14 червня 2017, 17:36

Вони таки зустрінуться. До Путіна

Ну що ж: з усіх боків підтверджується, що зустріч Порошенка з Трампом таки відбудеться у Вашингтоні 20 червня. У зв"язку з цим кілька моментів:

- Навіть попри певну десакралізацію Трампом в Овальному кабінеті зустрічей з американським президентом (вперше в історії українсько-американських відносин Трамп прийняв навіть міністра закордонних України), зустріч Порошенка з главою Білого Дому є важливим політичним сигналом. у даному випадку сигналом, передусім того, що президент США вимушений якщо не враховувати, то принаймні створювати переконливу видимість врахування інтересів України. Зустріч з Порошенком- прекрасна візуалізація такого напіввимушеного під тиском внутрішньої американської кон"юнктури врахування інтересів Києва.

- Можливо ще ніколи з часів ядерного роззброєння зустріч з українським президентом не була настільки важливою для американського, як сьогодні. І ми всі знаємо чому. Причому за останні кілька місяців і навіть тижнів (після свідчення екс-директора ФБР Комі) її роль зросла ще більше. Тож можемо паралельно констатувати: ще ніколи Росія так не сприяла організації зустрічі між американським та українським керівництвом – спочатку на рівні глави МЗС, а тепер і президента – як станом на червень 2017 року. І це ще раз підтверджує: час може грати і на руку Україну, в лютому був би інший, менш сприятливий для України розклад.

- Знаю, що для України була і залишається принципово важливою зустріч Трампа-Порошенка до зустрічі Трампа з Путіним. І тут варто віддати належне наполегливості української сторони і чіткій пріоритизації американського напрямку на найвищому рівні. Водночас, продовжую наполягати, що принципово важливим моментом є не те, коли саме відбудеться зустріч, а наскільки підготовленою вона буде з обох боків. Чи вдасться Порошенку в режимі Твіттер-повідомлення донести до Трампа, чому вирішення конфлікту навколо Донбасу на основі українських пропозицій більше відповідає національним інтересам США, аніж підхід до врегулювання на позиціях Росії? Мабуть, ще ні перед одним візитом так гостро перед українським президентом не стояло питання не тільки, з якими месиджами варто їхати до важливого закордонного колеги, але і як їх йому донести? На жаль, українські політики звикли до жанру лонгрідів, з Твіттером в Україні не дуже.

- Зустріч Трампа з Порошенком не виключає домовленостей Трампа з Путіним. Понад те, як би це парадоксально не звучало – відкриває для Білого Дому навіть ширше поле для маневру у діалозі з Конгресом і рештою критично налаштованих до дій Кремля представників американського істеблішменту. Трамп зможе їм спокійно сказати: мовляв, українського президента вислухав, дайте і з Путіним спокійно поговорити. Конфронтуємо, де треба конфронтувати з Росією, кооперуємо, де можемо коооперувати з Росією, – такий підхід в Білому Домі не викликав відторгнення і за адміністрації Обами, чому він не повинен продовжуватись за нової адміністрації? (до речі, Трамп може тільки позаздрити зараз Обамі: останньому на початку президентства якраз ніхто особливо не заважав перезавантажувати відносини з Росією). Так чи інакше, я й далі не виключаю, що з одного боку адміністрація Трампа буде готова зробити пару красивих жестів в бік України (включно й з тим, щоб погодитись на продаж Україні зброї), а з іншого -домовлятиметься про щось з Путіним, наступ якого ця зброя якраз і має зупинити. Не забуваймо, в плані подальшої легітимізації Трампа як президента публічні "свідчення" Путіна про роль Росії у виборах є значно важливішими, ніж будь кого в світі.

PS Детально про динаміку в українсько-американських відносинах читайте згодом в моєму щоквартальному публічному звіті на цю тему.

powered by lun.ua

Ми йдемо до НАТО чи шукаємо статуси "поза НАТО"?

В України завжди була проблема з багатоголоссям на зовнішній арені. Занадто багато у нас тих, хто люблять виступати соло. Хоча як красномовно свідчить наша новітня історія, добивались ми справді чогось вартісного у зовнішній політиці не з допомогою "виступів соло", а завдяки злагодженому та якісному "хоровому співу" – чи то на підтримку безвізу з ЄС, чи за летальні озброєння зі США...

Важливий сигнал 100 днів президентства Байдена

Під завісу перших ста днів президентства Байдена, коли всі жваво аналізують перші досягнення і перші промахи його адміністрації, я б хотіла звернути увагу на одне рішення, яке не про Україну, але на яке важливо було б звернути увагу і в Україні (знаю-знаю, крім саміту Путін-Байден нам взагалі мало що цікаво зараз;)...

Про що говорить дзвінок Байдена Зеленському?

Через два з половиною місяці після інавгурації Байден вперше поговорив телефоном з Зеленським. Ми не знаємо напевне, чи відбувся б саме вчора цей дзвінок, якби не загострення на Сході України та накопичення Росією військ вздовж наших кордонів...

Путін-вбивця від Байдена. Що це змінює для України?

З боку президента США наразі спостерігаємо досить цікавий підхід до України: Байден не має проблем з тим, щоб говорити про Україну, але вочевидь має проблеми з тим, щоб говорити з Україною...

Безпекові підказки з Токіо

У ці дні в Токіо серйозний дипломатичний рух. Візит держсекретаря та міністра оборони США. Прибув до японської столиці і український міністр оборони Таран, що само по собі серйозна подія...

Україна, не Коломойський, на радарі США

Питають часто останніми днями, що означають санкції проти Коломойського для українсько-американських відносин. Відповідаю) По-перше, Адміністрація Байдена всіляко намагається продемонструвати, що вона дійсно серйозно налаштована відстоювати демократію та антикорупційні зусилля в міжнародному масштабі...