Криївка "Криївка" – заклад розташований в підвалах навпроти Ратуші у місті Львові.

УПівський ведмедик

19 лютого 2008, 10:21

Унікальна історія про ведмедя у лавах УПА, яка засвідчує, що бездержавна армія УПА, навіть у нелюдських умовах тотальної блокади жила повноцінним життям, радіючи прекрасному, і її влояки зберегли найкращі людські риси.



Вчора в Києві слухав виступ Президента перед інвестиційною спільнотою про унікальний шанс інвестувати гроші в унікальну країну, що теж підтвердив сер Джон Мейджор. І якщо Ви ще не інвестували тоді ми йдемо до Вас;-) Це надихнуло мене написати одну унікальну історія яка мала місце в житті повстанської армії.

На початку літа 1945 року загін НКВС рейдував у верхів'ях Чорного Черемоша, вишукуючи бункери і КРИЇВКИ. В одній з лісових гущавин вони зустріли ведмедицю з малям, якому було від сили кілька днів. Коротка кулемента черга – і вже смакували ведмежатиною, нашвидкоруч спеченою на вогні (гуцули, до речі, ведмежого м'яса в їжу не вживали через одвічне табу). Перелякане ведмежатко втекло від напаснків, але його ніхто й не переслідував – м'яса ж на ньому нема!...

За кілька днів голодне й знесилене ведмежа, що жалісливим скавулінням кликало свою матір, знайшла у лісі повстанська боївка Хмари. Молодший брат командира боївки кулуметник Сибіряк, взяв маля на руки. Воно трусилося від холоду та страху і тулилося до повстанців, ніби до матері. Знаючи, що без допомоги людей звірятко загине, повстанці взяли його з собою.

На постої, де боївка розташувалася перекусити, Сибіряк вийняв із наплечника пляшку молока, яку принесла харчова разом з хлібом та солониною і спробував напоїти неочікуваного гостя. Ведмежа спочатку пручалося, але як тільки відчуло смак молока, присмокталося і спорожнило пляшку, після чого заснуло блаженним сном.

"Ну що, брате, – пожартував командир, – маємо поповнення, проводи вишкіл!". "Поповнення було явно недоречним, але кинути на вірну смерть кумедне звірятко Сибіряк не міг – не дозволяла совість. Харчові отримали строге розпорядження – щоденно постачати боївку свіжим молоком. Думали, мабутьЮ що хтось захворів і воно потрібне для швидкого одужання. Тому молоко приносили регулярно. ведмедик оклигав і навіть загравав з людьми. Йшов за повстанцями немов пес, а що природний інстинкт не створював проблем у пересуванні по гористому терену, то й проблем у боївки з ним не виникало. Окрім, звичайно з харчуванням.



Сибіряк, а з ним і всі інші думали, що набравшись трохи сил і підрісши, за місяць-другий ведмедик сам відстане від людей, заживе своїми ведмежими законами. За природних обставин ведмежа ходить за матір'ю деколи понад рік, відлучаючись неохоче, навіть часом та змушена застосовувати силу, чи просто втікати від вже дорослого нащадка. Отож, Сибіряків вихованець не збирався покидати тих, хто замінив йому ведмедицю і наполегливо супроводжував повстанську боївку, не розуміючи, на яку небезпеку наражається сам та наражає повстанців.

Находила зима і треба було споруджувати КРИЇВКУ. Ведмеді будують собі на зиму барліг, але їх вчать це робити матері. Крім того, інстинкт будівництва барлоги зімовлений виснаженням харчових резервів (до речі, відмеді харчуються переважно рослинною їжею), а ведмедика-повстанця годували всім, чим могли. Звір звик до хліба, кулеші, солодкого і кислого молока, а що таке м'ясо – не відав. Справедливо вважаючи, що скуштувавши раз м'ясного, ведмідь може стати агресивним до людей, його виховували вегетаріанцем. Та правду кажучи і у самих повстанців м'ясо на обід бувало доволі рідко.

До КРИЇВКИ ведмідь зайшов, як до своєї квартири – барлоги, але в сплячку не впадав, хоча інстинкт є інстинктом – став повільний в рухах, їв набагато менше. Це було доречно – харчів на зиму не настарчиш!


Бувало, що з КРИЇВКИ виходили у якихось справах і здійснювали короткі марші. Ведмідь йшов слідом, і щоб не залишати зрадливих слідів, звіра доводилось нести. "Добре, що наш Сибіряк має здоров'я, а то би дістав кили" (грижа – діалектне) – жартували партизани, немало потішаючись, як вайлуватий і кремезний Сибіряк несе на плечах ведмедя, а на грудях – більш як півпудовий кулемет Дегтярьова.

Невідомо, що ж сталося після зимівлі з ведмедем-повстанцем. Найімовірніше, що його полишили в якихось хащах, і він таки повернувсядо дикого життя. Самі повстанці вбити звіра не могли – як вже сказано, у їжу гуцули ведмежатини не вживають, а шкіру треба було б вичинити, що в підпіллі зробити практично не можливо.





Отож, бездержавна армія УПА, навіть у нелюдських умовах тотальної блокади жила повноцінним життям, радіючи прекрасному, і її вояки зберегли найкращі людські риси.

19.02.2008 A. K. Lion

powered by lun.ua
Коментарі — 86
Forester1 _ 19.02.2008 12:50
IP: 62.80.163.---
ніс на грудях півпудовий кулемет Дегтярьова. Цікаво. Написали б ліпше, ніс на грудях півпудовий MG 42, частково одягнутий в німецьку уніформу, частково в селянський одяг. Ви можете назвати, які важливі операції з воєнної точки зору провели УПівці, крим сидіння по криївках та тероризування мирного населення. Спитайте в будь якому волинському селі, хто і кого там вбивав, це ті хто вижив добре знають. І не базікайте про міфічні перевдягнені лжебоївки НКВС, люди в тих краях впізнвала свої односільчан в лице. Наша країна таки бідна на героїв, от і видумують собі кумирів. Козаків вам мало, ні, треба придумати нових більш сучасних. А в ті герої брали силоміць, а бо люди йшли до лісу, бо БОЯЛИСЯ. завтра могли прийти до них і вирізати всю сімю. от і відправляли сина в ліс. Задовбали вже своїми "героями без подвигів".
PRO2 _ 19.02.2008 12:46
IP: 91.196.53.---
1. Читай! На теренах Західної України звичайних людей відстрілювали НКВД у формі УПА!!! Про це свідчать зокрема документи в архівах СБУ.
2. А що говорити родичам 17 річних хлопців, яких "асвабадітєлі" забирали вночі не відомо за що? Ці хлопці до своїх домів ніколи не повернулися, і вони до речі, не мали жодног відношення до військових дій. Це я говорю не про когось, а про своїх близьких родичів.
3. Відкрий очі, перестань читати пасквілі кпсс і вєлікай рассіі!!!
Натурал _ 19.02.2008 12:44
IP: 194.30.168.---
Годі нам панове, москальню слухати. Цікава розповідь і повчальна. Дякую авторові.
лмк _ 19.02.2008 12:40
IP: 89.105.229.---
19.02.2008 12:29___ PRO2
А Вам, видно, чтение пользы не принесло.' Сам дурак" – убийственный аргумент Снимаю шляпу...
Лева _ 19.02.2008 12:39
IP: 77.91.146.---
19.02.2008 12:28___ PRO2 _______
Ты мне не указывай, молчать или нет. Ты лучше съезди в г.Глухов, там есть пединститут и поинтересуйся судьбой послевоенных выпускниц, которых массово отправляли на западенщину учительствовать. То, что знаю. А из других пединститутов? Потом будем "вэдмэдыкив" обсуждать.
diduhan _ 19.02.2008 12:35
IP: 77.242.163.---
Лева, ви щось хотіли сказати, а вийшов якийсь пук. чого в виховані люди не роблять на людях.
PRO2 _ 19.02.2008 12:29
IP: 91.196.53.---
___ лмк
Ще один "інтелектуал"!
PRO2 _ 19.02.2008 12:28
IP: 91.196.53.---
___ Лева
Я не агресивний, але мене трохи виводять з себе "коментатори" котрі нічого не знаючи, прочитавши одну книжку за ціле життя, вважають, що є знавцями у будь-чому. Чому б тобі просто не промовчати?
лмк _ 19.02.2008 12:28
IP: 89.105.229.---
Автору
Большей глупости трудно придумать. Хотите подобный контраргумент? Гитлер тоже свою собаку любил.
Лева _ 19.02.2008 12:21
IP: 77.91.146.---
Мля, прям душки.А старуек через дорогу переводили? А грядки бабушкам вскапывали? Херои. Юные тимуровцы. Не смешите лучше.
Май _ 19.02.2008 12:16
IP: 195.114.130.---
Готовий эпiзод для фiльму,навiть iпридумовувати нiчого не потрiбно.
ONLINE
Корупція1443 Зеленський75 Україна та Європа1132 Aтака Путіна1289 Мовне питання189
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter