Дуалізм влади у Києві вестиме до конфліктів та ще більшого безладу

Модель управління Києвом, яку пропонують СН у законопроекті "Про місто Київ – столицю України" (N2143-3), м'яко кажучи, далека від демократії. Вона посилює владу голови КМДА, якого призначає президент, послаблює обраного киянами мера, що веде до дуалізму у владі, конфліктів і ще більшого хаосу у столиці.

До речі, мені абсолютно байдуже до прізвищ, які стоять за посадами міського голови та голови КМДА. Але документ, нещодавно прийнятий у першому читанні у "турборежимі" 234 голосами фракції "Слуга народу" та 10-ма позафракційників, треба суттєво доопрацьовувати.

Серед новацій проекту – повернення райрад, ліквідованих у 2010-му Януковичем заради концентрації влади у столиці. Здавалось би, добре, що традиції європейського місцевого самоврядування і Магдебурзького права, за якими громада є ключовою в управлінні районами та містом, повертаються у Київ. Бо після ліквідації райрад та після останніх місцевих виборів у Києві, за "дивним" законом, жителі 19 (!) округів столиці взагалі залишились без своїх представників у Київраді.

Та аналіз документу каже про інше. Складається враження, що у Києві, образно кажучи, одного дракона хочуть замінити іншим. І це дуже нагадує стиль управління РФ, де у міських радах є представники Путіна із правом вето на рішення депутатів.

Отже, основні "ні" та "але" у проекті закону про столицю:

1. У проекті передбачається розділення посад Київського міського голови та голови КМДА. Послаблення мера і посилення голови КМДА. Останній призначається і звільняється президентом України і, за документом, фактично перебирає на себе функції місцевого самоврядування, керує всіма комунальними службами, контролює бюджет і всі фінансові потоки, може блокувати будь-які рішення мера, райрад тощо.

Такий розподіл повноважень веде до певної узурпації та дуалізму влади у Києві і є великою помилкою з точки зору управління містом, формування та реалізації програм у місті, бюджетування тощо. І від цього лише страждатимуть мешканці столиці.

2. Конфлікт інтересів виникає і без чітко виписаних у документі повноважень райрад, Київської міської ради, магістратів, через продовження повноважень райдержадміністрацій (РДА) і відсутність статті про територіальну громаду міста Києва.

На нашу думку, треба виправити ці недоречності. А також надати повноваження райрадам і створити виконкоми райрад з функціями виконавчої влади. А не розділяти функції міського голови через створення магістрату та збереження РДА із нинішніми повноваженнями. Ми пропонуємо взагалі ліквідувати посади голів РДА, які наділені функціями виконавчої влади.

3. Насторожує у законі й особлива система виборів, повноважень Нацполіції у столиці і спеціальний статус для депутатів Київради.

Києву пропонується три окремі виборчі системи. Для депутатів райрад – мажоритарна відносної більшості голосів "за". Для мера міста – мажоритарна абсолютної більшості. Для депутатів Київради – пропорційна система з відкритими списками з преференціями.

Україна – унітарна держава і на всій території має діяти єдина система законодавства з однаковими правовими нормами як щодо виборів, так і щодо інших сфер. Тому ми надали поправки, щоб проводити вибори відповідно до закону про місцеві вибори, який, до речі, треба удосконалювати.

4. Родзинкою закону є положення про можливість проведення позачергового пленарного засідання Київради, уявіть собі, однією третиною депутатів (!). Пропонуємо виключити його із проекту, щоб не вийшло так, що 26 депутатів "вершать" долю столиці (!).

5. Що ми точно підтримуємо, так це скорочення кількості депутатів Київради до 80-ти, і райрад – до 20-ти. Але при цьому вважаємо, що голови райрад, обрані киянами, повинні мати виконавчу владу і реалізовувати її у районах замість РДА через виконкоми райрад.

Треба зважати, що Київ – це не просто столиця України, чи місто зі спеціальним статусом. Київ – це агломерація, або держава в державі, яка за площею вже більша за Сінгапур, а за кількістю жителів така, як Грузія, чи Хорватія, і вона продовжує рости. Тому має бути виписана ефективна система управління містом, коли киян та жителів окремих районів чутимуть у владі, а не "відбиватимуться" від них відписками з РДА і КМДА. Крім того, на часі й прийняття оновленого Статуту Києва, Геплану, ДПТ, щоб почати по-справжньому вирішувати проблеми столиці і місцеве самоврядування у місті таки запрацювало.