Шлях до Перемоги через Духовну Незалежність
росія багато сторіч будь-якими засобами та інструментами намагалася знищити Україну: політичною корупцією, економічним впливом, геноцидом та війнами, а основне – використовувала релігію та духовну залежність від російської церкви як інструмент впливу на мозок та душі українців. Все це робиться системно, поступово, приховано та великими грошима.
На сьогодні через кров і страждання мільйонів українці майже позбавилися політичного та економічного впливу рф, але духовна залежність від російської церкви продовжує отруювати наші душі і життя. І росія гігантськими грошово-лобістськими зусиллями, зокрема різного штибу амстердамами на заході, намагається зберегти цю ракову пухлину в Україні, щоб за сприятливих умов у майбутньому знову використати духовну залежність для поновлення політичного, економічного та військового домінування в Україні.
Нагадаю, що Київ прийняв християнство від візантійців наприкінці Х століття. Майже сімсот років ми мали незалежну від росії церкву з митрополитами, які перебували в Києві та забезпечували духовний розвиток і незалежність нашої нації. Але 339 років тому Київську митрополію фактично підпорядкували московському патріархату. Відтоді і до сьогодні московська православна церква була і є елементом політичного впливу, придушення, пропаганди та дезінформації, яку напряму використовують державна машина та спецслужби росії, бо в росії ніколи не було і не буде розділення церкви та держави.
Протягом багатьох десятиліть режим путіна та підпорядкована йому московська церква сповідують нео імперську ідеологію "русского міра" як елемент гібридної війни проти України. російська православна церква (РПЦ) відкрито і публічно закликає і заохочує російську армію вбивати українців і вчиняти геноцид. рпц та патріарх Кіріл (Гундяєв) щодня відстоюють ідеологію "русского міра", оголошуючи війну проти України та "диявольського" Заходу "священною війною всіх росіян".
ПАРЄ та ОЕСР офіційно визнали, що патріарх Кіріл та рпц є ідеологічним продовженням режиму володимира путіна, причетного до воєнних злочинів та злочинів проти людяності, що здійснюються в ім'я російської федерації та ідеології "русского міра".
Починаючи з вторгнення 2014 року, однією з військових цілей росії в Україні стали релігійні і духовні осередки всіх конфесій та релігій, окрім підпорядкованих росії. За цей період, лише за офіційними даними, російське військо системно та цілеспрямовано знищило та пошкодило:
• 246 православних храми
• 206 євангельських молитовних будинків
• 110 залів Царства Свідків Єгови
• 41 католицький храм
• 27 інших релігійних споруд
• Щонайменше 30 українських священнослужителів різних конфесій вбито і 26 захоплено в полон з 2022
Кремлівська влада знищує релігійну свободу не тільки на території України, вона також систематично утискає та переслідує свободу віросповідання в самій рф, одночасно здійснюючи наймасштабніші за останні десятиліття репресії проти свого громадянського суспільства.
Майже 5 років як Україна отримала томос про автокефалію Православної церкви України (ПЦУ) в Стамбулі, але релігійні організації, пов'язані з росією включаючи московську церкву, залишились активно діяти в Україні.
Щоб позбутися цієї російської ракової пухлини Україні потрібна солідна нова законодавча база, спроможна виконавча та правоохоронна система і основне – політична воля. Ми, як парламентарі, маємо історичну відповідальність перед майбутніми поколіннями, що повинні жити в незалежній та успішній Україні, ухвалити законопроєкт 8371 про поновлення історичної справедливості, повернення духовної незалежності України та розірвання будь-яких зв'язків з російською церквою. Нагадаю, цей документ знаходиться у ВР вже майже 2 роки і проголосований в 1 читанні восени 2023, але вже 9 місяців ніяк не може народитися в 2-му читанні через брак політичної волі та потужний лобізм росіян в Україні та на заході. Лобісти вже настільки забрехалися та загралися за великі російські гроші, що роблять пряме відкрите втручанням в українську політику, погрожуючи депутатам ВР якимись міфічними санкціями від США, прокльонами та іншою єрессю, хоча це не має нічого спільного з реальністю. Впевнена, що і демократи, і республіканці добре розуміють, що для України це питання національної безпеки України. Крім того, зазначений законопроєкт (1) не забороняє релігію, молитву і церкву, а лише релігійні організації, пов'язані з росією (2) має всі демократичні процедури та інструменти, включаючи незалежну наукову експертизу, приписи, апеляції та судове оскарження, (3) спрощує бюрократичні процедури для переходу громад до іншої релігійної конфесії за їхнім рішенням, а також (4) має перехідний період на 9 місяців, що більш ніж достатньо для повного розірвання зв'язків з рф на 10-му році війни.
Підсумовуючи, якщо ми дійсно хочемо виграти не тільки війну, а й мир, мати успішну та незалежну Україну, настав час на 33 році нашої Незалежності повернути історичну справедливість і нашу Духовну Незалежність від російської церкви, ухваливши законопроєкт 8371. Це є питанням національної безпеки і шляхом до нашої Перемоги.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
