11 травня 2024, 12:13

Скільки українців готові до мобілізації?

Оригінал на НВ. Нижче – розширений варіант.

На початку лютого 2022 р., тобто якраз напередодні російської інвазії, "Демініціативи" вирішили запитати про те, що робитимуть українці в разі війни. 22,5% виявили готовність воювати на фронті. Висока цифра! "Демініціативи" ходили тоді по ключових західних посольствах, намагаючись переконати їх забезпечити термінову допомогу. Але на Заході вірили, що Україна довго не протримається. Помилилися.



"Демініціативи" повторили ці запитання наприкінці березня цього року. Цікаво, що пропорції приблизно ці самі. 3% вже воюють. 7% опитаних висловили готовність приєднатися до сил оборони в разі мобілізації, 9% – готові приєднатися до сил оборони у разі, якщо військові дії наблизяться до місця їхнього проживання (хоча, скажемо, чесно, тоді може бути пізно, підготовку треба розпочинати терміново!).Сумарно, 19% готові бути на фронті.

Ще 35% надають посильну невійськову допомогу.

Ну й 29% – це ті, хто думає про себе, а не про країну. Люди – слабкі і грішні, тож ця категорія є в усіх країнах. Тут не треба дивуватися.



Але наголосимо ще раз – 19% – висока цифра. Це і є наш резерв для мобілізації. Чому ж не все так гладко, як хотілося б.

Є об'єктивні причини: затягування війни, нестача західної техніки, кров та страждання, загибель близьких людей. Нас приспали надоптимістичними заявами, отож були завищені сподівання. Скандали у владі, роздуті телеграмом і ютубом, які, на жаль, за нашим опитуванням, є основними джерелами про війни. Відчуття відсутності справедливості ("хто з родичів наших можновладців на фронті"?). Непродумана комунікаційна стратегія як з мобілізації, так і з поставленням на облік тих, хто перебуває за кордоном. На облік треба ставати, але коли підривається довіра до держави і немає достатніх і вчасних роз'яснень, то відновлювати цю довіру тяжко.

Тож потрібна відповідна комунікаційна стратегія влади, а головне – чесна розмова із суспільством.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

"Спроба Бразилії забезпечити участь Путіна у саміті G-20 шкодить пріоритетам її головування"

Оригінал статті Олівера Штункеля, проф. Школи міжнародних відносин Фундації Варгаса (Бразилія) – Estadão de São Paulo. Переклад статті – журнал "Тиждень"...

Скільки українців готові до мобілізації?

Оригінал на НВ. Нижче – розширений варіант. На початку лютого 2022 р., тобто якраз напередодні російської інвазії, "Демініціативи" вирішили запитати про те, що робитимуть українці в разі війни...

Як 9 травня програло 8-му травня (дані опитувань)

Оригінал: НВ Дані опитувань. Подяка за допомогу доктору соц. наук О. Резніку. Офіційне наближення до європейських традицій відзначення дати закінчення Другої світової війни було розпочате після Революції Гідності...

Він завершив війну в Колумбії та почав кампанію ''Тримайся, Україно!''

Оригінал – "Дзеркало тижня" Серхіо Харамільйо був Верховним Представником з Досягнення Миру (High Commisioner for Peace) від уряду Колумбії...

Бразильський професор про помилки Лули

Невиправдані помилки Лули шкодять його міжнародній репутації "Тиждень", 4.04.24. Англомовний оригінал: Americas Quarterly Олівер Штункель – професор Школи міжнародних відносин Фундації Варгаса в Сан-Паулу...

21 лютого: як Захід тиснув на "Раду Майдану" і про "незавершену революцію"

Повний текст в журналі "Країна". Додаткові фото і діаграми на сайті "Демініціатив" - 21 лютого 2014-го, після розстрілів на Майдані владнати конфлікт між українською владою й опозицією приїхали міжнародні посередники – міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Польщі та представник РФ...