Кияни проти бульдозерів
Таким Андріївський узвіз я побачив вперше – руїни, кучугури землі і каміння, труби. "Прохід заборонено". Я пробирався неначе післявоєнною вулицею. Сум і обурення. Андріївський – місце, де живе дух старого Києва, і це зобов'язує берегти його первозданний вигляд. Зобов'язує тих, хто любить своє місто, не руйнувати пам'ятки і будувати на їхньому місці сучасний сіті, а відреставрувати й зберегти цей куточок старого Києва. Щоб його побачили і так само полюбили ті, хто житиме і приїздитиме до Києва після нас.
Мабуть, ніхто, крім забудовників узвозу, не сумнівається, що це – пам'ятка архітектури. А як сказав колись Гоголь, "архітектура – це теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і легенди".
Учорашні події на Десятинній засвідчили, що кияни не дадуть нікому стерти бульдозерами літопис свого міста. Адже для будь-якої нації її історія і культура – найцінніша спадщина. Цього не врахували забудовники на Андріївському узвозі. Вони, скоріш за все, не чекали, що громадськість так відреагує на їхні варварські дії. Але прорахувалися. Акція на Десятинній показала, що ніхто й нічого не зможе зробити проти волі суспільства.
Фіналом протесту людей стали непереконливі заяви "батьків міста" і патронів будівництва, що їх, мовляв, неправильно зрозуміли непоінформовані кияни. Але це слабкий аргумент – просто ніхто не розраховував, що діяння забудовників викличуть такий резонанс і протест. Тому ще смішнішою виглядає заява "будівельників", що вони вдячні громадськості, яка не залишилася байдужою до планів щодо Андріївського.
На тлі цього усні обіцянки повернути узвозу його первозданний вигляд звучать ще менш переконливо. Навіщо ж тоді там було вночі орудувати бульдозером, якщо доведеться будувати таке, як знесли? Саме тому все це скидається на спробу замилити очі і понизити градус напруги навколо проблеми.
А щоб обіцянки не залишилися обіцянками, треба негайно розпочати нормативно-правове закріплення усіх зобов'язань, які прозвучали від збентежених і розгублених столичних чиновників та "будівельників". Щоб не відбувалося такого, коли під виглядом начебто "покращення" і будівництва нового знищують старовинне і цінне, знакове. Наш Київ не треба ламати, його треба реставрувати і берегти.
