Fire Point – найкрутіша афера століття
Fire Point – кінець епохи бідності для друзів президента
Безумовно, вишенькою на тортику стануть плівки НАБУ по Fire Point. Упевнений, що вони існують. Це буде термоядерна бомба, корупційний вибух якої повністю змінить політичний ландшафт в Україні. Тому що Fire Point – це найбільші гроші, найлегші способи "заробітку" і найвищі особи держави в цій історії замішані.
Це найкрутіша афера століття.
По суті це історія сучасної України, в якій патріотизм, героїзм, життя на межі, і навіть відчай межують з розкішшю, великими грошима і грандіозними аферами.
В історії Fire Point майже немає темних плям; "історія успіху" українського "дива" відбувалася відкрито, публічно, тому що наші західні партнери, які давали гроші на цей успіх, не могли робити це не публічно. Не складає труднощів забити в гуглі "данська модель", щоб знайти практично всю публічну інформацію по справі Fire Point.
Читаючи і слухаючи інтерв'ю за інтерв'ю Штілермана, не можна не помітити, як тонко зрежисовано це кіно: спочатку тільки текст, потім інтерв'ю з тінню без обличчя, і ось головний герой виходить на сцену під оплески глядачів. Що ж, каже він, сумно розводячи руками, хтось злив в мережу мої дані, і тепер немає сенсу ховатися. Доводиться жити з численною охороною, а це дуже важко.
Кілька разів у кількох інтерв'ю, а в інтерв'ю Мосейчук, здається, двічі, пан Штілерман говорить про гроші українських платників податків, на які працює компанія. Це ключова неправда.
Компанія Fire Point працює на гроші наших західних партнерів, в першу чергу Данії, за так званою "датською моделлю", і в цьому криється секрет успіху компанії, яку вже називають "українським єдинорогом".
Секрет Fire Point не в унікальності дронів, не в тому, що "наші дрони і ракети найкращі", не в тому, що це "найпростіші дрони", не в тому, що вони "найефективніші", а в тому, що компанія Fire Point ось уже два роки має стабільне і практично невичерпне джерело великих грошей і всебічну адміністративну підтримку.
Президент Зеленський разом з Єрмаком і Умеровим особисто лобіювали інтереси приватної компанії Fire Point, особисто зустрічалися з першими особами Данії і просили для Fire Point грошей.
Останній раз це було 4 вересня 2025 року, коли Зеленський з Єрмаком приїхали до Данії, щоб "проштовхнути" будівництво заводу Fire Point в Данії на гроші датського уряду. Тепер в Данії датські журналісти копають цю тему.
Так звана "датська модель" передбачає, що українська влада надає датському або німецькому, та іншим західним урядам список оборонних проєктів, які слід профінансувати, і повідомляє суму грошей, яка для цього потрібна. Тому компанію Fire Point обирали не данці; її обрали наші перші особи і запропонували датському уряду.
Вони запропонували данцям фінансувати Fire Point ще тоді, коли про цю компанію майже ніхто не чув, а безпілотники FP-1 літали погано і недалеко. Міністр оборони Данії – великий друг України (це правда) отримав ще восени 2023 року орден "За заслуги I ступеня" від Зеленського. Ймовірно, це просто збіг, але саме тоді стартувала Fire Point.
У 2024 році компанія Fire Point отримала від данців "скромні" 320 млн доларів, що склало третину всього ринку безпілотників у грошах. Зовсім непогано для компанії-початківця.
Цього року – завдяки зусиллям Зеленського, Єрмака та Умерова – вже більше 1 млрд євро від уряду Данії та 5 млрд євро від уряду Німеччини (за заявами Fire Point). А ринкова частка компанії збільшилася до 70-90% за різними оцінками.
Судите самі: з приблизно 3000 тисяч дронів deep strike, які українські виробники виготовляють на місяць, до 2500 штук – це дрони FP-1 компанії Fire Point. А може навіть більше.
Президент Зеленський нагородив чоловіка прем'єр-міністра Данії орденом "Ярослава Мудрого V ступеня". Звичайно, це теж збіг. Як збіг і те, що чоловік прем'єр-міністра Данії збирається знімати документальний фільм про Україну, що багатьма в Данії сприймається як корупція. Організація Transparency International Danmark вимагає, щоб його усунули від створення документального фільму про війну в Україні через конфлікт інтересів.
Мене одного насторожує така велика кількість кіношників, режисерів, продюсерів у нашому житті?...
Я робив детальний аналіз вартості безпілотників FP-1 у 2024 році – тоді держава за датські гроші купувала ці дрони по 55-58 тисяч доларів, тоді як "червона ціна" цим дронам – тоді ще дуже "сирим" і погано літаючим була в два-три рази менше, дивлячись як рахувати, і що закладати в ціну.
Наприклад, бортова електроніка на FP-1 була гіршою і дешевшою, ніж на нашому безпілотнику "Спис", вартістю 6 тис доларів. У них навіть висотоміра не було, а приймач супутникової навігації – ставили стандартний, "з коробки" кіт-набору "Оранж куб". Фахівці зрозуміють, про що я.
Компанія Fire Point визнає, що у дронів FP-1 у 2024 році було "багато дитячих хвороб", але запевняє, що всі недоліки усунені, і в 2025 році це – "найкращий безпілотник deep strike в Україні". Таку ж заяву зробила і Марія Берлінська.
Напевно, це правда, і безпілотник FP-1 за півтора року значно поліпшили, але хтось же дав команду на його застосування, коли він був "сирий" ще в кінці 2023 року?... Хтось же вирішив, що слід застосовувати FP-1, а не перевірені, скажімо, "Люті" і "Бобри"?. Хтось же просив у данців гроші на цей, саме на цей проект. І хтось же віддав нікому раніше невідомій компанії 30% ринку deep strike в 2024 році і мінімум 80% ринку в 2025 році.
Хто б це міг бути?...
Якщо порахувати вартість виготовлення планера (крила, фюзеляж, хвіст), вартість бортової електроніки дрона FP-1 (розрахунки я робив тут, на фб), то в 2024 році компанія Fire Point продавала дрони FP-1 за завищеною в 2-3 рази ціною, і додатково до дозволених 25% прибутку "заробила" мінімум 120 млн доларів.
Сьогодні банді Міндича інкримінують 100 млн доларів відкатів, а тут – 120 мільйонів тільки в 2024 році! У цьому, 2025 році компанія Fire Point отримала вже мінімум 1 млрд євро, і якщо апетити збереглися на тому ж рівні, то "заробила" вона десь 300-400 млн євро. Не так вже й погано, а?...
Можна купити собі Помпео.
І справа не тільки в грошах, а в тому, що діючи під високим заступництвом, отримуючи за сприяння перших осіб держави сотні мільйонів доларів і навіть вже мільярди, компанія Fire Point зруйнувала ринок, вбила конкуренцію, пустила по світу інших розробників, через що Україна і її сили оборони залишилися, ймовірно, без інших, можливо кращих, конкурентних рішень.
Ще раз поясню, як це працює: ви президент України, у вас під час війни вся влада. Ваші друзі створюють компанію з виробництва далекобійних дронів, таку собі Fire Point, адже немає нічого простішого за далекобійні дрони))
Це ідеальний бізнес – ви домовляєтеся з партнерами, вони дають гроші, компанія виробляє дрони, Сили оборони, які виконують ваші накази, ці дрони запускають. Навіть якби не було накруток з ціною, це вже був би дуже прибутковий, стабільний бізнес.
Можна ще пропускати комплектуючі через якусь європейську фірму-прокладку, де вони чудодійним способом дорожчають після заміни упаковки, корпусу, лейби або просто документів, і тоді звичайний автопілот стає "потужним багатопроцесорним", а середня за параметрами CRPA-антена супутникової навігації (умовно стійка до РЕБ) – "найкращою в світі CRPA-антеною, а всі інші треба викинути на смітник!"
Взагалі, коли "головний конструктор" називає вироблений на його підприємстві дрон "найкращим у світі", антену CRPA – "найкращою в світі", а технічний директор називає ракету "Фламінго" – "у всьому кращою, ніж Томагавк", то такі заяви не мають ніякого відношення до техніки, тактики і здорового глузду. Вони з ряду заяв типу "моя дружина – найкрасивіша" або "мої діти – найрозумніші". Не посперечаєшся.
Одне з найслабших місць далекобійного дрона при масовому виробництві – двигун. Якщо корпус можна навчитися робити швидко, робити багато, масштабувати виробництво, а електронні компоненти для безпілотників сьогодні теж виробляються масово, і завжди можна підібрати аналог у іншого виробника, якщо ваш не справляється з обсягами, але з бензиновим або реактивним двигуном не все так просто.
Ніколи раніше в світі, до нашої великої війни, в світі не вироблялося стільки далекобійних дронів з бензиновими моторами. І любителі, які збирають моделі літаків, схожі на сучасні безпілотники, ніколи раніше не купували у виробників таку кількість моторів, яку споживає війна сьогодні. І масштабувати виробництво двигунів внутрішнього згоряння не так просто, як масштабувати виробництво автопілотів або сервоприводів, тому що на різних безпілотниках застосовуються різні двигуни, і вони не взаємозамінні.
З проблемою двигунів зіткнулося і розширення виробництва дронів FP-1. Зарубіжний постачальник не зміг забезпечити тисячі моторів на місяць. А вітчизняне виробництво страждало і страждає "дитячими хворобами" якості, через що ресурс українських моторів виявився всього 2-3 години, що ніяк не може забезпечити дальність польоту більше 300 км. Потім мотор стукає, клинить і розвалюється.
Але в компанії Fire Point не розгубилися і знайшли грандіозне маркетингове рішення проблеми малого ресурсу моторів – створили радіокеровану FPV-версію літака FP-1, яку назвали FP-2 на малу дальність – middle strike, малий польотний час і під малий ресурс мотора. Але це, звичайно, не зовсім про корупцію. Однак історія успіху без цього штриха буде неповною; тому що, очевидно, компанія Fire Point не збирається зупиняти свою експансію на ринку. Адже поки данці платять гроші, їх треба освоювати.
Тому з'явилася купа всіляких додаткових грошових проектів – ракета "фламінго", балістичні ракети, зенітні ракети, протиракети, "купол Європи", "космічне сузір'я" та інша псевдотехнічна муть.
Це класична фінансова піраміда, в якій завжди програє наївний західний партнер, а свої українські – не отримують необхідну зброю та обладнання під час війни.
Поговоримо про ефективність безпілотника FP-1. Багато хто зараз каже, що він "ефективний", а представниця компанії навіть сказала, що ефективність цього дрона перевищує 50%.
Але як вимірюється ця ефективність?... З чим її порівняти, з якими іншими хорошими дронами deep strike, коли компанія-виробник – абсолютний монополіст на ринку далекобійних дронів?...
І це підтверджує наш Генеральний штаб, який показує слайди, на яких видно, що більшість уражених цілей уражена саме дронами FP-1. Але ж їх найбільше!
Поширеною помилкою оцінки ефективності є оцінка за вагою бойової частини дрона. Мовляв, чим більша вага бойової частини, тим дрон ефективніший.
Однак, фпв-дрони цілком ефективні з бойовою частиною 0,5-1,0 кг. Для атак по ворожих літаках на аеродромах, по системах ППО, радарах, інших незахищених бронею об'єктах цілком достатньо ваги бойової частини в кілька кілограмів – все це бачили по кадрах операції "Павутина".
Для того, щоб підпалити нафтопереробний завод або нафтобазу, теж не потрібна бойова частина великої потужності – головне потрапити в уразливе місце.
Слід пам'ятати, що навіть стандартна авіаційна бомба вагою 100 кг на відстані 80 метрів вже майже безпечна. Тому головне – точно влучити в ціль. Інакше і ядерного заряду не вистачить.
Головний критерій ефективності для далекобійних дронів-камікадзе є здатність виконати бойове завдання, і зробити це за прийнятною ціною. Тобто – подолати ППО, долетіти до цілі в умовах впливу РЕБ, повної відсутності сигналів супутникової навігації, і точно влучити в ціль.
Перший тест на ефективність дрони FP-1 не проходять – багато разів намагалися ці дрони долетіти до москви за останній рік, де найпотужніша система ППО росії, були витрачені десятки мільйонів доларів на це, проте жоден дрон FP-1, на відміну від наших дронів "Спис" над москвою так і не пролетів. Ми це робили багато разів.
Весь секрет секрет ефективності дронів FP-1 – в кількості. Якщо компанія Fire Point виробляє близько 100 дронів на добу (за заявами їх представників), то за місяць виходить 3000 штук. Питання – скільки цілей на добу вражається нашими далекобійними дронами?... Вражаєм ми 3000 цілей в місяць на території росії? – ні. 1000 цілей в місяць? – ні. Навіть 100 не вражаєм. Зазвичай одна-дві, буває жодної, буває більше – на добу. Тобто, в середньому, одна ціль на добу в російському тилу вражається переважно дронами FP-1, а запускається 100 штук. Це ефективно?...
Скільки це буде в грошах?... Кажуть, що сьогодні дрони FP-1 подорожчали за рахунок CRPA-антени та іншого обладнання, і коштують близько 80 тис доларів за штуку. Тобто, за одну ніч, запускаючи 100 дронів, ми витрачаємо близько 8 млн доларів для ураження 1-ї цілі (в середньому), до якої долітають менше 10% дронів, а потрапляють в ціль взагалі одиниці.
Ефективно це чи ні – вирішувати глядачам єдиного телемарафону. Очевидно одне – це супер ефективно тільки для виробника дронів; адже чим більше дронів виробляється і запускається – тим більший заробіток. Якщо порахувати тільки офіційно дозволені 25% прибутку, то щодня компанія стає багатшою на 2 млн доларів. Два млн доларів на добу!
У нас, до речі, середній відсоток дольоту наших "Списів" ніколи не був менше 30% і досягав 70%. Були й відверто невдалі операції, але ми робили висновки, покращували параметри, налаштування, встановлювали додаткове обладнання, писали софт...
Наприклад, 11 березня 2025 року був масований наліт на москву всіх (крім нас), летіли і FP-1 – всього близько 400 апаратів. Не долетів жоден. Операція коштувала близько 20 млн доларів.
Через три дні, 14 березня 2025 року, ми запустили 24 "Списа", з яких до москви долетіли 9. Операція коштувала 144 тис доларів. Неефективний підрозділ, кажете?
З точки зору держави – як я це бачу – дрони повинні бути більш ефективними, якісними, може навіть більш дорогими, але в підсумку бойові операції будуть обходитися дешевше, тому що для запуску меншої кількості більш ефективних дронів, потрібно менше підготовленого персоналу, транспорту; і менше ризики ураження груп запуску ворожими іскандерами і КАБами.
Але навіщо це виробнику – абсолютному монополісту на ринку дронів?... Монополія завжди, скрізь і всім нав'язує свої правила гри.
На розкішній прес-конференції компанії Fire Point в готелі "Інтерконтиненталь" говорили і про ракету "Фламінго".
Нагадаю, що вихід у світ компанії Fire Point почався саме з презентації ракети "Фламінго", спочатку ніби потайки показаної в серпні цього року, потім запросили журналістів, було багато шуму, захоплення, Ірина Терех у кепці, і її заява, що ""Фламінго" в усьому краща за Томагавки, тому що Томагавки безнадійно застаріли"... Тоді весь світ дізнався, що ракети "Фламінго" робляться по одній штуці на добу, потім виступив Зеленський і заявив, що вже в жовтні буде виготовлено 200 ракет...
А на прес-конференції в готелі "Інтерконтиненталь" сказали, що це поки що "експериментальна" зброя. І тут цікаво тільки одне – навряд чи це питання ставили на прес-конференції: експериментальну ракету "Фламінго" роблять за рахунок прибутку компанії Fire Point, або це окремий проект, під який президент України попросив окремий рядок фінансування у наших дорогих західних партнерів?...
Якщо "експериментальна" – то за рахунок прибутку. Якщо 200 штук на місяць – це вже оборонне замовлення, і, ймовірно, за рахунок партнерів за так званою "датською моделлю". А якщо сьогодні – "експериментальна", а вчора – в серпні цього року – вже серійна, то щось не сходиться, і у партнерів неминуче виникнуть питання...
У серпні цього року, коли я дізнався про розробку крилатої ракети за 9 місяців після того, як її намалювали на серветці в київському ресторані, мене довго трясло від сміху.
Найбільший європейський міжнародний ракетний концерн MBDA (забийте в гуглі), який виробляє, зокрема, ракету Storm Shadow, яку давно вже використовують українські сили оборони, має понад 18 тисяч висококваліфікованих співробітників, прекрасно обладнані інженерні центри, дослідне і серійне виробництво, центри випробувань і модернізації техніки. При цьому ракету Storm Shadow концерн MBDA розробляв понад 6 років.
Американська компанія General Dynamics Corporation – річний оборот понад 40 млрд доларів – ракету "Томагавк" розробляла 8 років. Російська крилата ракета "Калібр" розроблялася 12 років.
А наші локейшен-менеджери, продюсери, архітектори бетонних меблів розробили ракету "Фламінго" всього за 9 місяців. Грандіозний успіх. Таке може бути тільки в цьому нескінченному серіалі, в якому ми живемо вже котрий рік, немов у фантастичній Матриці.
Безумовно, можна зробити макет ракети. Можна навіть його ефектно запустити. Але сучасна крилата ракета – це ракета, яка може долати сучасну систему ППО. Тобто, вона повинна мати малу радіолокаційну помітність, літати низько, дуже низько в режимі огинання рельєфу місцевості, вона повинна вміти літати зовсім без GPS (та інших супутникових систем) і точно вражати цілі.
Що ми бачимо?... – Демонстрацію красивих запусків, злив "інформації" через інтернет-канали про нібито успішне застосування ракети, пред'явлені російською стороною уламки однієї ракети в якомусь лісі, і все. Ах, та! – І ще президент говорив про нібито 6 успішних застосувань ракет "Фламінго", але підтверджень з ворожої сторони немає, супутникових знімків немає, і ніхто, здається, не чув і не бачив вибухів бойових частин тонни вагою на території Російської Федерації. Москву ракета точно не атакувала, хоча російські ракети постійно атакують Київ.
Проект "Фламінго" має всі ознаки грандіозної військово-технічної афери. По-перше, неможливо створити сучасну бойову ракету за такий короткий термін. Можна зробити макет. По-друге, для цієї ракети, такої ваги і таких габаритів просто немає двигунів у вільному продажу. Старих радянських двигунів АІ-25, які ставилися на перші екземпляри макетів, залишилося, напевно, не більше двохсот штук у всьому світі, а нові такої ж потужності коштують від 2,5 млн доларів. Компанія Fire Point заявила, що вирішить цю проблему будівництвом заводу з виробництва реактивних двигунів. Але для цього потрібно мінімум 1,5 млрд доларів, 400 підрядників, 2000 висококваліфікованих фахівців і 2 роки часу, якого в України немає.
Я вже не кажу про надскладний програмно-електронний комплекс управління і наведення, якого у компанії Fire Point точно немає, який можуть розробити лічені компанії у світі, і який в Україну точно ніхто не продасть.
Тому 3000 ракет до кінця року не буде. Не буде і 300 ракет. І навіть 30-ти не буде. Хоча Штілерман пішов ще далі і вже оголосив, що до кінця року будуть балістичні ракети Fire Point.
Дійсно, чому б не робити ракети, якщо партнери платять гроші?... Деякі кажуть, що я заздрю, заглядаю в чужу кишеню... Це не заздрість. Це злість. Тому що ці гроші ми могли б витратити з більшою користю.
Чи потрібні нам всі ці далекобійні атаки за всі гроші світу?... 8-10 млн доларів на добу. Скільки у нас бригад?... 150, 200?... – Кожній можна було б додатково дати ті ж 10 млн доларів на дрони, автомобілі, генератори, облаштування оборонних споруд і житло для військовослужбовців.
І на deep strike б залишилося. Тому що – я впевнений – нам потрібен інший deep strike: розумний, тактично грамотний, стратегічно прорахований, а не просто тактика списання запущених дронів в ім'я заробітку виробника.
Коли все це лайно вилізе на поверхню, буде погано всім. Такого скандалу, на відміну від крадіжок на відкатах в енергетиці, партнери нам не пробачать.
На фото: "мама українських дронів", близька до офісу президента; дядько українських дронів", який раніше працював над фільмами Володимира Зеленського; "тітка українських дронів", член комісії з підприємництва при президенті України ще до епохи Fire Point; "тато українських дронів", близько знайомий також з Міндічем, Цукерманом і Фурсенком.
Всі свої.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
