню владу.
wed _ 11.08.2020 17:38
IP: 83.5.165.---
Grenader45:
...бла-бла-бла.
...ото Я... ""бла-бла-бла"... свою недолугість...можна розмазати...соплі і чергове длубання...із виглядом великого спеціаліста... не цікаво
..."знавцю"... "аналітику".
Адью.
все ж безнадійний бот, шкода... бо часом показуєш якісь проблиски свідомісті та елементи логіки (щоправда це проявляється головним чином в риториці, але всі з чогось починали... ще кілька місяців і почнеш робити і самостійні висновки, не обмежені клановими рамками, а далі і пов"язувати їх між собою і будувати вірогідні гіпотези)
а там глядь, і за півроку вже як з розсудливою людиною можна буде розмовляти

З.І. щодо статистики – в курсі, як і про дуже трагічні сторінки десятків інших народів, але ж розмова йшла не про те...
Grenader45 _ 11.08.2020 12:00
IP: 77.123.93.---
wed:
Grenader45:
...бла-бла-бла.
...всі розуміють, що такі є всюди (виняток – маргінали при владі... але таку ганьбу ми вже несемо більше року, і дуже сподіваюся, що це скоро закінчиться)
...ото Я саме це ""бла-бла-бла" і мав на увазі): "всі розуміють", "ми вже несемо". Наче свою недолугість можна розмазати на всі/ми. Про соплі і чергове длубання в "іудейській історії" із виглядом великого спеціаліста – навіть не цікаво.
Я порадив би поцікавитись, наприклад, людськими втратами у другій світовій, приміром українців і євреїв, але не бачу сенсу щось радити такому "знавцю" і "аналітику".
Тож продовжувати цю беззмістовну дискусію вважаю недоцільним. Адью.
wed _ 11.08.2020 03:37
IP: 83.5.165.---
Grenader45:
...бла-бла-бла. Треба бути архінаївним аби думати, що москальня без того меморіалу, прямо не знайде інформприводів.
І до речі, які такі українсько-єврейські суперечки видасть москальня і не зможуть видати наші, доморощені маргінали?)
Бо за маргіналів держава не відчитується, всі розуміють, що такі є всюди (виняток – маргінали при владі... але таку ганьбу ми вже несемо більше року, і дуже сподіваюся, що це скоро закінчиться)

А щодо цього меморіалу євреї завжди будуть дуже чутливими, бо це один з найтрагічніших їх моментів в історії, і навіть більше того – їхнє мучеництво в роки 2-ї світової це вже майже як елемент їх сучасної релігії. Вони і так були переконані в своїй боговибраності, а тепер ще додалася віра в унікальність страждань власного народу і переконаність в тому, що всі мають поділяти цю віру.

Євреї надчутливі щодо цього. І на цих струнках буде грати москальня _від_імені_української_держави_

Але "бла-бла" переконливіше, знаю
Grenader45 _ 10.08.2020 23:40
IP: 77.123.93.---
wed:
Це так важко зрозуміти, що віддавати такий проєкт в руклі москальні – це означає регулярно отримувати провокуючі українсько-єврейські суперечки через штучно створені інформ-приводи?
...бла-бла-бла. Треба бути архінаївним аби думати, що москальня без того меморіалу, прямо не знайде інформприводів.
І до речі, які такі українсько-єврейські суперечки видасть москальня і не зможуть видати наші, доморощені маргінали?)
Отож.
Замість весь час озиратись на Росію, варто нарешті почати вимітати проросійську нечисть з власних терен. А це зовсім не зе-команда і зе-електорат, при всіх їхніх косяках (а в кого їх власне немає). ІМХО.
wed _ 10.08.2020 18:39
IP: 83.5.165.---
Grenader45:
wed:
Grenader45:
Чергове копирсання у "єврейському питанні", а насправді, як мені видається, використання будь-якого приводу аби ще раз "увіткнути" Зе.
...
На жаль, ні – таке рішення Зе створить значні проблеми для порозуміння євреїв з українцями в дальшій перспективі.
Серйозно?) Прямо "створить значні проблеми для порозуміння євреїв з українцями"? Яких євреїв? Російських, українських, польських, ізраїльських...? І з якими українцями, власне? Прихильниками Зе, По, Ме...?) Може вже Ізраїль сипле "нотами" і висловлює "занепокоєність"?))
...
Це так важко зрозуміти, що віддавати такий проєкт в руклі москальні – це означає регулярно отримувати провокуючі українсько-єврейські суперечки через штучно створені інформ-приводи?
Georgiy Kasianov _ 10.08.2020 16:41
IP: 194.0.91.---
Авторка демонструє упередженість (зокрема ідеологічну) і транслює цілий набір примітивних ідеологічних стереотипів. Це зрозуміло, бо вона висловлює точку зору однієї із сторін конфлікту. Олексію, авторка не "порівнює" два проекти. Вона "бомбить" один і підносить інший.
Grenader45 _ 10.08.2020 10:36
IP: 77.123.93.---
wed:
Grenader45:
Чергове копирсання у "єврейському питанні", а насправді, як мені видається, використання будь-якого приводу аби ще раз "увіткнути" Зе.
...
На жаль, ні – таке рішення Зе створить значні проблеми для порозуміння євреїв з українцями в дальшій перспективі.
Серйозно?) Прямо "створить значні проблеми для порозуміння євреїв з українцями"? Яких євреїв? Російських, українських, польських, ізраїльських...? І з якими українцями, власне? Прихильниками Зе, По, Ме...?) Може вже Ізраїль сипле "нотами" і висловлює "занепокоєність"?))
Таки думаю, що прикормлені професори типу Гараня, Бистрицького; шавки типу Братущака, та недоумки типу місцевого "філолога" лох-лоха з його "піздно" – тупо "відпрацьовують" по Зеленському, принципово не помічаючи (читай свідомо підіграючи) реанімованого мальдівським баригою, ставленика хубла Медведчука. Ось де безпосередня загроза для України. А з меморіалом? Євреї з євреями поміж собою розберуться...
Володимир Войтко _ 10.08.2020 06:58
IP: 91.124.119.---
Історію України будуть писати олігархи з Москви.
wed _ 10.08.2020 06:48
IP: 83.5.165.---
Grenader45:
Чергове копирсання у "єврейському питанні", а насправді, як мені видається, використання будь-якого приводу аби ще раз "увіткнути" Зе.
...
На жаль, ні – таке рішення Зе створить значні проблеми для порозуміння євреїв з українцями в дальшій перспективі... тобто це не є дрібний привід ущипнути Зе.

І загалом, Зе забиває черговий цвях в свою (політичну) домовину.

Хоч з кожним таким кроком стає все очевидніша його колабораційна позиція, але тільки через меморіал люди всерйоз не протестуватимуть, звісно. Тому так (по-дрібному на даний момент, але вже серйозно – в перспективі довгостроковій) він ще зможе відрізати від України по малому живому кусочку за раз ще певний час.

Єдине, що мені цікаво – йому що, платять за кожну таку послугу? Користь же від таких дій є тільки Москві...
Чи державою вже якийсь час керує тільки Єрмак, і Зе вже не може ні на що впливати?
Олег Турчин _ 09.08.2020 21:34
IP: 188.163.82.---
Viacheslav Hryhoriev:
Олег Турчин:
Може бути, а може й не бути.
І чому саме "антиукраїнським"?
А державний точно не буде антиукраїнським, тому для українця вибір очевидний.
А чому може російський проект бути антиукраїнським?))
Дитяче запитання. Самі не зрозумієте, почитайте цю статтю і багато інших.
Log Log _ 09.08.2020 16:09
IP: 46.133.48.---
Grenader45:
І от тут, я б на Пороха не поставив...
Хаме, та хто ж сумнівається, він же Вам у борщ нас*ав.
А Зеленський вже тисячу раз "скурвився". Не бачити цього можуть
хіба що прихильники Тимошенко. Вона сама давно прозріла.
На жаль піздно.
Viacheslav Hryhoriev _ 09.08.2020 16:04
IP: 94.153.26.---
Nadya Bombushkar:
Українська держава існує понад чверть століття, і за цей час так і не створила в Бабиному Яру меморіал. Ще треба витратити чверть століття на порожні балачки та суперечки?
Viacheslav Hryhoriev _ 09.08.2020 15:48
IP: 94.153.26.---
Олег Турчин:
Може бути, а може й не бути.
І чому саме "антиукраїнським"?
Grenader45 _ 09.08.2020 00:32
IP: 77.123.93.---
Чергове копирсання у "єврейському питанні", а насправді, як мені видається, використання будь-якого приводу аби ще раз "увіткнути" Зе.
Длубатись у гіпотетичній "загрозі незалежності" від якогось меморіалу (ясне діло що путінського, про що не забув наголосити автор) і принципово не помічати реальної загрози реваншу від очолюваної кумом того ж Путіна, Медведчуком, політсили із її "рабіновичами" – дуже "далекоглядно" з точки зору цілого професора політології.
Як, свого часу, один любитель бджіл і вишиванок в один голос з ялинковичем "чморили" Тимошенко, з відомими усім результатами, так і зараз – порохоботи (на чолі із сивочолим) і бувші риги з Медведчуком, дружно в унісон "декласують" слабкого, перестраховочного, роблячого помилки, оточеного прихлєбатєлями (куди без них), але принаймні ще не скурвившогося, не поміченого у "загрібанні під себе" Зеленського.
Певне кожен думає, що вони тимчасові попутники, а зваливши Зе, розберуться один з одним.
І от тут, я б на Пороха не поставив...
Nadya Bombushkar _ 08.08.2020 22:04
IP: 213.174.21.---
Клоун не знає історії України, клоуну байдужа доля України! Клоун не здатний прийняти адекватне рішення! Клоун не знає, що у Бабиному Яру були розстріляні тисячі українців, а не тільки євреї! Розстріляні у Бабиному Яру євреї, українці та люди інших національностей – це наші співгромадяни, їхня трагедія – це наша трагедія! У Бабиному Яру має бути реалізований український державний проект, а не російський!
Олег Турчин _ 08.08.2020 21:42
IP: 188.163.82.---
Viacheslav Hryhoriev:
Приватний проект має більше шансів бути реалізованим. Натомість державний – це нескінченні балачки, хронічна відсутність фінансування та в результаті пшик. Вибір тут невеликий: або результат, або балачки
Ви випустили з уваги те, що результат приватного проекту може бути антиукраїнським.
Тому ви неправильно сформулювали альтернативи. Треба так: "Вибір тут невеликий: або антиукраїнський результат, або балачки".
Уважніше вам треба бути.
Viacheslav Hryhoriev _ 08.08.2020 20:17
IP: 94.153.32.---
Приватний проект має більше шансів бути реалізованим. Натомість державний – це нескінченні балачки, хронічна відсутність фінансування та в результаті пшик. Вибір тут невеликий: або результат, або балачки
sadam _ 08.08.2020 15:28
IP: 188.0.110.---
Иногда и, всё чаще, Президент принимает правильные решения.
Корупція1397 Уряд реформ419 Україна та Європа1116 Зеленський56 Свобода слова576
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter