Сьогодні о 18.00 вийду на Майдан, щоб президент нас почув
Сьогодні о 18.00 знову вийду на Майдан, щоб президент нас почув. Це не порушення закону, це не військовий заколот, не демонстрація, не мітинг і не одиночний пікет. Це – звернення до верховного головнокомандувача, спроба відновити справедливість, розтоптану чиновницьким свавіллям.
Це акт відчаю.
Швидше за все, на Майдані мене заарештують. Можливо, заарештують ще до 18.00. Вони дуже жорстко взялися за нас і влаштовують зразково-показову розправу – позавчора вранці лише оголосили про ліквідацію підрозділу, а вчора ввечері вже відправляють бійців в інші військові частини.
Дано команду до понеділка все знищити, розтоптати, забути.
Я став боятися "наших" більше, ніж ворогів. У війні проти диктаторської росії Україна перетворилася на тоталітарну диктатуру, де відсутнє верховенство права, де безсоромно плюють на закон, де елементарні права людини – порожній звук. Наша військово-політична верхівка, військове командування, правоохоронні органи бояться всесильного Єрмака більше, ніж путіна.
Вони покажуть, хто в Україні господар.
Заарештують мене – придумають СЗЧ, непокору, скажуть, що я білоруський шпигун, проведуть обшуки, знайдуть зброю і наркотики, сфотографують нас з дружиною в одних трусах з розкладеними на підлозі доларами.
Заарештують мою дружину – бо вона директор маленького підприємства, яке виробляло дрони. Знайдуть фінансові махінації, несплату податків, незаконний прибуток, гроші, наркотики, портрет путіна в туалеті.
Розгромлять підприємство, знімуть з людей бронь, і всіх відправлять в штурмові війська захищати батьківщину. Їхню батьківщину, їхню владу, їхні корупційні "доходи".
Вчора я намагався з ними домовитися. Умови прості: вони – залишають нас у спокої, дають нам можливість воювати; я – припиняю про них писати, критикувати, розкривати брудні схеми. Але – ні. Тому що я сьогодні головний ворог держави.
Сотні людей пишуть слова підтримки, багато хто хось щось намагається зробити, надходять пропозиції перевести людей, зберегти підрозділ у різних військових частинах – я всім шалено вдячний, але нас не відпускають з ДПСУ.
Нас фізично знищують.
Я навіть написав петицію на сайті офісу президента, але вона там розглядається два дні перед публікацією, і, думаю, не буде опублікована.
Моє найбільше розчарування – наш військовий омбудсмен Ольга Решетилова, яка має захищати наші права, які в цій історії прямо порушуються – люди добровільно прийшли служити до нас, мобілізувалися служити саме в наш підрозділ, на обумовлені професії, посади. Тепер людей як безправну худобу, як кріпаків, як рабів відправляють в інші підрозділи ДПСУ. Для чого тоді весь цей рекрутинг, "Армія+", усі ці заклики йти на службу в конкретні підрозділи?...
Я знаю Ольгу Решетилову дуже давно, з Майдану, напевно. Я їй зателефонував, розповів нашу історію, вона обіцяла розібратися, поговорити з головою ДПСУ і головою офісу президента. Відповіла так: "Дейнека прийнявши рішення про розформування, у нього свої аргументи. На жаль, впливати на управлінські рішення я не можу".
Які можуть бути аргументи, щоб ліквідувати ефективний бойовий підрозділ?!... Це – злочин.
Подивіться на фото, пані Ольга – на ньому наша незрівнянна пані Наталія. Наша перлина. Наталія прийшла до нас як волонтер ще в 2023 році. Мобілізувалася, пройшла всі випробування, виснажливу підготовку, стала сержантом, талановитим керівником і просто офігенним аналітиком. Пані Наталія може розрахувати маршрут дрона на відстані 700 км так, щоб пройти всі ворожі системи РЕБ і ППО, врахувати всі варіанти погоди і забезпечити ураження цілі. Вороги дорого оцінюють її голову.
Наші генерали не цінують її взагалі. Пані Наталія після розформування нашого підрозділу відправляється служити до Харкова – перекладати папірці, як і належить дамам, які потрапили на службу.
Інша пані – пані Ольга Решетилова, наш військовий омбудсмен, вважає таке рішення голови ДПСУ правильним. Для чого вчитися на дронаря, ставати класним аналітиком, якщо завтра тебе відправлять на кухню, в піхоту, чи перекладати папірці в штабі?...
Наша пані Наталія, так само як і пані Ольга Решетилова, могла б сьогодні відвідувати театр чи сидіти в київському кафе. Рішення мобілізуватися до нас у підрозділ було свідомим, добровільним, і саме до нас вона мобілізувалася, щоб бути професіоналом високого рівня. А тепер рішенням голови ДПСУ пані Наталю використовують як військову рабиню: якщо вона вже одного разу мобілізувалася, то тепер служи там, де накажуть.
І як на це дивиться військовий омбудсмен?... А ось таке. І це капець... Я в шоці. Що з вами, Ольга Решетилова?... Коли ви так змінилися?... Хіба ви не бачите несправедливість, яка твориться з нашим підрозділом, з нашими бійцями, з пані Наталією?...
Ви точно не бачите, як пихаті генерали знищують унікальний, суперефективний підрозділ?... Чому і коли ви стали настільки залежною від годуючої владної руки?... Ви стали схожі на уповноваженого з прав людини росії. Як так вийшло?... Що з вами?...
Що сталося з нашою волелюбною Україною?... Коли і як ми стали росією?...
Рекомендую подивитися фільм про нас, який зробив Дмитро Тузов. Посилання в коментарях. Цей фільм – єдине, що сьогодні залишилося. У п'ятницю Дмитро приїхав до нас, і це був діючий, бойовий підрозділ, готовий і бажаючий в будь-який момент відправитися на бойове завдання. Тепер все зруйновано, зламано, розмарадерено, знищено під нуль. Порожні стіни. І це зробили не вороги, це зробили "наші", "свої".
Президент не чує. Я знову вийду на Майдан сьогодні о 18.00. Це не політичний протест. Це – військова необхідність. Нам треба зберегти ефективний підрозділ, який став жертвою генеральського недоумства і "політичної" доцільності. Ми не бунтуємо, не мітингуємо, не висуваємо політичних вимог. Ми хочемо лише одного – воювати у складі підрозділу.
Володимире Олександровичу, почуйте нас!
Я не закликаю мітингувати, але якщо мене заарештують, кожен з вас може принести свою картонку із закликом до верховного головнокомандувача зупинити це свавілля і дати нам можливість воювати.
Підтримайте нас, бо ми воюємо за вас.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
