Черчилль втратив владу, але виграв війну. Важко уявити зворотне
Після спроби збити Малюка з голови СБУ стало остаточно зрозуміло, що це новорічне "перезавантаження" – ніяка не реформа, а старт передвиборчої кампанії Володимира Зеленського.
Реформа передбачає зростання ефективності. А зміщення ефективного Малюка, який зумів створити з внутрішньої служби безпеки потужну атакуючу структуру, ніяк не схоже на "реформу".
Просто хтось боїться, що СБУ, яка має правоохоронні функції, власне слідство і навіть власне СІЗО, може в критичний момент будь-кому пред'явити "державну зраду". Або не пред'явити – відмову Малюка відпрацювати по "заколотниках" у розпал міндіч-гейту всі помітили.
І якщо з кадровими змінами в ГУР, СЗР, ДПСУ, МО – все вирішується указами президента, то голову СБУ звільняє і призначає парламент. Президент може звільнити, а ось призначити самостійно – ні. А в парламенті, що висить на гачку НАБУ, немає голосів.
Переміщення Дейнеки на умовну лаву запасних в МВС (з плавним виходом на пенсію) – це позбавлення від надто вже токсичних виконавців, за якими тягнеться довгий шлейф звинувачень, поки що не оформлених у кримінальні справи.
Кирилу Олексійовичу доведеться пройти "між крапельками", між Сциллою і Харибдою, щоб зберегти свій рейтинг, довіру, і проявитися як державний діяч в умовах, коли зайнята ним посада не має ніяких формальних ознак влади.
Йому доведеться стати новим, модерновим кардиналом Рішельє (порівняння історично не дуже вдале, але міфологічно – так) під пильним наглядом Людовик XIII, який ревниво ставиться до чужих успіхів.
Шмигаля по-справжньому шкода. Сумлінний державний менеджер, який ще недавно був главою уряду, очолив Міноборони з чітким завданням навести порядок, тільки-но засукав рукави, а тепер опинився буквально без роботи. Став жертвою неоголошеної передвиборчої кампанії президента.
Справжня реформа державного управління, – якби вона була, – передбачала б посилення уряду, як центру прийняття рішень, та інших колегіальних органів, таких як РНБО, Ставка, які сьогодні є лише додатками Офісу президента.
Справжня реформа – це повернення до конституційних основ.
Посилення уряду неможливе без залучення професіоналів, незалежно від політичного забарвлення. Посилення ролі колегіальних органів неможливе без урахування думки опонентів, і навіть опозиціонерів, інакше який це колегіальний орган?...
Колись у Британії, перед загрозою нацистського вторгнення, створили "Військовий кабінет" з представників усіх політичних сил і професіоналів – по суті уряд національної єдності, який дійсно об'єднав британців і ефективно працював на перемогу всі роки війни.
Врешті-решт, у 1945 році, ще до закінчення війни в Тихому океані, всемогутній Черчилль програв вибори своєму заступнику у Військовому кабінеті, лідеру лейбористів Клементу Еттлі.
Черчилль втратив владу, але виграв війну. Важко уявити зворотне – щоб можна було зберегти владу, але програти війну.
Тому будь-яка "реформа" повинна бути спрямована на перемогу у війні, а не на виборах.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
