Говорити Мовою Гідності, а не мовою окупанта!

21 лютого, за рішенням ЮНЕСКО, світ відзначає Міжнародний День рідної мови. Англійською назва свята (International Mother Language Day) звучить тепліше – материнська мова.

Українська – це мова наших батьків, бабусь і дідусів... Це мова Гідності і код нашої нації! Це наш символ протистояння російському окупанту вже не першу сотню років. Наш символ Незламності, Сили Духу та Гідності.

Збережемо мову – збережемо націю і державу і вистоїмо, попри всі складнощі. Бо мова – це ми, українці. Це наша національна ідентичність.

Тим більше, що наша мова – унікальна, визнана однією з наймилозвучніших у світі.

Часом диву даєшся, як їй вдалось вижити, попри всі циркуляри, таємні закони та укази, якими вона заборонялась. Зараз немає заборон і циркулярів. Більше того, ми знаємо в обличчя ворога, який намагався знищити нашу мову впродовж століть та українців, як націю. Росія має імперські амбіції та стратегічну мету знищення державної незалежності України, окупувала Крим та веде агресивну війну на сході України.

Та що натомість?

В Україні досі не вироблена адекватна державна мовна політика. Як наслідок, українська й далі почуває себе в Україні як у приймах, а не як удома.

Дослідження 2016 року показує, що у телеефірах, друкованих виданнях, сфері послуг та українському сегменті Інтернету досі домінує мова окупанта. Українською видається лише 34% газет, 64% книг (при цьому масований імпорт з РФ перевищує випуск книг в Україні).

А у прайм-тайм семи найрейтинговіших телеканалів українська мова звучить лише 30,6% часу, російська – 34,4%. Решту 35% займають двомовні ефіри, під час яких також найчастіше переважає російська.

І це тоді як російську мову в Україні вважають рідною 15% населення, українську – 60% і обидві мови рівною мірою – 22%.

У голові не вкладається, як і головне чому українцям і далі нав'язують російську, як мову спілкування, а дехто на це продовжує вестись...



Може вже час припинити робити реверанси у бік мови окупанта у час війни? І згадати про свою рідну мову, збережену і пронесену крізь століття нашими предками, попри нападки і свідоме знищення...

Та й щоб підтримати рідну мову, треба не так уже й багато: "Говорити мовою Гідності, а не мовою окупанта!"