Множинне громадянство: шанс для нації чи майбутні проблеми?
Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт N11469 про множинне громадянство. "За" проголосувало 243 народних депутати. Це історичне рішення – вперше з моменту незалежності Україна офіційно дозволяє мати більше одного паспорта. З одного боку – це давно назрілий крок. З іншого – ухвалення такого фундаментального закону в умовах війни, без достатніх запобіжників і прорахунків довгострокових наслідків, викликає занепокоєння.
Я підтримую ідею множинного громадянства, але лише за умови, що нові громадяни України мають як рівні права, так і обов'язки: живуть тут, працюють, сплачують податки. Саме так працює міграційна політика в більшості розвинених країн світу.
Однак цей закон не встановлює таких вимог. Його формулювання створюють широке поле як для позитивних змін, так і для зловживань.
Кажуть автором та ідейним натхненником цього законопроєкту є віцепрем'єр з єдності Олексій Чернишов, який сам став зовнішньо переміщеною особою, не повернувшись в Україну з відрядження, і тепер будує єдність за кордоном, а не під ракетами та дронами.
Що дозволяє закон?
Відтепер можна мати множинне громадянство (2 і більше) у таких випадках:
1. Якщо дитина одночасно набуває його за правом народженням чи отримує через усиновлення її іноземцями.
2. У разі одруження з іноземцем (кою).
3. Якщо українець, який досяг повноліття, автоматично отримав громадянство іншої країни чи отримав його у спрощеному порядку.
4. Якщо українець набуває громадянство держави, що є в переліку КМУ.
5. Якщо іноземний громадянин (нка) держави, що є в переліку КМУ, отримують українське громадянство у спрощеному порядку.
6. Якщо іноземець набуває громадянство України за стандарною процедурою (складна, довга та непрозора).
7. В інших випадках, передбачених міжнародними договорами.
Обмеження стосуються лише країни-агресора. Закон розповсюджується на всі інші держави, зокрема й ті, де масово роздають паспорти громадянам України, наприклад, Угорщина.
Чому це важливо для мільйонів українців
Особливо важливим є категорія громадян з пункту 4: українці, які виїхали за кордон, тепер можуть легально мати два і більше паспортів. Це логічний крок – ми розуміємо, що більшість з 11 мільйонів українців, які виїхали за всі хвилі еміграції після 1991 року, вже інтегрувалися в нові країни і отримала інше громадянство. Це узаконення і так давно існуючої де-факто ситуації. Це хороша новина для діаспори, для збереження зв'язку з Україною, залучення інвестицій, знань і просування інтересів України.
Але водночас це узаконення подвійного громадянства всіх чиновників, депутатів та навіть олігархів на кшталт Коломойського з купою паспортів. І це вже питання правових наслідків для слідства, судів і державної безпеки.
Найбільший дискусійний пункт 5
Найнезрозуміліші наслідки надання громадянства іноземцям – в пункті 5. Він відкриває шлях для спрощеного набуття українського громадянства іноземцями.
Ми дуже потребуємо людей, які готові приїхати в Україну, працювати та жити з нами, відбудовувати та обороняти Україну. Дефіцит працівників на сьогодні при скромному економічному рості складає мінімум 5 млн людей. Якщо ж мовиться про відбудову України та високий темп розвитку, то це мінімім 7 млн. Отже, ми сильно потребуємо людського капіталу: повернення українців, працівників на певний період на робочих візах та іноземців, які готові стати новими українцями, жити та працювати в Україні.
Але не забуваємо, що міграція може бути як економічним ресурсом, так і гібридною зброєю. Паспорт легко видати, але практично неможливо забрати.
Формально в законі сказано, що перелік країн, громадяни яких зможуть скористатися спрощеною процедурою, має визначити Кабінет Міністрів. Очікується, що це будуть держави ЄС, США, Канада, Японія. Але ми не маємо жодних гарантій, що при наступних політичних циклах цей перелік не буде розширений, скажімо, на країни, які нас не підтримують. Саме тому я з колегами наполягала на чіткому переліку в законі.
Щоб отримати українське громадянство, потрібно буде скласти іспити на знання Конституції України, історії України та української мови. Це стандартна практика у більшості країн світу, але в Україні вона завжди працювала за гроші.
Що таке "спрощена процедура"? Усе просто: наявність українського коріння в попередніх поколіннях і подання заявки. Немає вимог щодо зобов'язань сплачувати податки, вкладати в економіку України та бути частиною суспільства.
До яких наслідків це може призвести?
Уявімо: іноземець отримує український паспорт за спрощеною процедурою – і:
1. Отримує повний доступ до державної служби, державної таємниці, політичного процесу, виборів тощо.
2. Має право купувати сільськогосподарську землю.
3. Може користуватися всім спектром безкоштовних соціальних послуг: медициною, освітою, держпослугами – без сплати податків в Україні. Це значить, що кількість пацієнтів, учнів в класі, універах може збільшитися, а держбюджет, кількість вчителів, лікарів – ні, і навантаження на соціальну систему значно зросте.
4. Автоматично отримує безвізовий режим з ЄС, а також доступ до усієї системи допомоги українцям в ЄС та інших країнах.
Це швидкий очевидний висновок. Думаю, якщо детальніше вивчити законодавство, то можна знайти багато неоднозначних питань.
Ми не знаємо, скільки людей можуть скористатися новим законом. І це найбільша небезпека. Закон не вносить зміни до інших законів, не має реальних розрахунків та оцінки наслідків, отримуєш паспорт – і маєш 100% прав, включаючи право обирати та бути обраним.
Цей закон стане основою нової міграційної політики України. Від того, як він працюватиме, залежатиме наша демографія, економіка, соціальна система, навіть безпека. Тому він має працювати як швейцарський годинник без дірок та збоїв.
І не зайвим було б ДО ухвалення таких фундаментальних законів спочатку навести лад і прибрати корупцію в міграційних процедурах та службах, включаючи видачу робочих віз працівникам, які так необхідні нашій економіці. Запитайте бізнес, який із цим стикався, і дізнаєтесь, що, скільки і як довго.
Це б вирішило 90% питань із тимчасовими працівниками для економіки, і для цього необов'язково роздавати громадянство. Більшість розумних країн залучає працівників саме через робочі візи, а не дарування паспорту.
Ми вже бачимо, до чого призводить непродумана міграційна політика у США та ЄС. Це одна з головних тем політичної боротьби та поляризації суспільства. Ми маємо вчитись на чужих помилках, а не повторювати їх.
Всі мої правки до закону щодо обов'язкового проживання, сплати податків, комітет, на жаль, відхилив. Я підтримую ідею множинного громадянства, але ухвалений закон має занадто багато дірок і на практиктиці не працюватиме як швейцарський годинник. Бо саме такою має бути міграційна політика країни, яка воює, відновлюється і бореться за свою суб'єктність у світі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
