19 лютого 2008, 10:21

УПівський ведмедик

Унікальна історія про ведмедя у лавах УПА, яка засвідчує, що бездержавна армія УПА, навіть у нелюдських умовах тотальної блокади жила повноцінним життям, радіючи прекрасному, і її влояки зберегли найкращі людські риси.



Вчора в Києві слухав виступ Президента перед інвестиційною спільнотою про унікальний шанс інвестувати гроші в унікальну країну, що теж підтвердив сер Джон Мейджор. І якщо Ви ще не інвестували тоді ми йдемо до Вас;-) Це надихнуло мене написати одну унікальну історія яка мала місце в житті повстанської армії.

На початку літа 1945 року загін НКВС рейдував у верхів'ях Чорного Черемоша, вишукуючи бункери і КРИЇВКИ. В одній з лісових гущавин вони зустріли ведмедицю з малям, якому було від сили кілька днів. Коротка кулемента черга – і вже смакували ведмежатиною, нашвидкоруч спеченою на вогні (гуцули, до речі, ведмежого м'яса в їжу не вживали через одвічне табу). Перелякане ведмежатко втекло від напаснків, але його ніхто й не переслідував – м'яса ж на ньому нема!...

За кілька днів голодне й знесилене ведмежа, що жалісливим скавулінням кликало свою матір, знайшла у лісі повстанська боївка Хмари. Молодший брат командира боївки кулуметник Сибіряк, взяв маля на руки. Воно трусилося від холоду та страху і тулилося до повстанців, ніби до матері. Знаючи, що без допомоги людей звірятко загине, повстанці взяли його з собою.

На постої, де боївка розташувалася перекусити, Сибіряк вийняв із наплечника пляшку молока, яку принесла харчова разом з хлібом та солониною і спробував напоїти неочікуваного гостя. Ведмежа спочатку пручалося, але як тільки відчуло смак молока, присмокталося і спорожнило пляшку, після чого заснуло блаженним сном.

"Ну що, брате, – пожартував командир, – маємо поповнення, проводи вишкіл!". "Поповнення було явно недоречним, але кинути на вірну смерть кумедне звірятко Сибіряк не міг – не дозволяла совість. Харчові отримали строге розпорядження – щоденно постачати боївку свіжим молоком. Думали, мабутьЮ що хтось захворів і воно потрібне для швидкого одужання. Тому молоко приносили регулярно. ведмедик оклигав і навіть загравав з людьми. Йшов за повстанцями немов пес, а що природний інстинкт не створював проблем у пересуванні по гористому терену, то й проблем у боївки з ним не виникало. Окрім, звичайно з харчуванням.



Сибіряк, а з ним і всі інші думали, що набравшись трохи сил і підрісши, за місяць-другий ведмедик сам відстане від людей, заживе своїми ведмежими законами. За природних обставин ведмежа ходить за матір'ю деколи понад рік, відлучаючись неохоче, навіть часом та змушена застосовувати силу, чи просто втікати від вже дорослого нащадка. Отож, Сибіряків вихованець не збирався покидати тих, хто замінив йому ведмедицю і наполегливо супроводжував повстанську боївку, не розуміючи, на яку небезпеку наражається сам та наражає повстанців.

Находила зима і треба було споруджувати КРИЇВКУ. Ведмеді будують собі на зиму барліг, але їх вчать це робити матері. Крім того, інстинкт будівництва барлоги зімовлений виснаженням харчових резервів (до речі, відмеді харчуються переважно рослинною їжею), а ведмедика-повстанця годували всім, чим могли. Звір звик до хліба, кулеші, солодкого і кислого молока, а що таке м'ясо – не відав. Справедливо вважаючи, що скуштувавши раз м'ясного, ведмідь може стати агресивним до людей, його виховували вегетаріанцем. Та правду кажучи і у самих повстанців м'ясо на обід бувало доволі рідко.

До КРИЇВКИ ведмідь зайшов, як до своєї квартири – барлоги, але в сплячку не впадав, хоча інстинкт є інстинктом – став повільний в рухах, їв набагато менше. Це було доречно – харчів на зиму не настарчиш!


Бувало, що з КРИЇВКИ виходили у якихось справах і здійснювали короткі марші. Ведмідь йшов слідом, і щоб не залишати зрадливих слідів, звіра доводилось нести. "Добре, що наш Сибіряк має здоров'я, а то би дістав кили" (грижа – діалектне) – жартували партизани, немало потішаючись, як вайлуватий і кремезний Сибіряк несе на плечах ведмедя, а на грудях – більш як півпудовий кулемет Дегтярьова.

Невідомо, що ж сталося після зимівлі з ведмедем-повстанцем. Найімовірніше, що його полишили в якихось хащах, і він таки повернувсядо дикого життя. Самі повстанці вбити звіра не могли – як вже сказано, у їжу гуцули ведмежатини не вживають, а шкіру треба було б вичинити, що в підпіллі зробити практично не можливо.





Отож, бездержавна армія УПА, навіть у нелюдських умовах тотальної блокади жила повноцінним життям, радіючи прекрасному, і її вояки зберегли найкращі людські риси.

19.02.2008 A. K. Lion

powered by lun.ua

Історія про одну вчительку, чиновника та нові уроки у львівських школах

Історія, котра трапилася з нами нещодавно, нагнала на мене жаху чи не найбільше за останні роки. Точніше, навіть не сама історія того скандалу, реакція чи причини, а власне усвідомлення того, що ми починаємо жити в іншому світі, котрий є новим для нас, і ми ще поняття не маємо, як давати собі в ньому раду...

Вижити і не скурвитись. Два роки Львівської майстерні шоколаду в окупованому Донецьку

Бізнес в окупованому Донецьку українською мовою, на українському ПП, без рублів та оплати терористам, проте без швидких перспектив. Львівська майстерня шоколаду закриває свою кав'ярню в Донецьку...

про ГАЗ

мене вже реально дістає ця історія з політичним продуктом під назвою ГАЗ! реально забравши #Крим, який коштує Україні понад 100 млрд доларів США, розпочавши війну на Сході України, де гинуть наші українці – нам ще втискують свій газпромівський газ з шантажем! Та відкоючіть цей вентиль і забудьте за російський ГАЗ!!! Є європейський ринок – де можна купувати альтернативно, збільшуйте власний видобуток, запроваджуйте державні програми по переведенню споживачів з газу на альтернативні джерела енергії та електроенергію!!! Зрештою в України є транзитна труба, яка дає відповідь на шантаж цим ж вентилем! Я персонально прийняв рішення в нашій сім'ї газом не користуватися взагалі! І інвестував гроші в сонячні колектори, теплові насоси, електро- та твердопаливні котли! Я забув, що є такий продукт як ГАЗ! І це можна зробити державною програмою з метою скорочення споживання газу! І ми забудемо за цей кошмар під назвою російський газ! Треба просто ХОТІТИ і ставити собі таку ЦІЛЬ! а далі БЕРИ Й РОБИ!!! 16-07-2014 A...

Президентові України п. Петру Порошенку.

Вельмишановний Петре Олексійовичу. Користуючись нагодою, вітаємо Вас із обранням на найвищу, але й найвідповідальнішу посаду в нашій Державі...

Вова, не сцы

...

Сьогодні великий день – Львівській бізнес-школi УКУ 5 років!

Колись, в 2008 році група ентузіастів поставила собі ціль – створити бізнес-школу, яка б слугувала платформою для росту особистостей та бізнесу...