24 червня 2015, 13:03

Тест на реальність. Що насправді думають про Україну в ЄС?

З чим асоціюють Україну в ЄС після Революції гідності та війни з Росією? Чому хочуть і не хочуть бачити нас у Євросоюзі? Про це було сказано-пересказано за останній рік масу разів. Сказано, базуючись, в основному, на наших внутрішніх відчуттях та – будемо відвертими – бажанні видати бажане за дійсне. А наші внутрішні відчуття підказували нам наступні речі:

- Євромайдан повинен був стати поворотним моментом у сприйнятті України в Європі

- після агресії Росії в Європі по-спражньому зрозуміли те, що колись влучно написали Кучмі: Україна- не Росія

- європейці не могли не помітити й не оцінити відчайдушну боротьбу українців за європейські цінності на фоні повального вірусу євроскептицизму в самому ЄС

В якийсь момент ми вирішили зрозуміти, наскільки наші відчуття збігаються з реальністю, довірившись у цій справі цифрам. А саме – замовили соціологічне опитування компанії TNS в шести найбільших країнах ЄС – Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Польщі та Великобританії (результати опитування дивіться, будь ласка, на сайті Інституту). Не просто заради спортивного інтересу. Але й заради того, що настрої громадської думки у цивілізованих країнах світу дуже часто конвертуються у політичні рішення. А політичні рішення – у підтримку України чи її відсутність. Крім того, корисно було дізнатись, чого бракує європейцям у їхніх знаннях про Україну, і що можна виправити більш-менш швидкими темпами.

Зустріч з реальністю відбулась, як тільки надійшли результати. І була не з найбільш приємних, скажу чесно. Хоча й позитивні зрушення теж є. Загалом, ключові висновки можна звести приблизно так:

- Три головні асоціації з Україною: війна, Росія, бідність. Чесно кажучи, війна не стала сюрпризом, але замість бідності я особисто очікувала побачити корупцію. Здивувало також, що з Помаранчевою революцією Україну асоціюють більше, ніж з Євромайданом. Неприємно це писати, але боюсь, що останній може багатьма сприйматись як частина війни.

- Найбільш позитивні асоціації з Україною – це досить нейтральні асоціації, на кшталт "Київ", "країна", "футбольна команда" чи "Східна Європа". Є відчуття, що останній рік змінив не так багато в нашому сприйнятті, якби нам хотілось.

- Попри аресивну дезінформаційну кампанію Росії у Європі, асоціація України з фашизмом практично відсутня – її мають... аж 23 респонденти. І мешкають вони, до слова, в Італії та Іспанії.

-Найбільшими перешкодами для членства в ЄС європейці вважають корупцію, олігархів та бідність. Речі певним чином взаємопов"язані. Але найцікавіше, що приблизно те ж саме відчувають й самі українці. Так що тут ми тут явно на одній хвилі з громадянами ЄС.

- Тільки 1% вважає, що Україна взагалі не має права претендувати на членство в Євросоюзі. І тільки 0,25% – що війна з Росією є причиною для відмови Україні в членстві.

-Ті європейці, які думають, що Україна має бути в ЄС, думають це тому, що, по-перше, вважають Україну частиною Європи, по-друге, переконані, що членство в ЄС може стати способом захисту України від подальших зазіхань Росії, по-третє, вважають, що Україна має такі ж права на членство, як інші держави.

- 15% (мало це чи багато – не знаю) європейців вважає, що українці відстоюють європейські цінності. І тут ще багато кому в самій Україні треба зрозуміти: прапор Європейського Союзу на адміністративних будівлях чи на площах міст – це не доказ відданості європейським цінностям, це лише загроза дискредитувати ЄС, якщо немає політичної волі їх дотримуватись. Тому було б краще ці прапори поки зняти взагалі і не підривати європейську ідею в її зародку.

-Найбільш скептичні до європейської перспективи України – французи, найбільш байдужі – британці. Взагалі, рівень байдужості до питання України взагалі досить високий. Але цілком можливо, що справа не в Україні, а просто в надмірному зануренні у внутрішні проблеми. Ми, українці, теж цим вічно страждаємо.

- Європейці дуже слабо асоціюють Україну з конкретними постатями. А якщо й асоціюють, то за інерцією з Віталієм Кличком (як спортсменом, а не мером Києва, очевидно), футболістом Андрієм Шевченком, Юлією Тимошенко. З нових асоціацій – президент Порошенко.

У цілому, схоже на те, що Україна у сприйнятті європейців з"явилась на географічній карті Європі. Але її ще потрібно закріпити на політичній карті. Переважно відсутня вона на культурній карті. І її дуже мало на карті ментальній. А якщо й присутня, то у ролі жертви війни та прохача. А жертвам і прохачам, як ми пам"ятаємо, співчувають, але їх необов"язково поважають.

powered by lun.ua

Все можливо й без олігархів

Впродовж двох днів у Києві відбувалась подія, вагу якої ще належить багатьом оцінити. Це була міжнародна конференція "Демократія в дії". Без сумніву, головна конференція в Україні, про Україну і для України цього року...

Блінкен і 5 обіцянок Зеленського

Візит Блінкена – це передусім відповідь на питання "Чи заслуговує Україна на більшу підтримку США лише тому, що Україна продовжує бути жертвою російської агресії?"...

Блінкен і 5 обіцянок Зеленського

Візит Блінкена – це передусім відповідь на питання "Чи заслуговує Україна на більшу підтримку США лише тому, що Україна продовжує бути жертвою російської агресії?"...

Ми йдемо до НАТО чи шукаємо статуси "поза НАТО"?

В України завжди була проблема з багатоголоссям на зовнішній арені. Занадто багато у нас тих, хто люблять виступати соло. Хоча як красномовно свідчить наша новітня історія, добивались ми справді чогось вартісного у зовнішній політиці не з допомогою "виступів соло", а завдяки злагодженому та якісному "хоровому співу" – чи то на підтримку безвізу з ЄС, чи за летальні озброєння зі США...

Важливий сигнал 100 днів президентства Байдена

Під завісу перших ста днів президентства Байдена, коли всі жваво аналізують перші досягнення і перші промахи його адміністрації, я б хотіла звернути увагу на одне рішення, яке не про Україну, але на яке важливо було б звернути увагу і в Україні (знаю-знаю, крім саміту Путін-Байден нам взагалі мало що цікаво зараз;)...

Про що говорить дзвінок Байдена Зеленському?

Через два з половиною місяці після інавгурації Байден вперше поговорив телефоном з Зеленським. Ми не знаємо напевне, чи відбувся б саме вчора цей дзвінок, якби не загострення на Сході України та накопичення Росією військ вздовж наших кордонів...