Як 9 травня програло 8-му травня (дані опитувань)
Оригінал: НВ Дані опитувань. Подяка за допомогу доктору соц. наук О. Резніку.
Офіційне наближення до європейських традицій відзначення дати закінчення Другої світової війни було розпочате після Революції Гідності. У 2015 році Верховна Рада в рамках декомунізації проголосувала відповідний закон, а Президент Порошенко підписав указ "Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни". Так було запроваджене одночасне відзначення Дня пам'яті та примирення 8 травня та Дня Перемоги над нацизмом 9 травня.
І суспільство було настроєне на цей компроміс. Як свідчило опитування, яке провів Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у квітні 2021 року, 41% респондентів підтримував одночасне відзначення пам'ятних дат 8 і 9 травня. Однак вагома частина (31%) продовжувала наполягати на святкуванні лише Дня перемоги над нацизмом 9 травня. Прикметно, що підтримка варіанту відзначення лише Дня пам'яті та примирення 8 травня впродовж шести років залишалася незмінною (близько 9%).
Така неоднозначність у сприйнятті цих двох календарних дат була пов'язана з тим, що у суспільстві відбувалося "змагання" загальносвітового концепту "Другої світової війни" з усталеним для пострадянського населення концептом "Великої Вітчизняної війни". Навіть у 2021 р. за даними наших опитувань концепт "Великої Вітчизняної війни" як перемоги лише радянського народу набув 37%. Натомість визначення Дня Перемоги як перемоги Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні підтримувалося лише чвертю опитаних.
Остаточний злам відбувся тільки після повномасштабної інвазії у лютому 2022 р. За даними групи "Рейтинг", у квітні 2022 р. 80% українців почала розглядати 9 травня як День пам'яті жертв Другої світової війни, а не як День перемоги.
Якщо ж розглядати День Перемоги на тлі інших свят за ступенем важливості, то згідно з даними опитувань КМІС, ще у 2010 році День Перемоги був одним із найважливіших свят, за популярністю (58%) воно поступалося лише Різдву, Новому року та Великодню. Але згодом ця історична дата почала поступатися багатьом релігійним і світським святам. А з початком повномасштабної російсько-української війни лише кожен десятий респондент зазначив важливість цієї дати. Натомість сучасні драматичні події зумовили зростання кількості тих, хто цінує День захисника України (58%) та День Незалежності України (64%).
Так День перемоги, який відзначався 9 травня, перестав бути сакральним днем для українців з огляду на те, що ця дата дуже активно святкується у Росії як мілітаристське агресивне свято. Через російську агресію багато українців свідомо відсахнулися від цієї дати, все більше підтримуючи традицію вшанування полеглих воїнів у Другій світовій війні у загальноєвропейський день 8 травня. До того ж сучасна визвольна війна є більш актуальною для нації, тому події Другої світової війни природнім чином відходять на задній план.
Тож цілком логічно, що з 2023 року Україна офіційно перейшла на єдину дату – 8 травня – як День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
