24 жовтня 2021, 10:45

Одещина у "бархатний сезон": чинники дестабілізації

Техногенні катастрофи, погіршення пандемії та проросійські погляди: чи несуть вони загрозу стабільності Одеській області?

Перша публікація статті – на сайті TEXTY.ORG.UA. Авторка – Поліна Бондаренко.

Фонд "Демократичні ініціативи" за підтримки Фонду Науманна продовжує серію аналітичних матеріалів, присвячених оцінці згуртованості та стабільності на Одещині. Дані цієї аналітичної записки охоплюють кейси з 1 по 30 вересня 2021 року, а також результати експертного опитування, проведеного Фондом "Демократичні Ініціативи" з 13 по 28 вересня 2021 року серед активістів та представників громадського сектору Одещини.

Враховуючи події, які відбулися в Одеській області за вказаний період, для оцінки було виділено 4 фактори, які потенційно можуть сприяти дестабілізації, або, навпаки, підтримувати консолідованість у регіоні:

1) техногенні катастрофи; 2) поширення COVID-19; 3) політична участь населення; 4) поширення проросійських поглядів.

Висновки

У регіоні наявні такі потенційні ризики для дестабілізації політичної та економічної ситуації у майбутньому:

Руйнування інфраструктури й людські жертви внаслідок прориву дамби на Хаджибейському лимані та вибуху на Одеському нафтопереробному заводі. Попри те, що місцева влада поінформована про можливі загрози з боку цих об'єктів та намагається тримати ситуацію на контролі, зволікання з вирішенням проблеми протягом декількох років ставить під сумнів, що як мінімум до кінця 2021 року вони будуть вирішені. Одночасно з тим, зовнішні перешкоди, як от невизначеність з правом власності на нафтопереробний завод та відсутність значних коштів на капітальний ремонт дамби, вимагають від центральної влади втручання для уникнення екологічної та техногенної катастрофи в одному з найбільших міст України.

Поступове повернення області до "червоної" карантинної зони. Станом на кінець вересня Одеська область відповідає критеріям "зеленої" зони, однак тенденції свідчать про стрімке зростання поширення COVID-19 в регіоні та навантаження на лікарні, що зрештою призведе до переходу спочатку в "помаранчеву", а потім і "червону" зону. Особливе занепокоєння викликає ситуація в Білгород-Дністровську, який є одним із найбільших міст Одеської області. Місто має найбільше навантаження на ковідні лікарні, але при цьому слабку підготовку опорної лікарні та низькі показники вакцинації серед освітян, навіть в умовах тиску з боку центральної влади. І хоч загроза негативних санкцій (у даному разі перехід на "дистанційку") продемонструвала свою ефективність, викликавши загальний сплеск вакцинації працівників сфери освіти, але це вже навряд чи допоможе області досягти високих показників вакцинації населення та уникнути карантинних обмежень "помаранчевої" зони.

Використання "тарифних" протестів для дестабілізації ситуації в регіоні. З настанням опалювального сезону в області зростає кількість протестів, зумовлених невдоволенням якістю чи вартістю комунальних послуг. Те, що місцева влада готова активно реагувати на "тарифні" протести, одночасно може збільшувати мобілізацію до руху, але і допомагає втримати радикалізацію населення. Найбільша загроза полягає у використанні настроїв населення, яке є чутливим до теми опалення та його вартості у холодний період, окремими політиками чи людьми, що пов'язані з спецслужбами РФ, для провокування насильницьких дій під час таких протестних акцій.

Експансія проросійського продукту у сфері культури. Незважаючи на те, що кількість проросійської пропаганди в одеських соціальних мережах зменшується, сфера культури в Одесі переповнена російським продуктом. Попри заяви місцевої влади про підтримку курсу на поширення використання української мови, їх реальні дії, зокрема запис пісні до Дня міста разом з російськими артистами, які підтримують анексію Криму, свідчить про те, що вони не тільки не готові протидіяти російському дискурсу, а навпаки, заохочують його.

Читати далі, дивитися діаграми

powered by lun.ua

До річниці Майданів: як змінилося самоусвідомлення українців?

Німецький оригінал тут Згідно з опитуванням "Демініціатив" та Центру Разумкова, 72% українців пишаються тим, що вони є громадянами України (у 2002 р...

In Memoriam. Валерій Хмелько: ''Демплатформа'', Могилянка, КМІС, екзитпол-2004. А ще він танцював рок-н-рол...

Чуйний і порядний інтелігент: в політиці, громадському житті, науці. Фізик, який став одним із стовпів української соціології. Я познайомився з ним під час "перебудови"...

Хржановський, тов. Ульянов (і МЦГБЯ?): ''Дзига Вертов вступил в гей-брак с Довженко''

На гроші Міжнародного центру Голокосту "Бабин Яр" (МЦГБЯ), який часто називають "російсько- олігархічнм проєктом", вже вийшов фільм С. Лозниці "Бабин Яр...

Одещина у "бархатний сезон": чинники дестабілізації

Техногенні катастрофи, погіршення пандемії та проросійські погляди: чи несуть вони загрозу стабільності Одеській області? Перша публікація статті – на сайті TEXTY...

Чи справді ЄС підтримав закон Банкової ''проти'' олігархів?

Це формулювання в спільній заяві саміту дійсно викликало здивування експертів. "Європейська правда" навіть написала, що "є в ньому (документі – ОГ) і сенсації...

Чи є "олігархом" С.Шефір згідно із законом "про деолігархізацію"?

Перший варіант українською На русском тут Прийнятий "слугами" закон "про деолігархізацію" формулює 4 критерії, три з яких необхідні для потрапляння в "олігархи": 1) бере участь у політичному житті; 2) має значний вплив на засоби масової інформації; 3) є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; 4) вартість активів особи перевищує 1 млн прожиткових мінімумів (Це 2,19 млрд грн...