5 серпня 2023, 14:37

Що думають українці про проблеми в секторі оборони

Вчора Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва оприлюднив частину даних липневого опитування (оригінал на NV), проведеного разом із КМІС за підтримки Празького центру громадянського суспільства, зокрема про ставлення українців до ситуації в сфері оборони та війську. Найбільш критичні до влади дані вже пішли гуляти в інфопросторі, що й не дивно враховуючи саму природу інфопростору/соціальних медіа.

"Демініціативи" бачать мету своєї роботи у тому, щоб діагностувати стан суспільства і готувати практичні пропозиції, що спираються на дані досліджень, як попереджати соціальну напруженість. Тому ми в цьому матеріалі якраз наголошували, що тривожна "презумція вини" уряду в державних закупівлях стала відображенням іншого явища – недовіри громадян до достатності зусиль держави у сфері оборони. Натомість, довіра до волонтерів завжди була вищою за дії влади, навіть якщо обсяги волонтерських закупівель з цілком очевидних причин є меншими за державні закупівлі.

Оскільки за нинішніх умов збереження єдності суспільства є пріоритетним, вважаємо, шо нашій владі треба було б: 1) внести зміни до своєї інформаційної політики – це не "інформаційний марафон"/ тепла ванна з експертами із затверджених списків і відсутньою дискусією, а чесна розмова із суспільством і, зокрема, з волонтерами, яким суспільство довіряє; 2) заходи, які мають змінити ставлення до влади. Їх багато. Але, наприклад, вичищання ТЦК ("воєнкоматів") від "безцінних кадрів" має бути початком відліку, а не крапкою у процесі змін в секторі оборони. В даному разі, не варто йти шляхом простих рішень. Зокрема, можемо обгрунтовано припустити, що більшість громадян можуть підтримати такі "просту ідею" як "переведення воєнкомів-порушників на передову". Однак чи можна довіряти зброю і життя солдатів людям, які цинічно торгували довідками для ухилення від служби?

А от пропозиція про заміщення корумпованих корупціонерів ветеранами цілком знайде відгук у суспільстві. Про це добре свідчить наше липневе дослідження, дані з якого наведені нижче.

Окремо мабуть треба згадати, що не варто розповідати суспільству про "гарантії безпеки", які нам будуть надавати двосторонньо окремі країни, бо це – справді надважлива допомога, але все-таки не "гарантії безпеки". Та це, очевидно, має бути темою вже іншою розмови.

Що думають українці про проблеми в секторі оборони

Оригінал статті на – NV

Вчора президент України Володимир Зеленський заявив про те, що у "військкоматах мають працювати люди, які бачили війну, пройшли її". Ці слова мов підсумували зливу повідомлень про затримання співробітників ТЦК за зловживання повноваженнями та незаконне збагачення за рахунок чоловіків, які бажали ухилитися від служби.

Дуже важливо, щоб рішучість Верховного головнокомандувача не зводилася просто до випускання пари народного гніву. Оскільки дослідження громадської думки показують, що це не вирішить ні комунікаційних, ні репутаційних, ні тим більше реальних проблем у секторі безпеки і оборони.

Про те, що в секторі оборони накопичуються і загострюються питання неефективного управління і корупції, медіа, незалежні експерти та самі військовослужбовців почали говорити ще рік тому.

У липні Фонд "Демократичні ініціативи" та Київський міжнародний інститут соціології за підтримки Празького центру громадянського суспільства провели загальнонаціональне соціологічне дослідження присвячене питанням адаптації українців до життя в умовах війни, в тому числі, сприйняття ситуації з діями уряду щодо зміцнення обороноздатності.

Спочатку ми заміряли загальний фон стурбованості громадян про становище.

На запитання "Як часто ви стикаєтеся з повідомленнями чи новинами про проблеми у Збройних силах, які заважають військовим ефективно воювати з ворогом?", майже 30% відповіли "дуже часто", ще 31% – "часто". Звісно, найкраще про проблеми у війську знають самі військові. У нашому опитуванні дійсних військовослужбовців серед усіх опитаних було всього 2,6%.

Проте число в 61% українців, яких непокоїть здатність армії ефективно давати відсіч ворогу через внутрішні державні проблеми, має привернути увагу всього військово-політичного керівництва країни.

Далі, ми попросили респондентів з переліку різних проблем обрати ті, які, на їхню думку, "найбільше шкодять здатності України чинити опір та перемагати Росію" (респонденти могли обрати усі варіанти, які вважали за потрібне). У результаті, ми отримали такий перелік:

- Корупція при закупівлях для потреб армії 61.7%

- Брак боєприпасів 58.3%

- Брак критичного обладнання (безпілотників, систем зв'язку) для підрозділів на передовій 54%

- Корупція й некомпетентність у військкоматах 53.8%

- Нестача броньованої техніки на передовій 51.7%

- Некомпетентне керівництво на низовому рівні 27.3%

- Незадовільний рівень тренування і підготовки мобілізованих 22.1%

- Некомпетентне керівництво на найвищому рівні 20.6%

- Незадовільна організація евакуації поранених 20.5%

- Інше 0.4

- Проблем немає / Нічого не шкодить 0.4

- Важко відповісти 7.9

Як можна прокоментувати ці дані, щоб не робити поспішних висновків? На мою думку, найвища позиція, по суті "презумпція вини" уряду в корупції стала відображенням зовсім іншого явища – недовіри громадян до достатності зусиль держави у сфері оборони.

Це дуже добре видно на прикладі двох інших питань, яке ми поставили співгромадянам.

Хто, на вашу думку, зараз відіграє ключову роль у забезпеченні військових на фронті всім необхідним? (респонденти могли обрати усі варіанти, які вважали за потрібне).

- Рядові волонтери 59.8%

- Великі волонтерські фонди 53.1%

- Іноземні держави – союзники України 48.1%

- Самі солдати за рахунок власних коштів 42.8%

- Уряд 25%

- Бізнес 14.4%

- Інше 1.3%

- Важко відповісти 4.1%

Дуже показово, що не лише рядові волонтери і великі волонтерські фонди випередили уряд як суб'єкти забезпечення військ усім необхідним. Люди вважають, що українська влада для Збройних сил робить набагато менше, ніж іноземні уряди та самі солдати, які купують обладнання за власний рахунок!

І показник у 25% різко контрастує з 92% відповідей тих, хто вважає, що саме уряд повинен "у першу чергу повинен забезпечувати військових на фронті всім необхідним".

Це не патерналістські очікування – це жорстка вимога суспільства до чинної влади налагодити ефективну систему управління тилом, оборонною промисловістю, командуванням медичних сил і міністерством оборони. В усякому разі, оцінка дій українського уряду на 17 місяці війни і надалі не повинна поступатися оцінці зусиль наших іноземних партнерів.

Саме цей велетенський розрив пояснює, чому українці радше хапаються за поверхові пояснення про "корупцію в закупівлях". Бо дуже важко інакше для непоінформованої людини пояснити собі, чому бійцям на передову постачають неякісні китайські турнікети та фальшиві кровоспинні бинти; чому бійці скидаються із зарплат і просять усіх друзів та знайомих закуповувати безпілотники, рації та прилади нічного бачення.

Поширений аргумент про те, що "влада не встигає скрізь" не працює після 16 місяців війни і більше вже не зіграє роль індульгенції для зловживань, байдужості та некомпетентності осіб, які обрали і призначили саме для того, щоб вони "все і скрізь" встигали робити, користуючись повноваженнями, тим більше розширеними в умовах воєнного стану.

Зволікання з рішеннями проблем, які підважують віру людей у перемогу, буде бити і по самому президенту. Опитування показало, що на думку 77,6% громадян "президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді, воєнних адміністраціях".

Тобто, саме посадовці, які не виконують свої обов'язки, є не менш небезпечним ворогом на даному етапі, ніж Росія. І громадяни очікують на рішучість Володимира Зеленського усувати таких осіб від влади, прислухатися і просувати виконавців, які чесно вказують на проблеми та компетентно пропонують їх розв'язання.

Тому вичищання ТЦК від "безцінних кадрів" має бути початком відліку, а не крапкою у процесі змін в секторі оборони. В даному разі, не варто йти шляхом простих рішень. Зокрема, можемо обгрунтовано припустити, що більшість громадян можуть підтримати такі "просту ідею" як "переведення воєнкомів-порушників на передову". Однак чи можна довіряти зброю і життя солдатів людям, які цинічно торгували довідками для ухилення від служби? Навряд чи таке рішення підтримають у бойових частинах.

А от пропозиція про заміщення корумпованих корупціонерів ветеранами цілком знайде відгук у суспільстві. Про це добре свідчить наше липневе дослідження (респонденти могли обрати усі варіанти, які вважали за потрібне):

Яке рішення стосовно поранених військовослужбовців Ви особисто підтримуєте?

- Звільнення з лав Збройних сил із виплатою всіх належних компенсацій на лікування та реабілітацію 72.9%

- Переведення за бажанням на посади у військкомати замість нинішніх працівників 46.3%

- Переведення на номінальні посади з мінімальною зарплатою до кінця війни 23.2%

- Обов'язкове повернення до лав бойових частин після лікування та відновлення 6.0%

- Інше 1.0%

- Важко відповісти 6.4%

По інших важких питаннях – брак боєприпасів, брак критичного обладнання, нестача техніки, незадовільна організація евакуації поранених, треба провести аудит ухвалити рішення, які вже тривалий час просуваються волонтерами, командирами і медиками, щоб урятувати життя бійців і завдати поразки ворогу.

Головне – не соромитися виправляти кадрові та політичні помилки і не зволікати.

Всеукраїнське опитування "Суспільно-політичні настрої населення України" проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у липні 2023 року на замовлення Фонду "Демократичні ініціативи" ім. І. Кучеріва. У перебігу дослідження вивчалися погляди дорослих жителів України (у віці 18 років і старше) з різних суспільно-політичних питань. Опитування здійснювалося методом особистих інтерв'ю з використанням планшета. З вибірки одразу були виключені Донецька і Луганська області через безпекові питання. Херсонська область спочатку була включена для розрахунків (див. нижче), проте через проблеми з безпекою завдання для Херсонської області було реалізоване у сусідній Миколаївській області.

Загалом в рамках дослідження було проведено 2011 інтерв'ю з респондентами, які проживають у 135 населених пунктах України. За звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і за дизайн-ефекту 1.5) не перевищує: 3.3% для показників, близьких до 50%, 2.8% для показників, близьких до 25 або 75%, 2.0% для показників, близьких до 12 або 88%, 1.4% для показників, близьких до 5 або 95%, 0.7% для показників, близьких до 1 або 99%.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

21 лютого: як Захід тиснув на "Раду Майдану" і про "незавершену революцію"

Повний текст в журналі "Країна". Додаткові фото і діаграми на сайті "Демініціатив" - 21 лютого 2014-го, після розстрілів на Майдані владнати конфлікт між українською владою й опозицією приїхали міжнародні посередники – міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Польщі та представник РФ...

Чи варто оприлюднювати персональні рейтинги військових і порівнювати з політиками?

А от не певен, чи треба це робити. Звісно, закриті дослідження варто робити. А от оприлюднювати? На початку інвазії була неформальна домовленість не ставити президентські рейтинги і рейтинги політичних партій...

Не розхитувати човен: нам потрібно підтримати нове військове керівництво

Не встиг дати інтерв'ю "Галичині" із закликом, який у заголовку, як з'явилося повідомлення, що новий командувач ТрО керував Внутрішніми військами при розгоні Майдану, а командувач Об'єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв заявив, що дізнався про своє звільнення зі ЗМІ...

Будні комуністичної "Cuba Libre" – країни моїх юнацьких захоплень

Куба була кінцевим пунктом моєї останньої поїздки країнами Глобального Півдня, що цього разу включала ПАР і Мексику, де в Університеті Гвадалахари я брав участь в дискусії під час Гвадалахарського книжкового ярмарку, найбільшого в іспаномовному світі і другому в світі після Франкфурстського...

ЗЕ+ЗА: більшість українців воліють бачити спільну команду

Про це в етері "Радіо Свобода" говорили експерти. Свої думки з приводу цього висловив у розмові із Властою Лазур (з 28:43 хв.) науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА Олексій ГАРАНЬ...

Позитив під ялиночку: українці мудріші за політиків і тих, хто розганяє "зраду"

Оригінал на НВ Більше місяця перебував в адвокаційній поїздці так званим "Глобальним Півднем" (ПАР, Мексика, Куба). Звісно, слідкуєш за тим, що відбувається в Україні, даєш інтерв'ю зарубіжним журналістам, для яких найцікавіше, це "розкол" в українському політикумі чи суспільстві, втома від війни і "компроміси" з Путіним...