19 травня 2021, 10:44

Як перетворити смітник на квітучий сквер

"Протасів Яр", "Микільська Слобідка", "Совські ставки", Екопарк "Осокорки" – трагічне та ефектне відвойовування у забудовників кожного клаптику зеленої зони вже перетворилося на київську традицію. І це точно не кінець історії.

Я також маю досвід повернення киянам хоч і невеликого, але дуже важливого для країни "Скверу Небесної сотні". І що там лише не було – блукання "коридорами влади", "розборки з пацанами", благання, залякування (не можу сказати що дуже ефективна та приємна технологія). І ось через сім років місто нарешті на порозі отримання повноцінного скверу (хоча you never know, you never know).

Вирішила поділитися своїм досвідом того, як створити сквер у Києві. Спойлер: будь-хто може розвивати та зберігати природу і це абсолютно реалістично. Хоч і не завжди просто.

Якщо ви хочете створити сквер, вам потрібно запастися терпінням і наполегливістю, вірити в свої сили, зібрати команду однодумців і пакет документів (що так само непросто). Отже, почнемо з паперової роботи.

Пакет документів, який потрібно подати на розгляд постійної комісії Київради з питань екологічної політики ОБОВ'ЯЗКОВО має містити:

• Заяву про ініціативу створення зеленої зони;

• Документи, які підтверджують таке бажання громади;

• Висновок Департаменту земельних ресурсів щодо земельної ділянки;

• Витяг з міського земельного кадастру щодо земельної ділянки;

• Згода балансоутримувача території (якщо він є);

• План-схема розташування зеленої зони (можна намалювати в сервісі Google maps, чи кадастровій карті);

• Інші матеріали – пояснювальна записка, графічні матеріали, фотографії, візуалізація запланованого проєкту, презентації.

Документи мають бути належно оформлені та вичитані, щоб не було причин для формальної відмови. Форми документів, які прикріплюються до заяви за посиланням (важливо: всі сторінки заяви та доданих матеріалів повинні бути пронумеровані).



Крок перший: з'ясуйте, чи хоче громада сквер

Проведіть онлайн-опитування, загальні збори – обмежень щодо форми вивчення громадської думки не встановлено. Після обговорень зафіксуйте бажання громади створити зелену зону у вигляді протоколу зборів чи в будь-якій іншій довільній формі.

Ці документи та їх зміст підкріпіть підписами киян. У цьому випадку важлива кількість: якщо буде зустрічна ініціатива "проти" створення зеленої зони, при прийнятті рішення можуть підраховувати кількість голосів у обох заявах.

Крок другий: дізнайтеся статус земельної ділянки

Тепер потрібно отримати висновок щодо можливості передачі землі в користування для створення зеленої зони. Для цього подайте звернення до Департаменту земельних ресурсів.

Якщо ви хочете отримати інформацію про статус землі раніше, вам сюди: Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Публічна кадастрова мапа України. Розібратися допоможе, наприклад, сусід юрист. Проте висновок все одно потрібно дочекатися, адже він входить до обов'язкового пакету документів.

Багато залежить від того, який статус має земельна ділянка: простір, що нам здається ідеальним для створення зеленої зони, вже може бути запланований під забудову. Якщо ділянка в комунальній власності, але була передана в оренду/користування і ви маєте сумніви щодо законності такої передачі, ініціюйте проведення перевірок контролюючими та правоохоронними органами. Якщо земля належить до комунальної власності і не в оренді – рухайте ініціативу і відстоюйте створення на ній зеленої зони, а не чергової забудови.

Крок третій: "познайомтеся" з балансоутримувачем

(я знаю, що це страшне і незрозуміле слово, але вам доведеться його запам'ятати на час, поки будете створювати сквер)

Якщо ділянка має балансоутримувача (це може бути фізична особа, юридична особа, "Керуюча компанія з обслуговування жилого фонду", КО "Київзеленбуд", УЗН, ШЕУ) – отримайте згоду на реалізацію ініціативи. Для цього зверніться до нього з листом, у якому поясніть суть ідеї та попросіть підтримати ініціативу.

Якщо ділянка у приватній власності і балансоутримувач не дає згоди – шукайте інше місце для створення зеленої зони. У цьому випадку можна лише перевірити законність передачі ділянки. Якщо є підстави вважати, що незаконно – зверніться до контролюючого органу (Київської міської прокуратури чи Головного управління Держгеокадастру у місті Києві).

Отримавши згоду – переходьте до наступного кроку.

Крок четвертий: подайте письмову ініціативу до постійної комісії Київради з питань екологічної політики

Пакет документів, який ви зібрали на попередніх етапах, разом з письмовою заявою подайте до Комісії. На цьому етапі не розслабляйтеся і продовжуйте займати активну позицію: підготуйтеся і прийдіть на засідання Комісії, щоб захистити свій проєкт. Обґрунтуйте важливість та соціальну значимість створення зеленої зони. Розробіть якісні візуальні матеріали, щоб переконати членів екологічної комісії у необхідності підтримки ініціативи по створенню скверу.

Крок п'ятий: долучайтеся до процесу розробки проєкту

На цьому етапі комісія звернеться до КО "Київзеленбуд" з рекомендацією про необхідність подання до Департаменту земельних ресурсів клопотання. Воно стосуватиметься надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Контролюйте цей процес.

Щоб підсилити свою позицію та забезпечити належну реалізацію ініціативи, обов'язково долучайтеся до розробки матеріалів, які будуть додані до клопотання.

Після розробки і затвердження проєкту землеустрою, Київрада ухвалить рішення про надання ділянки у постійне користування КО "Київзеленбуду" для створення та експлуатації зеленої зони. І от аж тоді розпочнеться безпосереднє створення скверу – не на папері, а на практиці.

Крок шостий: реалізація проєкту

Саме час зайнятися безпосереднім створенням скверу. Фінансування проводиться або за рахунок приватного інвестора (мешканців, мецената тощо), або можна подати документи для участі у Громадському бюджеті. Ще один шлях – отримати кошти за програмою з розподілу бюджету розвитку району чи за Комплексною міською цільовою програмою екологічного благополуччя міста Києва.

Важливо! На будь-якому з описаних етапів можна і потрібно підключати депутатів для прискорення процесів. Зокрема, якщо Департамент земельних ресурсів не відповідає на ваші звернення. Або ж якщо є необхідність допомогти з фінансуванням проєкту (депутат може подати правку до бюджету, коли відбувається перегляд бюджету або ж виділити кошти зі свого спецфонду).

Усе просто і складно одночасно. Але точно можливо! Головне – вірити у свої сили, об'єднувати однодумців, і пам'ятати, що парки і сквери – це не лише дерева і трава, це – люди, які повірили, що здатні змінювати світ навколо.

Усе буде Місто-сад!

powered by lun.ua

Київ і новий (мікро) клімат

Цей блог я задумала на новорічні свята, коли київська погода була практично осінньою, а сніг доводилося шукати в Карпатах (і часто не знаходити)...

Київ – це любов

Думки щодо того, скільки років сьогодні святкує Київ розходяться, але вперше киянкою і киянином сміливо і впевнено називають себе донедавна містяни з різних куточків країни...

Як перетворити смітник на квітучий сквер

"Протасів Яр", "Микільська Слобідка", "Совські ставки", Екопарк "Осокорки" – трагічне та ефектне відвойовування у забудовників кожного клаптику зеленої зони вже перетворилося на київську традицію...

5 викликів для Києва 2021 і що з цим робити

Я бачила Київ як громадська діячка. Тепер я побачила його як депутатка Київради. Об'єднавши ці досвіди, мушу чесно попередити: вибір у киян простий – адекватно реагувати на сучасні виклики, або опинитися на узбіччі розвитку сучасних та комфортних міст світу...

Те, що буде ''на районі'' має вирішуватися ''на районі''!

З роки я жила у мікрорайоні Страсбурга, який, за іронією долі, називається "Місто-сад". 2 рази на рік я отримувала запрошення на зустріч громади, яка проходила в парку, або спортивній залі місцевої школи...