Відставка Черновецького – іспит для влади
Завтра на засіданні Київради ми знову поставимо на голосування питання про відставку Черновецького. Вносити його доведеться "з голосу" – "більшість" відмовилася включати цей проект рішення до порядку денного. І це попри те, що документ пройшов дві комісії – місцевого самоврядування і регламентну. Але кого цікавлять такі "дрібниці", якщо політична кон'юнктура важливіша за все?
Насправді шанси на те, що у найближчий четвер Черновецького відправлять у відставку, малі. Навряд чи в Київраді набереться для цього 80 голосів. Однак голосувати треба, і цього разу, і наступного, і стільки, скільки буде потрібно – щоб відновити справедливість. Висловлення недовіри Черновецькому та голосування за його відставку реально продемонструє, хто є хто у столичному парламенті.
Фракція "УДАР" не змінила свою позицію: Черновецький повинен піти назавжди. Однак не варто сподіватися на те, що це відбудеться завтра, адже нинішня більшість – це колишні партнери мера по спільним справам, хіба вони будуть грати проти самих себе?!
Нікого не цікавить, що Черновецький з'являється на робочому місті лише під тиском опозиції, яка не може дочекатися мера біля кабінету. Він навіть не робить вигляду, що працює. Його зазвичай взагалі немає в країні. Черновецький став вже привидом з міських легенд столиці, а привидів треба позбуватися, якщо ми хочемо, щоб столиця розвивалася.
Але привид Черновецького все ще нас "дістає" – на паперах, на словах, в Інтернеті. І це влаштовує реальну владу. Вона не тільки вдає, що мер активно працює. Цікаво інше – звинувачення щодо колосальних порушень та розграбування столиці, про які знає вже вся країна, лунають з її вуст та стосуються лише команди Черновецького. Сам мер, який майже п'ять років тримав у руках усі важелі впливу в Києві, стає майже не підсудним, бо нема жодної кримінальної справи, нема звинувачень. Зрештою, чого дивуватися? Привид він і є привид, що з нього взяти?
Незважаючи на вперті факти й те, що вже відкрито десятки кримінальних справ за результатами діяльності "молодої команди", прокуратура виносить величезну кількість протестів на рішення Київради, а Печерський районний суд за позовом нашої фракції визнав діяльність Черновецького протиправною – мер й досі залишається на своїй посаді.
Як розцінювати слова столичного прокурора про те, що проти Черновецького та його зятя так і не порушили кримінальні справи? А один з віце-прем'єрів нещодавно взагалі заявив, що, мовляв, нема різниці, чи буде Черновецький покараний, чи ні – бо ж грошей все одно не повернути. Ось так у нас виглядає боротьба з корупцією?
Усе це вкотре доводить: в Україні діє не закон, а політична доцільність. Яка вища за законність, вища за справедливість, вища за мораль.
Виходить, що усі опитування суспільної думки киян (90% з них виступають за відставку Черновецького та нові вибори) – лише формальність. Київська громада не має жодного впливу на владу в Києві та на її рішення. Така ситуація – ненормальна. Влада повинна чути людей.
Закон має бути однаковим для всіх. Без виключень. Тут не може бути недоторканних. Сьогодні розслідуються кримінальні справи, а до людини, яка керувала усіма тіньовими схемами в Києві, правоохоронці не мають запитань. Це як у старому анекдоті про невловимого Джо: він невловимий лише тому, що ніхто не хоче його шукати.
Якщо завтра і надалі Черновецькому дозволятимуть уникнути відповідальності і триматимуть його на посаді, це означатиме, що всі гучні слова нинішньої влади про наведення ладу в столиці є лише порожніми обіцянками. Навіщо треба було з високих трибун говорити про вкрадені мільярди, якщо ці фрази не підкріплені жодними діями?
Коли слова нинішньої влади розходяться зі справами – це руйнує всі її "добрі наміри". Більше того, таким чином нова команда бере на себе усю відповідальність за зловживання "молодої команди" і стає в один ряд з Леонідом Черновецьким. І це яскраве свідчення того, що нічого в Києві поки не зміниться.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
