Дронова навала – що робити?
Вночі до нас знову завітав "шахед".
Летів дуже низько, непомітно для радарів; система сповіщення не спрацювала, МВГ-шники не встигли зайняти позицію, дрони-перехоплювачі теж не запустили.
Я тільки почув звук мотора, який стрімко наближався, і ось він вже натужно трясе нашу стареньку хату, пролітає ще трохи і вибухає між будинками. Гепнуло як слід, засипало штукатуркою, але вікна витримали, бо скільки ж можна їх міняти...
Тут на сході ворог методично виносить все житло.
Почав з великих будинків, тепер не цурається маленькими старими хатами. Не встигнеш вискочити – відправишся на алею героїв, встигнеш – швидко змерзнеш на морозі.
По будинках гатять шахедами, по бліндажах прилітають КАБи, по скупченню техніки не пошкодують "Іскандера". Але ракет прилітає мало, вони дуже небезпечні, бо від них не сховаєшся, навіть не дізнаєшся, проте вони "не роблять погоди".
КАБи, шахеди, "молнії", а в сусідніх селах, ближче до фронту, полюють фпв-хі на оптоволокні.
У ворога є чіткий план – він хоче зробити життя в тилу неможливим через відсутність тепла, води і світла; на фронті – через знищення будь якого місця, де можна хоч трохи зігрітися і поспати.
Нам конче потрібна загально національна система протидії дронам.
Починаючи з маленьких і закінчуючи крилатими ракетами, бо це той самий дрон, тільки з реактивним двигуном.
Нам потрібні зенітно-ракетні автоматичні комплекси миттєвої дії, бо так як вони стали прилітати – швидко, низько, непомітно – то нічим іншим їх не зібʼєш.
Потрібні автоматичні системи – лазерні або кінетичні – проти малих фпв-дронів.
Все замотати сітками неможливо. Це теж тупик.
Потрібні революційні технічні рішення.
Тільки не кажуть мені, що це неможливо. Ми вже стільки "неможливого" зробили на цієї війні... Було б розуміння і бажання.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
