2 червня 2024, 18:38

"Історичні" вибори у Мексиці: "каральне голосування" та вплив на Україну

ОЛЬГА ВОРОЖБИТ, ОЛЕГ САБУРА: Оригінал "Тиждень"

2 червня у Мексиці відбуваються загальні вибори, які незалежно від результатів вже можуть вважатися історичними. По-перше, це найбільші такі вибори за всю історію країни. По-друге, найбільш ймовірно, що після їхнього завершення країну вперше очолить жінка. Однак чого очікувати Україні від результатів? Чим керуються виборці у Мексиці та інших країнах Латинської Америки? Нещодавно експерти Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та Школи політичної аналітики НаУКМА обговорили ці та інші питання разом із українськими дипломатами, що займаються регіоном, та мексиканським консультантом з виборчих кампаній Луїсом Естрадою. У цьому огляді відповідаємо на найбільш значущі для України питання у день виборів в одній із найбільш впливових країн Латинської Америки.

Під час загальних виборів у Мексиці 2 червня 2024 року майже 100 млн. виборців голосують за кандидатів на близько 20 тис. виборних посад. Обирають президента, а також депутатів обох палат Конгресу, мера Мехіко та губернаторів восьми штатів. Така кількість "залучених" у виборчий процес робить ці політичні перегони найбільшими за всю історію країни. Водночас, це не єдина особливість цих виборів. Вперше країна обирає президенку, а не президента, оскільки обидві основні кандидатки – Клаудія Шейнбаум від партії "Морена", яку підтримує правляча коаліція "Продовжимо творити історію" (Sigamos Haciendo Historia), та Сочіль Гальвес, яку підтримує коаліція опозиційних партій, – жінки.

Хто б не очолив країну, постане перед наростаючою горою проблем. Згідно з різними опитуваннями, ключовим питанням для виборців є безпека. Медіа пишуть, що у Мексиці організована злочинність стала настільки потужною, що обдирає усіх – від заправних станцій до фермерів, що вирощують авокадо. "Навіть найбідніші мешканці Мексики є об'єктами здирництва з боку злочинних угруповань. Стрімко зростає кількість мексиканців, які тікають до США, називаючи насильство та здирництво основною причиною міграції", – пише американське видання NPR.

Дуже високим є також рівень убивств. Щороку у країні вбивають понад 30 тис. осіб. Для порівняння у США цей показник майже удвічі нижчий. Ця передвиборча кампанія вже також стала найбільш смертоносною – понад 30 кандидатів загинули від рук злочинців.

Ще одним викликом може стати економіка. Bloomberg зазначає, що економічне зростання Мексики упродовж останніх років в середньому становило трохи більше 2% на рік, що набагато нижче, ніж в інших країнах, що розвиваються. І хоч після завершення пандемії країна розвивалася краще, ніж того очікували аналітики, 2024-й рік може стати складним в контексті економічного розвитку, "що стане викликом для нового президента, враховуючи стійку інфляцію, високі процентні ставки та найбільший бюджетний дефіцит з 1980-х років". Слід утім відзначити, що в часи президентства чинного лідера Андреса Мануеля Лопеса Обрадора (АМЛО) "зменшилася кількість людей, які живуть у бідності, щоденна мінімальна заробітна плата зросла більш ніж удвічі в реальному вираженні до 248,9 мексиканських песо, або близько $14,7; а уряд виділив близько $43 млрд на соціальні програми цього року, більше половини з яких призначені для людей похилого віку".

Водночас критики закидають президентові Лопесу Обрадору скочування країни в в популізм та навіть авторитаризм. "Останніми роками побутує занепокоєння тим, як популізм загрожує демократії. І не тільки в Латинській Америці, а й у Європі, навіть у Сполучених Штатах. Також стурбованість породжує те, що ті президенти та уряди, які впливають на демократію, руйнуючи демократичні політичні інститути, здебільшого є правими. Однак одним з основ демократії, який більшість країн ще не усунула, лишаються вибори. Звичайно, в Латинській Америці є Венесуела, Куба, Нікарагуа, можливо, Сальвадор. Але решта країн, зокрема Мексика, все ще мають вибори. І ці вибори демонструють, що більшість країн, крім тих, які я щойно згадав, змінювали партії від одних виборів до інших і голосували проти чинної влади", – зазначив під час експертної дискусії, організованої Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та Школою політичної аналітики НаУКМА, професор Незалежного мексиканського інституту технологій (ITAM), засновник і генеральний директор консалтингової компанії SPIN-Taller de Comunicación Política Луїс Естрада Страффон. Зміна уряду у цих країнах, на думку експерта, означає, що електорат "карає" погані уряди і виборцям не важливо, чи це ліві чи праві.

"Ідеологія є не настільки важливою в наших культурах, як, наприклад, в Європі. Фактично, політичні партії в Європі походять безпосередньо з ідеології, а в Мексиці та Латинській Америці – навпаки. Політичні партії створюються сильними харизматичними лідерами, яких ми тут називаємо "caciques" – неідеологічні лідери – тому вони не мають ідеологічних коренів, як у Сполучених Штатах чи в Європі", – пояснює Луїс Естрада Страффон.

Професор Страффон продемонстрував дію "карального голосування" мексиканських виборців на прикладі голосування на виборах 2015, 2018 та 2021 років (його також видно на графіку "Розподіл голосів між політичними партіями на парламентських виборах 2015, 2018 та 2021 років"). Так, у 2018-му році, під час президентських виборів, коли переміг чинний президент та представник партії "Морена" Андрес Мануель Лопес Обрадор, видно як партія "Морена", яка представлена коричневим кольором, забирає голоси від Інституційно-революційної партії (PRI), представленої червоним, від Партії національної дії (PAN), представленої синім, і від Партії демократичної революції (PRD), представленої жовтим. "Вона забирає голоси у всіх цих партій, які "каралися" виборцями... Однак у 2021 році, які є першими проміжними виборами, тобто проміжними виборами для Андреса Мануеля Лопеса Обрадора, половина Морени переходить до решти партій. Вони повертаються до PAN, до PRD та PRI" – зазначає експерт. На його думку, це було найбільше "каральне голосування" в проміжних виборах в історії Мексики стосовно Андреса Мануеля Лопеса Обрадора, і це те, що демонструє, як електорат у Мексиці сприймає невиконання урядом своїх обіцянок. "І неважливо, чи виною цьому COVID-19, чи війна в Україні, як неодноразово заявляв президент. Неважливо, чи є дефіцит нафти у світі. Електорат знає, що уряд несе відповідальність за те, що він не виконав. І електорату неважливо чи уряд обіцяє більше і більше звершень в майбутньому. Якщо він досі не виконав попередніх обіцянок, важко повірити, що він зможе виконати їх наступного місяця або ж наступного року", – наголосив експерт.

Читати далі

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

"Історичні" вибори у Мексиці: "каральне голосування" та вплив на Україну

ОЛЬГА ВОРОЖБИТ, ОЛЕГ САБУРА: Оригінал "Тиждень" 2 червня у Мексиці відбуваються загальні вибори, які незалежно від результатів вже можуть вважатися історичними...

5 років еволюції, але й невиправлених помилок

Одразу хочу заспокоїти Офіс Президента, що першодрук в Польщі вийшов під бравурним заголовком "П'ять років Зеленського. Гарань: Від популіста до державника...

"Спроба Бразилії забезпечити участь Путіна у саміті G-20 шкодить пріоритетам її головування"

Оригінал статті Олівера Штункеля, проф. Школи міжнародних відносин Фундації Варгаса (Бразилія) – Estadão de São Paulo. Переклад статті – журнал "Тиждень"...

Скільки українців готові до мобілізації?

Оригінал на НВ. Нижче – розширений варіант. На початку лютого 2022 р., тобто якраз напередодні російської інвазії, "Демініціативи" вирішили запитати про те, що робитимуть українці в разі війни...

Як 9 травня програло 8-му травня (дані опитувань)

Оригінал: НВ Дані опитувань. Подяка за допомогу доктору соц. наук О. Резніку. Офіційне наближення до європейських традицій відзначення дати закінчення Другої світової війни було розпочате після Революції Гідності...

Він завершив війну в Колумбії та почав кампанію ''Тримайся, Україно!''

Оригінал – "Дзеркало тижня" Серхіо Харамільйо був Верховним Представником з Досягнення Миру (High Commisioner for Peace) від уряду Колумбії...